Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 вересня 2021 р. Справа№200/10313/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а)
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення коефіцієнта по заробітній платі при перерахунку пенсії у липні 2010 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати, яким було призначено при первісному нарахуванні пенсії у розмірі 2,18685, починаючи з дати звернення, тобто з 1 липня 2010 року.
Ухвалою суду від 16 серпня 2021 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/10313/21-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду, задовольнити клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії: витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин, а також всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачу призначено пенсію та встановлений коефіцієнт заробітної плати складав 2,18685. Проте, починаючи з липня 2010 року при перерахунку пенсії розмір індивідуального коефіцієнту зменшився. Коефіцієнт заробітної плати з 1 листопада 1991 року по 30 червня 2008 року (з урахуванням оптимізації 41 міс дорівнює 107міс.) складає 2,18685 (233,99264/107 міс.). Зазначає, що робила перерахунки пенсії кожні два роки: у липні 2010 року, у серпні 2012 року, у серпні 2014 року, у червні 2020 року. З невідомих обставин, відповідач включив при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі період з липня 2008 року по червень 2010 року, не включив період з 2011 року по червень 2019 року, та знову включив період з червня 2019 року по 31 січня 2020 року. Жодною формулою нарахування пенсії такий розрахунок не передбачено. Позивач вважає, що застосовуючи коефіцієнт заробітної плати 2,18685 до 2010 року при нарахуванні пенсії, а потім зменшуючи його до 1,94782 йому зменшено і саму суму можливої пенсії, тобто допущено звуження змісту та обсягу його прав.
Відповідач правом надання відзиву не скористався. Ухвалу від 16 серпня 2021 року разом із позовом було отримано 18 серпня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 3 жовтня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що з 28 липня 2008 року позивач перебуває на обліку в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Як вбачається з матеріалів електронної пенсійної справи позивача, наявної в матеріалах справи, позивачу призначено пенсію та встановлений коефіцієнт заробітної плати 2,18685. Проте, починаючи з липня 2010 року при перерахунку пенсії розмір індивідуального коефіцієнту зменшився. Коефіцієнт заробітної плати з 1 листопада 1991 року по 30 червня 2008 року (з урахуванням оптимізації 41 міс дорівнює 107міс.) складає 2,18685 (233,99264/107 міс.).
Як зазначає позивача та не спростовується відповідачем, вона робила перерахунки пенсії кожні два роки: у липні 2010 р., у серпні 2012 р., у серпні 2014 р., у червні 2020 р.
Також, як вбачається з матеріалів електронної пенсійної справи позивача, відповідач включив при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі період з липня 2008 року по червень 2010 року, не включив період з 2011 року по червень 2019 року та знову включив період з червня 2019 року по 31 січня 2020 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції, що діяла на момент встановлення коефіцієнту, далі - Закон № 1058) встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною четвертою статті 42 Закону N 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону N 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону N 1058-IV: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск: К) змінними показниками є (Ск: К).
Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону N 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону N 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Поряд з цим, суд погоджується із доводами позивача, що закріплена у наведеній нормі можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій і не повинна бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.
У той же час законодавцем передбачено можливість збільшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати при перерахунку раніше призначеної пенсії.
Так, статтею 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено перерахунок з більш високого заробітку. Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67цього Закону.
На тих же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної в мінімальному розмірі у зв'язку з відсутністю заробітку.
У разі подальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.
Згідно ст. 43 Закону України «Прозагальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
З огляду на зазначене, перерахунок раніше призначеної пенсії за нормами статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можливий лише за бажанням пенсіонера при наявності більшого заробітку, ніж той, що враховувався при призначенні пенсії з метою збільшення коефіцієнту заробітної плати та як слідства, збільшення самої пенсії.
Таким чином, продовжуючи враховувати заробітну плату після 01.07.2000 року, яка впливає на зменшення коефіцієнту та відмовляючи у застосуванні індивідуального коефіцієнту заробітної плати 2,18685, який було розраховано при призначенні пенсії, відповідач діє всупереч Закону та всупереч бажання пенсіонера.
Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо зменшення коефіцієнту заробітної плати при перерахунку пенсії у липні 2010 року є протиправними.
Водночас, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати у розмірі 2,18685, суд вважає що вона не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Так, дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження.
При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об'єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов'язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб'єкти публічної адміністрації.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що нарахування і виплата суми державної допомоги сім'ям з дітьми є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб'єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви позивача про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту 2,18685, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. З позовної заяви вбачається, що позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача, проте, з урахуванням норм статті 245 КАС України, суд визнає бездіяльність відповідача протиправною, що не змінює сутності позовних вимог.
Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908 грн. відповідно до квитанції від 10 серпня 2021 року.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) коефіцієнта по заробітній платі при перерахунку пенсії у липні 2010 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту 2,18685 з дати звернення за перерахунком, тобто з 1 липня 2010 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В інші частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) судовий збір у розмірі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 20 вересня 2021 року. Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар