17 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/7632/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення в повному обсязі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) червня 2015 року за період з 01.01.2016 по 15.06.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №240/12424/19 військова частина НОМЕР_1 виплатила йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.06.2018 в розмірі 4435,70 гривень. Однак позивач вважає, що виплата індексації грошового забезпечення була здійснена йому не в повному обсязі, оскільки при визначенні належної до виплати суми індексації військова частина НОМЕР_2 застосувала базовий місяць січень 2016 року, а не червень 2015 року, що призвело до зменшення розміру виплаченої індексації. Вважаючи такі дії військової частини НОМЕР_2 протиправними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою від 01 червня 2020 року відкрито провадження у справі №240/7632/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
30 червня 2020 року до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_2 на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" були внесені значні зміни в Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати. Зокрема, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників проводилось безперервно наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року (з місяця оприлюднення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення") і до грудня 2015 року. Натомість, у грудні 2015 року Кабінет Міністрів України, з метою припинення в подальшому виплат сум індексації заробітної плати в розмірах, що склалися станом на грудень 2015 року і відновлення індексації доходів з 1 січня 2016 року, але за умови після перевищення індексу споживчих цін над порогом індексації у розмірі 103 %, видав постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", зобов'язавши всіх роботодавців здійснити у грудні місяці упорядкування структури заробітної плати своїх працівників шляхом підвищення всіх складових заробітної плати для того, щоб сума цього підвищення перевищила суму індексації, яка склалась у цьому місяці. Таким чином з 01 січня 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників було запроваджене знову, але за дещо зміненими правилами: до грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункту 5 Порядку №1078 використовувався термін "базовий місяць", який визначався для кожного працівника окремо, а після внесення змін в Порядок №1078 використовується термін "місяць підвищення тарифних ставок (окладів)", який є єдиним для всієї категорії працівників, об'єднаних єдиним спільним законодавчим актом останнього підвищення їх тарифних ставок (окладів) за відповідною посадою.
Крім того, відповідач зазначив, що у квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації 103 % і склав 104,1%, а тому з травня 2016 року було розпочато знову обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації. При цьому, місяцем, в якому офіційно був опублікований індекс споживчих цін за квітень 2016 року є травень 2016 року, а тому індексація здійснюється у червні 2016 року. Так, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду Житомирської області від 20 січня 2020 року у справі №240/12424/19 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення починаючи з червня 2016 року в сумі 59,45 грн. і по грудень 2017 року включно в сумі 422,88 грн., що підтверджується довідкою від 05.02.2020 №161, доданою до відзиву на позовну заяву. Відтак, військова частина НОМЕР_1 вважає, що вищезазначене спростовує твердження позивача щодо необхідності застосування для обчислення індексації в період з 01.01.2016 по 15.06.2018 базового місяця червня 2015 року, а тому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
03 липня 2020 року до суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначив, що у відзиві вказано про те, що для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.06.2018 було взято базовий місяць червень 2016 року, натомість у довідці військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2019 №1959 вказано, що базовим місяцем є червень 2015 року. Вказане, на переконання позивача, свідчить про помилковість зробленого відповідачем розрахунку індексації його грошового забезпечення.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Під час розгляду справи судом встановлено, що наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.06.2018 була предметом спірних правовідносин в адміністративній справі №240/12424/19.
За наслідками розгляду вищезазначеної справи №240/12424/19 Житомирським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 20 січня 2020 року, яким позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 15.06.2018 року, а також зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 15.06.2018 року (а.с.11-13).
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №240/12424/19 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та у квітні 2020 року виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.06.2018 в розмірі 4435,68 гривень (а.с.30).
При цьому, з наявної у матеріалах справи довідки від 05.02.2020 №161 (а.с.29) вбачається, що при визначенні належної до виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, військова частина НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 застосувала базовий місяць січень 2016 року, а в період з 01.03.2018 по 15.06.2018 базовий місяць березень 2018 року, оскільки саме з 01.01.2018 відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Разом з тим, ОСОБА_1 вважає, що базовим місяцем, який повинен був застосовуватися при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має бути червень 2015 року, оскільки саме червень 2015 року був базовим місяцем при виплаті йому індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року, а в період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно, розмір його посадового окладу не змінювався, відтак підстави для застосування базового місяця січня 2016 року, на переконання позивача, відсутні.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 4 Закону №1282-XII (редакції, що діяла до 01.01.2016) було передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).
Пунктом 1-1 Порядку №1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015) було передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
При цьому, пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015) було передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
01 січня 2016 року набрав чинності Закон України 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким у частині першій статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення цифри "101" замінено цифрами "103".
Таким чином, частина 1 статті 4 Закону №1282-XII (в редакції, що діє з 01.01.2016) передбачає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відтак, з 01.01.2016 після змін внесених Законом України 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», підставою для проведення індексації стало перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації в розмірі 103 відсотка, замість 101 відсотка, як це передбачалось до внесення змін.
Крім того, 15 грудня 2015 року набрала законної сили постанова Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Вказаною постановою Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013 внесено зміни зокрема й в пункт 5 Порядку №1078.
Так, пункт 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013, яка діє з 15.12.2015) передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Аналіз редакцій пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє прийти до висновку, що до 15 грудня 2015 зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Отже, до 15.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання тарифних окладів працівника.
Натомість, редакція пункту 5 Порядку № 1078, яка діє після 15.12.2015, покладає обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
Тобто, з 15.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок № 1078 визначає саме зміну тарифних ставок (окладів), що відбулася після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку №1078, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Під час розгляду справи судом безспірно встановлено, що в період з червня 2015 року по лютий 2018 року розміри тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців не підвищувались.
Однак, пунктом 3 постанови Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013, якою в Порядок №1078 були внесені зміни щодо визначення базового місяця, Уряд також зобов'язав міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Крім того, пунктом 3 постанови Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013 також було передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Таким чином, у зв'язку із внесенням з 15.12.2015 змін до Порядку №1078 щодо визначення базового місяця, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 було запроваджено, що після внесених змін січень 2016 року стає місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, тобто стає базовим місяцем для всіх категорій працівників, в тому числі й для військовослужбовців.
Як свідчить інформація, зазначена у довідці від 05.02.2020 № 161, саме січень 2016 року був застосований як базовий місяць при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що військова частина НОМЕР_1 правомірно, керуючись при цьому нормами постанови Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та Порядку №1078, визначила січень 2016 року, як базовий місяць, для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Частиною 2 статті 2 КАС Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність дій військової частини НОМЕР_2 щодо застосування при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базового місяця січня 2016 року є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович