17 вересня 2021 року м. Житомир справа № 806/2242/17
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними ззобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України в частині ненадання повної та недостовірної інформації на звернення від 06.05.2017;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати йому повну та достовірну інформацію на звернення від 06.05.2017.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 06 травня 2017 року він надіслав до Міністерства внутрішніх справ України звернення щодо неправомірних дій працівників УОТЗ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак повну та достовірну відповідь на вказане звернення не отримав. Вважаючи, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання інформації на його звернення є неправомірними та свідчать про невиконання вимог Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про інформацію", ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі №806/2242/17 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено в повному обсязі.
Вказана постанова від 30 серпня 2017 року у справі №806/2242/17 була оскаржена ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково: постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 року та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 року у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян". В задоволенні решти вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №806/2242/17 Міністерство внутрішніх справ України оскаржило її в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 08 липня 2020 року касаційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України було задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №806/2242/17 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.
Ухвалою судді від 16 липня 2020 року адміністративну справу №806/2242/17 прийнято до провадження.
20 липня 2020 року судом винесено ухвалу, якою витребувано у Міністерства внутрішніх справ України інформацію (з наданням відповідних підтверджуючих документів) щодо: дати отримання Міністерством внутрішніх справ України звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року, а також номеру, під яким це звернення було зареєстровано; дати направлення ОСОБА_1 відповіді на його звернення від 06 травня 2017 року.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із зверненням від 06 травня 2017 року в якому просив надати наступну інформацію:
" 1) Чи відома Вам інформація, що підлеглі Вам співробітники поліції ГУ НП в Житомирський області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вступили в неправомірний зв'язок з гр. ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Богунським РВ УМВС в Житомирський області 28.01.1997 року, що проживає за адресою АДРЕСА_1 . та одночасно проживає в АДРЕСА_2 ; тел. НОМЕР_2 );
2) Чи уповноважили співробітники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гр. ОСОБА_5 представляти інтереси співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
3) Що спільного у підлеглих Вам співробітників поліції ГУ НП в Житомирський області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з гр. ОСОБА_5 , який приймав участь у злочинному відчуженню нерухомого майна у громадян, в подальшому втік та здійснює послуги співробітникам поліції (інформація інформаційного центру ГУ НП та Житомирського ВП в Житомирський області);
4) Чи відома Вам інформація, що підлеглий Вам співробітник поліції ГУ НП в Житомирський області ОСОБА_3 з гр. ОСОБА_6 , займається вимаганням коштів у громадян;
5) Чи уповноважили співробітники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гр. ОСОБА_7 , представляти інтереси співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в правоохоронних органах;
6) Що спільного у підлеглих Вам співробітників поліції ГУ НП в Житомирський області ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з гр. ОСОБА_6 , яка приймала участь у розповсюдженні наркотичних засобів (інформація інформаційного центру ГУ НП та Черняхівського ВП в Житомирський області)" (а.с.8).
Відповідно до наявного у матеріалах справи фіскального чеку, вищезазначене звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року було надіслано ним до Міністерства внутрішніх справ України засобом поштового зв'язку 11 травня 2017 року (а.с.8 зворотній бік).
Не отримавши у встановлені Законом України "Про звернення громадян" строки відповіді Міністерства внутрішніх справ України на вищезазначене звернення від 06.05.2017, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, врегульовано Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).
Відповідно до частини 1статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно з статтею 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин, порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян в апараті МВС, закладах, установах і підприємствах, що належать до сфери управління МВС був врегульований Положенням про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 р. за № 1361/9960 (далі - Положення №1177).
Відповідно до пунктів 1.3. та 1.4 Положення №1177, громадяни України мають право звернутися до апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
Робота зі зверненнями громадян і їх особистий прийом є важливими напрямами діяльності МВС, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, засобами отримання інформації з питань, віднесених до їх компетенції, та містять такі складові елементи: приймання, реєстрація і первинний розгляд звернень громадян; вирішення звернень та надання відповідей авторам; контроль за станом роботи зі зверненнями; узагальнення та аналіз звернень громадян; використання результатів аналізу в практичній діяльності.
Відповідно до пункту 2.1. Положення №1177, звернення громадян надходять до МВС, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, у вигляді листів (поштою) та під час особистого прийому громадян посадовими особами, за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії", а також з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС та призначення за ними конкретного виконавця.
Пунктами 3.2. та 3.3 Положення №1177 передбачено, що усі звернення, що надійшли від громадян, мають бути зареєстровані в підрозділах документального забезпечення апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС у день їх надходження.
Під час реєстрації звернення громадянина йому надається відповідний індекс (реєстраційний номер), який присвоюється один раз на рік. Реєстраційний індекс звернення складається з початкової літери прізвища автора звернення, порядкового номера звернення, що надійшло (наприклад, М-700), та додаткових індексів (кодів).
Усі звернення, що надійшли поштою, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються підрозділом документального забезпечення апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС у день їх надходження в журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою (додаток 2), або на електронно-реєстраційних картках обліку звернень (додаток 3) персональних комп'ютерів.
Зі змісту реєстраційної картки електронного журналу, в якому реєструються звернення громадян, що надходять до Міністерства внутрішніх справ України, вбачається, що звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 було зареєстроване в Міністерства внутрішніх справ України 13 травня 2017 року за вх.№4844/Г-4844 (а.с.118).
За правилами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно з частинами 1, 3 статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до пункту 2.1 Положення №1177, первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
Після первинного розгляду звернень громадян керівництвом апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії) (далі - підрозділ документального забезпечення): - вносить до журналу або електронно-реєстраційної картки персонального комп'ютера резолюцію керівництва та встановлені терміни виконання доручень за зверненнями громадян; - здійснює відправку звернень за належністю та відповідей - їх авторам; - забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.
Водночас, статтею 7 Закону № 393/96-ВР передбачено, що у випадку, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Згідно з пунктом 5.2. Положення №1177, щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:
- прийняти до свого провадження;
- передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого апарату МВС, закладу, установи, підприємства, що належать до сфери управління МВС;
- надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, про що одночасно повідомити автора.
Зміст вищезазначених норми свідчить, що у випадку, коли за результатами первинного розгляду звернень громадян, керівництвом апарату МВС буде встановлено, що порушене у зверненні питання не належить до повноважень Міністерства внутрішніх справ України, таке звернення у термін не більше п'яти днів надсилаються за належністю відповідному органу чи посадовій особі, які уповноважені вирішувати зазначенні у зверненні питання, про що повідомляється громадянин, який подав звернення.
Під час розгляду справи судом безспірно встановлено, що за наслідками первинного розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 (вх.№4844/Г-4844 від 13.05.2017), заступник Міністра внутрішніх справ України Троян В.А. дійшов висновку, що порушенні у зверненні питання належать до відання Національної поліції України, оскільки стосуються посадових (службових) осіб територіальних органів Національної поліції України.
У зв'язку з цим, 18 травня 2017 року звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 (вх.№4844/Г-4844 від 13.05.2017) було направлено голові Національної поліції України Князєву С.М. для здійснення його розгляду в установленому порядку, перевірки зазначеної інформації та вжиття заходів реагування відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.119).
В свою чергу, ОСОБА_1 листом Міністерства внутрішніх справ України від 19 травня 2017 року №Г-4844 було повідомлено, що за дорученням керівництва Міністерства розгляд його звернення доручено здійснити Національній поліції України (а.с.120).
Вищезазначений лист від 19.05.2017 №Г-4844 був надісланий позивачу засобами поштового зв'язку 22 травня 2017 року, що підтверджується наданим відповідачем реєстром відправки кореспонденції (а.с.121).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 (вх.№4844/Г-4844 від 13.05.2017) Міністерство внутрішніх справ України діяло відповідно до статті 7 Закону № 393/96-ВР та норм Положення №1177.
Водночас, дотримання Національною поліцією України вимог Закону № 393/96-ВР та Положення №1177 при розгляді звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 (вх.№4844/Г-4844 від 13.05.2017), яке за належністю надійшло до Національною поліцією України від Міністерство внутрішніх справ України, не є предметом спірних правовідносин у даній справі, а тому суд не надає оцінки правомірності дій Національної поліції України при розгляді звернення ОСОБА_1 від 06.05.2017 (вх.№4844/Г-4844 від 13.05.2017).
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання повної та достовірної відповіді на його звернення від 06.05.2017 (вх.№4844/Г-4844 від 13.05.2017) є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 257, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Биків, Брусилівський район, Житомирська область, 12642; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович