Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 вересня 2021 р. Справа№200/8953/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року обчисленої з розміру 70% суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із розрахунку підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунку пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 1 січня 2016 року виходячи із 82% грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року обчисленої з розміру 70% суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із розрахунку підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунку пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 1 січня 2016 року виходячи із 82% грошового забезпечення ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що розмір призначеної пенсії з 31.12.2010 року становив 82% суми грошового забезпечення. Позивач вказує на те, що відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою КМУ № 988 від 11.11.2015 року, наказу МВС України від 17.02.2017 року № 138, постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» він має право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру. Позивач зазначає, що з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.05.2021 року йому стало відомо, що при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року розмір його пенсії був обчислений виходячи із 70% грошового забезпечення, а не 82%. Позивач вважає, що при здійсненні перерахунку пенсії за посадою прирівняної до поліцейського не може зменшуватись у відсотках, установлених раніше, так як це є суттєвим порушенням їх конституційних прав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідач посилається на те, що Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VIII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесено зміни до статті 13 Закону України № 2262 максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь - якої із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” позивачу здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру 70% грошового забезпечення. Відповідач вказував на те, що у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) змінився відсоток відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що управлінням в березні 2018 року отримано довідку нового зразка № л від 13.03.2018 року та на підставі вказаної довідки здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу. Відповідач вказує на те, що основний розмір пенсії здійснено з 01.01.2016 року складає 5659,05 грн. У зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (посадового окладу, окладу за військовим званням, тощо) змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення. Відповідач наголошує, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, що унеможливлює порушення прав позивача. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем порушено встановлений статтею 122 КАС України звернення до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суд з даним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 13, 14).
ОСОБА_1 31 грудня 2010 року є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та йому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 (а.с. 16).
Згідно протоколу від 12.04.2018 року встановлено, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу враховано грошове забезпечення: посадовий оклад - 1150 грн.; оклад за військове звання - 130 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40 % - 512 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1844,64 грн., премія 60%; всього 3636,64 грн., основний розмір пенсії: 82% грошового забезпечення (вислуга років 29) - 2982,04 грн. з урахуванням виду підвищення за постановою КМУ 2012 року № 355 (35% від 2982,04 грн. = 1043,71 макс. розмір = 673,64 грн.) (з 01 по 30) - 673,64 грн., всього призначено - 3655,68 грн., призначено згідно із Законом України № 2262-XІІ загальний розмір пенсії за справою щомісячно з 31.12.2010 року безстроково в сумі 3655,68 грн. (а.с. 56).
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області отримано довідку Головного управління МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року № 2977лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103, постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2016 року, за прирівняною посадою начальника відділення поліції (управління, відділи (відділення) поліції) становить: посадовий оклад - 3100 грн.; оклад за військовим (спеціальним званням) підполковник міліції - 2200 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2650 грн.; премія (0,82%) - 65,19 грн.; всього - 8015,19 грн. (а.с. 55).
Як вбачається з виписки з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3100 грн., оклад за військове звання - 2200 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2650 грн., премія 0,82% - 65,19 грн., всього - 8015,19 грн., основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі: 5610,63 грн., всього призначено - 5610,63 грн., різниця між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови КМУ 103 від 01.02.2018 року - 24216,16 грн., та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно - 504,50 грн., з 01.01.2020 року до повної виплати розрахованої суми - 1009,01 грн., призначити згідно з Законом України № 2262 загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі 5610,63 грн. (а.с. 54).
З перерахунку пенсії позивача, здійсненому позивачу з 01.05.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 року та постанови Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі вже 70%, та відповідно розмір пенсії складав 5610,63 грн. (а.с. 55-зворотній бік).
Відповідно до протоколу від 11.06.2018 року встановлено, що пенсія позивача розрахована із 70% грошового забезпечення прирівняною посадою начальника відділу поліції (а.с. 23).
Тобто, основний розмір пенсії позивача при проведеному перерахунку зменшено з 82% до 70%.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із зверненнями відповідно до якої просив надати інформацію щодо розміру нарахованої пенсії.
Листом від 25.05.2021 року № 5107-4657/К-03/8-0500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надав позивачу копії протоколів від 13.02.2019 року, від 11.06.2018 року, 05.04.2017 року (а.с. 21).
Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та розміром її виплати, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі по тексту - Закон № 2262).
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процент.
Позивачу, як було встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, пенсія призначена виходячи із 82% сум грошового забезпечення з 31 грудня 2010 року.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.
Тобто, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Суд звертає увагу на те, що процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17) та від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (К/9901/1786/18).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ до 01 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного суду від 05 березня 2018 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79199205,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80454350#), а тому при вирішенні даної справи по суті судом не застосовуються положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України у відповідній частині.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі - Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Порядком № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України № 3668-VІ та Законом України № 1166-VII зміни до статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України №3668-VІ та Закону України №1166-VII не зазнала.
Позивачу, як було встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, пенсія призначена виходячи із 82% сум грошового забезпечення з 31 грудня 2010 року.
Суд зазначає, що 82% суми грошового забезпечення для призначення пенсії був розрахований виходячи з вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016року відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ на підставі довідки № 2977лк від 13.03.2018, виданої Головним управлінням МВС України в Донецькій області, у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Тобто, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії з 82% до 70% при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії з 01 січня 2016 року із врахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на вищевикладене суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стали протиправні дії відповідача, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань позивача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії з 01 січня 2016 року із врахуванням раніше виплачених сум - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) перерахувати пенсію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії з 01 січня 2016 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська