Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 вересня 2021 р. Справа№200/8862/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому порядку) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача (його правопопередника) по припиненню нарахування та виплати позивачу щомісячних страхових виплат;
- зобов'язати відповідача нараховувати та сплачувати позивачу поточні щомісячні страхові виплати;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу заборгованість із щомісячних страхових виплат за весь минулий період, починаючи з 1 жовтня 2015 року.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що має право на отримання страхових виплат як особа, яка постраждала внаслідок трудового каліцтва.
З 1 травня 2015 року перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мирноградському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
З 1 жовтня 2015 року виплата належних йому страхових виплат була припинена з причини закінчення терміну дії довідки про статус позивача як внутрішньо переміщеної особи.
На переконання ОСОБА_1 таке припинення є порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (а.с. 1-6).
У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Позивач перебував на постійному обліку у відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївка Донецької області.
З 1 травня 2015 року по 30 вересня 2015 року позивач як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Мирноградському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області на підставі відповідної довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
27 жовтня 2016 року Мирноградське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області прийняло постанову № 0516/7622/22 про припинення виплати позивачу з 1 жовтня 2015 року страхових виплат у зв'язку із закінченням дії довідки про надання статусу внутрішньо переміщеної особи.
Після припинення позивачу страхових виплат позивач не звертався за продовженням страхових виплат до жодного з відділень управління виконавчої дирекції Фонду України в Донецькій області.
Також відповідач вказує у відзиві, що у відповідь на звернення ОСОБА_1 йому було роз'яснено, що він не позбавлений можливості звернутись до органів Фонду із заявою про продовження страхових виплат, однак, на теперішній час звернення позивача із відповідної заявою до органів Фонду не надходило.
З 1 жовтня 2015 року по теперішній час нарахування щомісячної страхової виплати позивачу складає 0,00 грн, у зв'язку із чим заборгованість за зазначений період відсутня.
Крім цього у відзиві зазначено, що відповідно по приписів постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Отже, управління не має можливості здійснити виплату страхових сум навіть у випадку задоволення позову позивача, так як ОСОБА_1 не надавались відповідачу дані щодо банківського рахунку позивача, відкритого в АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 22-23).
Ухвалою суду від 21 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою суд визначив, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом (а.с. 14-15).
У період з 20 серпня по 3 вересня 2021 року суддя перебувала у відпустці.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має 20% безстрокової втрати професійної працездатності, є внутрішньо переміщеною особою (а.с. 7-9, 25).
Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231, місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи буд. 5, у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінські функції, є належним відповідачем у справі (а.с. 33).
Як встановлено судом, з 12 лютого 2004 року позивач перебував на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Гірницькому районі м. Макіївка Донецької області, яке згідно відомостей з офіційного сайту Фонду соціального страхування України з 1 січня 2018 року припинило свою діяльність на підставі постанови правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 «Про затвердження структури органів Фонду» затверджено нову структуру управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області (а.с. 22-23, http://www.fse.gov.ua/fse/control/don/uk/publish/article/89005;jsessionid=CA70F526526ECEAE40242CD5ED731DF6).
Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-04 № 029275 від 12 березня 2007 року позивачеві встановлена стійка втрата професійної працездатності 20%, безстроково (а.с. 8).
25 травня 2015 року позивач звернувся із заявою про продовження страхових виплат до Димитровського відділення ФССНВВ, до якої додав довідку ВПО від 19 травня 2015 року № 1455017785, місцем проживання в якій зазначено: АДРЕСА_2 (зв.бік а.с. 24).
Постановою Відділення ВДФ в м. Димитров Донецької області від 26 травня 2015 року № 0516/7622/5002/22 вирішено продовжити ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1 233,28 грн, з 1 травня 2015 року по 18 листопада 2015 року (а.с. 27).
З 1 травня 2015 року по 30 вересня 2015 року позивач як внутрішньо переміщена особа знаходився на обліку у відділенні ВД ФССНВВ ТА ПЗ УКРАЇНИ у м. Мирноград (м. Димитров) Донецької області, також, за поясненням відповідача, які не оспорюються позивачем, Димитрівським (Мирноградським) відділенням у серпні 2015 року позивачу було сплачено заборгованість зі страхових виплат, яка виникла за період з травня 2014 року по квітень 2015 року (а.с. 9, 22-23).
Постановою Відділення ВДФ в м. Димитров Донецької області від 27 жовтня 2016 року № 0516/7622/22 вирішено зняти з обліку справу потерпілого ОСОБА_1 , причина зняття - зміна місця проживання (ВПО), також цією постановою вирішено припинити всі страхові виплати по справі з 1 жовтня 2015 року (а.с. 24).
Як зазначено у відзиві на позов, дана постанова була прийнята на підставі п. 6 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із закінченням терміну дії довідки про надання позивачу статусу внутрішньо переміщеної особи (а.с. 22-23).
Згідно пояснень сторін у період з жовтня 2015 року позивач до структурних підрозділів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України із заявою про поновлення виплат не звертався.
4 червня 2021 року позивач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою щодо причин не виплати йому тривалий час страхових виплат, у відповідь на яку управління повідомило (вих. № К-01-04/18-408 від 17 червня 2021 року, що припинення виплат відбулось у зв'язку із припиненням дії довідки ВПО, а для продовження отримання виплат ОСОБА_1 має особисто звернутись до будь-якого з відділень Фонду в Донецькій області (а.с. 9).
Як вбачається з довідки відповідача та відзиву на позов з жовтня 2015 року страхові виплати позивачу не нараховуються та не виплачуються (а.с. 29, 22-23).
Вважаючи, що припинення виплати йому страхових щомісячних виплат було неправомірним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV, Закон України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування").
Розділом V Закону № 1105-XIV врегульовані питання загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Статтею 36 Закону №1105-XIVвизначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV).
Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-04 № 029275 від 12 березня 2007 року позивачеві встановлена втрата працездатності сукупно 20% безстроково (а.с. 8).
Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Отже, страхові виплати, призначені позивачу у зв'язку із втратою працездатності внаслідок профзахворювання, мали сплачуватись останньому безстроково.
Згідно п. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб") внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
За приписами ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. […]. Особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону №1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону України"Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Суд зазначає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-IV), не може позбавляти його права на отримання страхових виплат. Отримання позивачем страхових виплат не може фактично ставитись в залежність від місця проживання особи, прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини "Пічкур проти України" виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.
Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
За приписами ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Керуючись ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як встановлено судом, постановою відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров Донецької області від 27 жовтня 2016 року № 0516/7622/22 вирішено зняти з обліку справу потерпілого ОСОБА_1 , причина зняття - зміна місця проживання (ВПО), також цією постановою вирішено припинити всі страхові виплати по справі з 1 жовтня 2015 року; при цьому нормативним обґрунтуванням позивачем зазначено посилання на п. 6 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» (а.с. 22-23, 24).
Беручи до уваги наведені вище нормативно-правові приписи, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що постанова Костянтинівського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 жовтня 2016 року № 0516/7622/22 - є протиправною.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що позивач оскаржує дії відповідача з приводу припинення виплати страхових сум за спірний період, але на переконання суду саме прийняття постанови про припинення виплати страхових сум створило порушення прав позивача, а тому належним способом захисту у даному випадку має бути визнання цієї постанови протиправною та її скасування.
У зв'язку із наведеним вище, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати цю постанову протиправною та скасувати її.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача поновити нарахування позивачу страхових виплат, суд зазначає, що враховуючи висновок суду щодо протиправності постанови відділення ВДФ ССНВ у м. Димитров Донецької області від 27 жовтня 2016 року № 0516/7622/22 про припинення щомісячних страхових виплат позивачу з 1 жовтня 2015 року та її скасування, беручи до уваги приписи ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV, нарахування страхових виплат позивачу має бути поновлено з 1 жовтня 2015 року.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість зі страхових виплат, що склалась, та поновити поточну виплату страхових сум, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 4 та 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України "Про оплату праці".
Як вже зазначалось судом, пунктом 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто, який відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
І у постанові Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (абз. 1 п. 1), і у постанові Кабінету Міністрів України № 365, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (п. 15) зазначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати […].
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року № 640/18720/18, яке набуло чинності 12 липня 2019 року, визнано протиправними та не чинними підпункт 2 п. 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365», але лише в частині, що стосується сум невиплачених п е н с і й.
Отже, саме в органі, що здійснює соціальні (страхові) виплати має обліковуватись заборгованість громадян із соціальних (страхових) виплат Фонду за минулі періоди.
Як наслідок, позивач має право на поновлення виплат страхових виплат та на отримання заборгованості зі страхових виплат за період з 1 жовтня 2015 року по день поновлення поточних виплат.
Разом із цим суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 були внесені зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі:
1. У постанові Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» пункт 1 викладено в новій редакції, відповідно до якої виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до п. 3 цієї постанови тристороннім договором; починаючи з 1 липня 2016 року виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України;
2. У Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734», викладено пункт 27 Порядку в наступній редакції: «Уповноважені банки за письмовими запитами органів Пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення і Мінфіну зобов'язані подавати інформацію про зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів та про їх закриття. Обмін інформацією між Мінфіном та АТ Ощадбанк щодо здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі укладеного між Мінфіном та АТ Ощадбанк договору про взаємодію».
Також пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 доручено Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» забезпечити до 1 липня 2016 року відкриття поточних рахунків та видачу платіжних карток за зверненням відповідно до абз. 2 п. 1 цієї постанови внутрішньо переміщених осіб, які не обслуговуються в публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України, і не пізніше ніж з 1 серпня 2016 року розпочати за зверненням клієнтів за власний рахунок виготовлення та обмін існуючих платіжних карток на платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.
Отже, починаючи з 1 липни 2016 року виплата фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Суд зауважує, що постанову Кабінету Міністрів України № 167 було оскаржено в судовому порядку в частині приписів «починаючи з 1 липня 2016 р. виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року у справі № 826/11272/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
За наслідками касаційного перегляду (постанова від 25 вересня 2018 року) Верховний Суд залишив без змін зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції та зазначив, що у справі № 826/11272/16 зазначено, що Кабінет Міністрів України, приймаючи оспорюванні зміни до Постанови № 637, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки будь-яких обмежень прав громадян, зокрема, вільно переміщених осіб, пов'язаних із соціальними виплатами, не встановлено, також не вбачається також і не відповідність вказаної постанови вимогам Конституції України.
Проаналізувавши наведене вище суд дійшов висновку, що наявність у особи банківського рахунку, відкритого в AT «Державний ощадний банк України», станом на час розгляду справи є обов'язковою умовою для здійснення виплати щомісячних страхових виплат цій особі з боку органів соціального захисту (в тому числі відділеннями Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Тобто, для реалізації права на отримання нарахованих страхових виплат, позивач має відкрити в AT «Державний ощадний банк України» та надати відповідні відомості до відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за місцем проживання.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до органів (відділень) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із документами, підтверджуючими відкриття відповідного рахунку в AT «Державний ощадний банк України».
Враховуючи встановлені судом обставини позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виплатити йому заборгованість зі страхових виплат за період з 1 жовтня 2015 року та поновити поточну виплату щомісячних страхових сум - задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судом прийнято рішення про задоволення основних позовних вимог позивача, пов'язаних із припиненням виплати йому страхових виплат, а позовні вимоги, які за висновком суду не підлягають задоволенню, є похідними від основних, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком судом.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 820/4283/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74002808).
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованості вірогідності не виконання відповідачем даного судового рішення, суд вважає, що підстави для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі станом на час розгляду даної справи - відсутні.
Також суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду і після набрання ним чинності.
Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 205, 244-246, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров Донецької області від 27 жовтня 2016 року № 0516/7622/22 про зняття з 30 вересня 2015 року з обліку справи потерпілого ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 починаючи з 1 жовтня 2015 року.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи буд. 5) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна