20 вересня 2021 року м. Житомир
справа № 240/8035/21
категорія 1120102000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.08.2021, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, які полягають у відмові в зарахуванні 1989 року до загального трудового стажу, згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати 1989 рік до загального трудового стажу;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нарахувати та нараховувати надалі надбавку до пенсії за наявності трудового стажу понад 30 років, з 01.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2020 році звернулась до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про отримання доплати до пенсії, як жінці, яка досягла віку 65 років та має 30 років страхового стажу, однак письмової відповіді не отримала. В подальшому, у лютому 2021 року, звернулась до відповідача із письмовою заявою про зарахування до загального трудового стажу період роботи у 1989 році, однак листом від 31.03.2021 орган Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомив про відмову у зарахуванні стажу.
Позивач зазначає, що у вказаний період роботи - 1989 рік, вона працювала головою профкому та по сумісництву секретарем правління колгоспу ім.Карла Маркса в с.Березники, що підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме, архівними довідками, сплатою партійних внесків.
Вважаючи що має право на зарахування до загального трудового стажу період роботи у 1989 році, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№38019/21.
Зазначає, що позивачу було правомірно відмовлено у зарахуванні трудового стажу, оскільки підтвердження трудового стажу на підставі партійних членських квитків чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до довідки від 13.07.2021 судове засідання відкладено на 19.08.2021, у зв'язку із неявкою позивача.
Позивач та його представник в судовому засіданні 19.08.2021 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.
В ході судового розгляду справи, 19.08.2021, судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення позивача та представників сторін, показання свідків, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та поставлено на обговорення питання про можливість переходу суду у письмове провадження для подальшого розгляду справи.
Позивач та представники сторін не заперечували проти переходу суду у письмове провадження для подальшого розгляду справи.
Суд, заслухавши думку позивача, його представника та представника відповідача, відповідно до протокольної ухвали, на місці ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 01.09.2021 по 15.09.2021.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Житомирській області та з 03.04.1997 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування»
04 березня 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявами у яких просила зарахувати до загального трудового стажу період її роботи у 1989 році на посаді звільненого голови профкому у сільськогосподарському підприємстві ім.Карла Маркса, що не заперечується сторонами (а.с. 38, 40).
Листом від 31.03.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило ОСОБА_1 , що її пенсія за віком обрахована з розрахунку страхового стажу 29 років 8 місяців 11 днів. Також вказане, що за відсутності документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. Зазначено, що підтвердження трудового стажу на підставі партійних членських квитків чинним законодавством не передбачено (а.с.8).
Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно не зараховано до його загального трудового стажу період роботи у 1989 році, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до пункту 2-1 Перехідних положень Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
За змістом статті 2 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, і лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.1 та п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що згідно із записами в обліковій картці № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в період з березня 1971 року працювала на різних посадах у колгоспі імені ОСОБА_2 , окрім того з жовтня 1988 року позивач працювала на посаді звільненого голови профкому колгоспу імені ОСОБА_2 (а.с. 9).
Відповідно до архівної довідки №71 від 16.02.2021, виданої архівним сектором Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 була присутньою на засіданнях правління, загальних зборів членів колгоспу ім.Карла Маркса с.Березники Ємільчинського району Житомирської області, які проводились на протязі 1989 року (а.с. 4-6).
Окрім того, згідно з партійним квитком № НОМЕР_2 від 28.11.2002, ОСОБА_1 на протязі 1989 року, щомісячно сплачувала членські внески (а.с. 13).
Відповідно до п.18 Порядку №637 у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації/ в тому числі колгоспі/ або в одній системі і мали документи про свою роботу за час стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З метою належного, повного та достовірного з"ясування обставин справи, а саме підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 у 1989 році у колгоспі ім.Карла Маркса в с.Березники Ємільчинського району Житомирської області в судовому засіданні 19.08.2021 заслухано покази свідків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які протягом 1989 року працювали в колгоспі ім.Карла Маркса в с.Березники Ємільчинського району Житомирської області.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_1 протягом 1989 року працювала у колгоспі ім.Карла Маркса в с.Березники Ємільчинського району Житомирської області на посаді звільненого голови профспілки колгоспу.
З огляду на викладене, з урахуванням заслуханих сумом пояснень свідків та наданих позивачем доказів які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_1 протягом 1989 року, а саме з січня по грудень 1989 року, у колгоспі ім.Карла Маркса в с.Березники Ємільчинського району Житомирської області на посаді звільненого голови профспілки колгоспу підлягає зарахуванню до страхового стажу та має бути врахований органом Пенсійного фонду України при розрахунку розміру її пенсії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог нараховувати та нараховувати надалі надбавку до пенсії за наявності трудового стажу понад 30 років, з 01.01.2021, суд зазначає наступне.
Питання щодо нарахування надбавки до пенсії за наявності у позивача трудового стажу понад 30 років є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач на заяву позивача відмовив саме у зарахуванні трудового стажу. Відтак спору щодо нарахування надбавки до пенсії за наявності трудового стажу понад 30 років на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Гарантоване статтею 55 Конституції України конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Однак, вказаною позовною вимогою позивач фактично просить захистити його право, що може бути порушено у майбутньому.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
В силу приписів ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи у колгоспі ім.Карла Маркса в с.Березники Ємільчинського району Житомирської області на посаді звільненого голови профспілки колгоспу протягом 1989 року.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи протягом 1989 року, а саме з січня по грудень 1989 року, у колгоспі ім.Карла Маркса в с.Березники Ємільчинського району Житомирської області на посаді звільненого голови профспілки колгоспу.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п"ятдесят чотири) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення
Рішення складено у повному обсязі 20 вересня 2021 року.
Суддя А.В. Горовенко