про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/22682/21
категорія 109040000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, третя особа - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, третя особа - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55152498 від 16.11.2020 прийнятого державним реєстратором Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Баренко Євгеном Олександровичем та запис про обтяження (номер запису 39195727, дата реєстрації 30.03.2006, підстава для реєстрації: повідомлення б/н від 15.06.1993, вид обтяження; заборона на нерухоме майно, суб'єкт обтяження: ОСОБА_2 ).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є протиправне, на переконання ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020, прийняте державним реєстратором Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Баренко Євгеном Олександровичем, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис про обтяження номер 39195727 від 30.03.2006 щодо заборони на нерухоме майно.
Таким чином, перебіг процесуального строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 17.11.2020, з наступного дня після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020.
При цьому, доданий позивачем до позовної заяви витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень (індексний номер витягу 232609592) підтверджує, що про наявність оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020 ОСОБА_1 було відомо ще 16 листопада 2020 року, тобто в день прийняття оскаржуваного рішення, адже саме цією датою у відповідь на її заяву був сформований витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, що містить інформацію про оскаржуване рішення.
Однак до адміністративного суду із даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 09 вересня 2021 року, що свідчить про пропуск нею шестимісячного строку на звернення, передбаченого статтею 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України не надала до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович