10 вересня 2021 року Справа № 160/5349/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретарі судового засіданняЗіненко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача: Погорілець Р.В. Ферафонтов Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.04.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової служби України та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в даних Системи електронного адміністрування ПДВ позивача реєстраційного ліміту у сумі 1 666 322,00 грн.;
- зобов'язати відповідача вилучити з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформацію про документ стосовно позивача: номер документу «Перевищення/09.2020», тип операції «Реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку», дата документу 19.10.2020р., сума операції 1 666 322,00 грн.;
- зобов'язати відповідача відновити (збільшити) у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та (або) розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 1 666 322,00 гривень, з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Свої позовні вимоги з приводу визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення в даних Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі -СЕА ПДВ) позивача реєстраційного ліміту в сумі 1666 322,00 грн. обґрунтовує тим, що за господарською операцією з придбання товару (електричної енергії) позивачем 11.09.2020р. була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зведена податкова накладна від 31.08.2020р. за №2, у якій сума ПДВ складала 1 666 321,71 грн. Проте, у вказаній податковій накладній позивачем було допущено помилку, а саме: невірно зазначено суму постачання електроенергії - зазначено на 5,17 гр. більше фактичної оплати, внаслідок чого податкові зобов'язання були завищені на 0,86 грн. Надалі, після прийняття контролюючим органом відповідної звітності позивача, 19.10.2020р. у СЕА ПДВ з'явився запис «Первищення/09.2020», тип операції «Реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку», внаслідок чого відбулося зменшення відповідачем позивачеві реєстраційного ліміту по ПДВ на суму 1 666 322,00 грн. Позивач не погоджується із вищевказаними діями відповідача, вважає їх протиправними, оскільки у вересні 2020р., з метою усунення виявленої помилки, ним було виписано та зареєстровану у ЄРПН Розрахунок коригування до податкової накладної №2 від 31.08.2020р. за №1 від 17.09.2020р. У подальшому, 28.09.2019р. позивачем було подано Уточнюючу декларацію з ПДВ за серпень 2020р., у якій позивач відкоригував відомості про загальну суму господарської операції та суму ПДВ, а також склав та зареєстрував у ЄРПН нову зведену податкову накладну від 31.08.2020р. за №5, у якій відобразив вірну суму ПДВ (1 666 320,85 грн.), а тому позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення реєстраційного ліміту ПДВ на зазначену вище спірну суму, оскільки, на думку позивача, ним при складанні та поданні податкової звітності було дотримано порядок і спосіб її подання до контролюючого органу з урахуванням вимог п.44.1 ст.44 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21 (далі - Порядок №21), Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569) та роз'яснень ДПІ, викладених у листі від 03.10.2017р. №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Щодо обґрунтування позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вилучити (відновити, збільшити) у вказаній СЕА ПДВ суму реєстраційного ліміту у наведеному вище розмірі, представник позивача зазначає, що саме такий, на його думку, спосіб захисту порушеного права є ефективним. Окрім того, позивач посилається у позові і на понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11500 грн. та можливість понесення додаткових витрат у майбутньому при вирішення даного спору.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, проте, відзиву на позов на вимогу суду не надав, поважних причин його не надання пояснити не зміг та доказів таких не навів, лише послався на неотримання ним копії позову та доданих до нього документів, у зв'язку із чим наполягав на відкладенні розгляду даної справи.
Разом з тим, вирішуючи вказане клопотання представника відповідача про відкладення даної справи з вищезазначених підстав (не отримання ним позову та доданих до нього документів), вислухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження неодноразового направлення судом та отримання відповідачем копії позову із доданими до нього документами, суд не находить обґрунтованих підстав для його задоволення, оскільки, по-перше, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у період з травня по серпень 2021р. відповідачем у відповідності до вимог ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України було отримано копію позову та доданих до нього документів 12.05.2021р., що підтверджується змістом електронного повідомлення (а.с.117), також у підготовчому засіданні 07.06.2021р. відповідачеві було надано додатковий час для складання відзиву на позов, у зв'язку з чим оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.07.2021р. та повторно надіслано відповідачеві на його офіційну електронну адресу копію позову згідно до вимог ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується черговим електронним повідомленням від 12.07.2021р. (а.с.124), при цьому, строки проведення підготовчого засідання було продовжено до 01.09.2021р. саме через не надання відповідачем відзиву на позов на вимогу суду згідно ухвали суду, яка була надіслана на адресу відповідача 11.08.2021р. (а.с.133), отже, викладені обставини спростовують аргументи представника відповідача про не отримання копії позову та доданих до нього документів, а тому не можуть бути підставами для відкладення розгляду даної справи; по-друге, вичерпання термінів процесуального строку проведення підготовчого засідання у період якого судом вживалися всі необхідні заходи з метою надання відповідачеві додаткового часу для складання та надіслання до суду відзиву на позов, які були проігноровані відповідачем взагалі, а також і спливу саме 10.09.2021р. тридцятиденного строку судового розгляду справи, встановленого ст.193 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому із наведених обставин та досліджених судом доказів, суд приходить до висновку про те, що доводи представника відповідача про необхідність відкладення розгляду даної справи з підстав не отримання ним позову та доданих до нього документів спростовані вищенаведеними доказами, у зв'язку із чим заявлене клопотання є необґрунтованим, а відповідно, є таким, що задоволенню не підлягає.
При цьому, суд також, відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, враховує і те, що впродовж усього періоду розгляду даної справи судом (з травня по вересень 2021р.) відповідач свого представника в підготовчі засідання жодного разу не направив, про причини не направлення такого представника суд не повідомив, що свідчить про те, що відповідачем, як суб'єкт владних повноважень, свідомо були проігноровані не тільки вимоги ухвал суду та повісток, отриманих ним на офіційну електронну адресу, а й проігноровані вимоги, встановлені ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України про необхідність направлення на адресу суду підтвердження про отримання копії позову, повісток та ухвал суду у визначений строк (такого підтвердження не було направлено до суду), у зв'язку із чим секретарем судового засідання були складені відповідні довідки у порядку, встановленому ч.3 ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, які свідчать про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи (у тому числі і про належне направлення судом на адресу відповідача копії позову та доданих до нього документів двічі).
У ході судового розгляду справи представник відповідача заявив друге (повторне) клопотання про відкладення розгляду справи з тих самих підстав (не отримання позову), яке судом було визнано як зловживання процесуальними правами відповідачем та такі дії представника відповідача суперечать завданню адміністративного судочинства та зазначене клопотання залишено без розгляду згідно до вимог ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено не подання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин.
У відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 11.05.2021р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 07.06.2021р. (а.с.114).
07.06.2021р. у підготовчому засіданні, через неявку представника відповідача та не надання ним відзиву на позов та з метою надання відповідачеві можливості надати відзив, було оголошено перерву до 12.07.2021р., що підтверджується змістом протоколу підготовчого засідання (а.с.120-121).
12.07.2021р. у підготовче засідання відповідач свого представника не направив, відзиву на позов не надав у зв'язку із чим було продовжено строк підготовчого провадження до 11.08.2021р., підготовче провадження до 11.08.2021р., проте, внаслідок перебування у відпустці судді у період з 26.07.2021р. по 31.08.2021р., підготовче засідання було призначене на 01.09.2021р. згідно ухвали суду від 12.07.2021р. (а.с.129-130).
01.09.2021р. було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд даної справи у судовому засіданні по суті на 10.09.2021р. згідно до вимог ст.180-183 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується ухвалою суду (а.с.142).
У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» 02.08.2012р. зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, буд. 186, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Лівобережне відділення), є платником ПДВ, що підтверджується копією Статуту позивача, відомостями, наведеними у копії виписки з ЄДРПОУ від 30.05.2013р., копіями податкових накладних та копіями податкових декларацій з ПДВ, розрахунками коригування, що стосуються податкової звітності по ПДВ (а.с.10-62).
10.09.2020р. позивачем була зареєстрована у ЄРПН зведена податкова накладна від 31.08.2020р. № 2 за №9227455778 на загальну суму 9 997930,24 грн., у тому числі ПДВ склало 1 666 321,71 грн., що підтверджується відповідною копією накладної на квитанції про її реєстрацію(а.с.20-21).
Надалі, у зв'язку із виявленою помилкою у наведеній податковій накладній, позивачем 17.09.2020р. у ЄРПН було зареєстровано Розрахунок коригування до податкової накладної від 31.08.2020р. №2 за №1 від 17.09.2020р., за змістом якого сума ПДВ у розмірі 1 666 321,00 грн. була визначена з позначкою «-», що підтверджується змістом копії наведеного розрахунку коригування (а.с.31-32).
Також, того ж дня (17.09.2020р.) позивачем була зареєстрована у ЄРПН нова податкова накладна від 31.08.2020р. за №5, у якій була визначена вірна сума ПДВ - 1666320,85 грн., що підтверджується відомостями, наведеними у вказаній накладній (а.с.33-34).
18.09.2020р. позивачем була подана та зареєстрована у ЄРПН податкова декларація з ПДВ за серпень 2020р. з Додатком 5, у якому була визначена як податкове зобов'язання сума ПДВ у розмірі 1 666 321,71 грн. за серпень 2020р., а також і з Додатком 1, зі змісту якого видно, що позивачем згідно до ст.192. ПК України скоригована сума ПДВ за травень 2020р. на рівні «-0,86», що підтверджується змістом копії наведених декларації та додатків до неї (а.с.22-30).
У подальшому, 28.09.2020р. позивачем було подано та зареєстровано у ЄРПН Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2020р., де у Додатку 5 сума ПДВ у розмірі 1 666321,71 грн. зазначена з позначкою «-», натомість, зазначено вірна сума ПДВ - 1 666 320,23 грн., що підтверджується змістом наведених копій документів (а.с.35-43).
В той же час, згідно змісту поданої позивачем та зареєстрованої у ЄРПН 19.10.2020р. податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р. видно, що Розрахунок коригування від 17.09.2020р. за № 1 до податкової накладної від 31.08.2020р. №2 (де сума ПДВ у розмірі 1 666 321,71 грн. була зазначена з позначкою «-»), який був складений у звітному (податковому) періоді - вересні 2020р. (17.09.2020р.) не був включений до складу податкового зобов'язання за вересень 2020р. (а.с.31, 56-65).
19.10.2020р. на підставі вищенаведеної податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р. поданої позивачем та зареєстрованої у ЄРПН у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) сума ПДВ 1666 322,00 грн. зазначена як перевищення податкових зобов'язань, а саме: «Перевищення/09.2020», що підтверджується змістом Витягу із згаданої СЕА ПДВ за №301940178 від 30.12.2020р. (а.с.66).
Надалі, позивач звертався із зверненнями (адвокатським запитом) до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України щодо відображення наведеного перевищення податкових зобов'язань позивача у СЕА ПДВ на які останні надали відповіді від 06.11.2020р., від 02.02.2021р. у яких останні повідомили, що показник ?Перевищ розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника; сума перевищення складає 1 666 322,00 грн., період виникнення « 09.2020», яка розрахована як різниця між податковими зобов'язаннями згідно з поданою платником декларацією з ПДВ за вересень 2020р. (за реєстраційний № 9269985012 від 19.10.2020) (1844726,00 гривень) та сумою ПДВ за виписаними податковими накладними та розрахунками коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН у цьому періоді (178404,00 гривень) - (а.с.75-79,89-91).
Позивач не погодився з такими діями відповідача з приводу зменшення у даних СЕА ПДВ позивачеві реєстраційного ліміту у сумі 1666 322,00 грн. за вересень 2020р., тому просить їх визнати протиправними у судовому порядку, а також і відновити порушене право позивача шляхом зобов'язання відповідача вилучити (відновити, збільшити) у СЕА ПДВ відповідні записи про перевищення ПДВ на вказану суму.
Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому розгляді даної справи у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
Порядок та спосіб виправлення допущених помилок у податковій звітності, яка подається до контролюючого органу платниками податків врегульовані ст.ст.50,192 ПК України, а принципи функціонування СЕА ПДВ визначено у статті 2001 ПК України та Порядком №569.
З 1 липня 2015 року реєстрація у ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми (суми ліміту), яка обчислюється за формулою, встановленою п.2001.3 ст.2001 ПК України та п.9 Порядку №569, а саме: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.
?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Згідно п.9 Порядку №569 показник ?Перевищ визначається як різниця між:
- сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015р., та їх подальшого коригування згідно із ст.192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за ІІІ квартал 2015р. - для платників податків, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;
- cумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015р., та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015р. та зареєстрованих в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.
Показник ?Перевищ розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Перерахунок показника ?Перевищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ та/або уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (?Накл) такого платника.
За приписами п.13 Порядку №569 визначено, що ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН.
Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому у ЄРПН.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної (п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України).
При цьому, з урахуванням порядку визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, встановленого ст.187 ПК України у разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до фактичного здійсненої операції з постачання товарів/послуг, на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України для такої реєстрації, постачальник зменшує податкове зобов'язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених термінів реєстрації в ЄРПН, то у періоді реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.
Аналізуючи вищенаведені норми, можна дійти висновку про те, що у разі, якщо у платника податку у поданій ним до контролюючого органу податковій звітності (податкових накладних, розрахунках коригування, деклараціях) виникли розбіжності між показниками податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до податкових накладних та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних чи/або розрахунках коригування до податкової накладної, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов'язань, зазначених саме у поданих податкових деклараціях з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, оскільки, за наведеними вище нормами, формування показників ПДВ відбувається у СЕА ПДВ з урахуванням у тому числі внесених будь-яких змін самим платником (реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування, поповнення рахунку, оформлення МД та сплати ПДВ на митниці, подання звітності з ПДВ і т.і.) автоматично (без ручного втручання працівників контролюючого органу).
При цьому, у разі складання платником податку розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації, такий постачальник зобов'язаний зменшити податкове зобов'язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено.
Також такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає включенню до податкової декларації з ПДВ того періоду, в якому його складено згідно до вимог ст.ст.49,187, 192, 201 ПК України та п.9 Порядку №569.
Таким чином, з урахуванням наведених норм, слід дійти висновку, що позивач зобов'язаний був включити складений та зареєстрований у ЄРПН ним Розрахунок коригування до податкової накладної від 31.08.2020р. №2 за № 1 від 17.09.2020р. до податкової звітності (до податкової декларації з ПДВ) за вересень 2020р, тобто, до звітного (податкового) періоду, в якому його складено.
Разом з тим, зі змісту копії податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р. та додатків до неї, зареєстрованої у ЄРПН 19.10.2020р. видно, що наведений вище Розрахунок коригування №1 від 17.09.2020р., був зареєстрований у ЄРПН 17.09.2020р. (а.с.32), проте, позивачем даний розрахунок коригування не було включено до податкової звітності - податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р. (а.с.56-64).
Із наведених обставин можна дійти висновку, що саме вищенаведена бездіяльність позивача щодо не включення Розрахунку коригування №1 від 17.09.2020р. (до податкової накладної від 31.08.2020р. №2) до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р., поданої та зареєстрованої у ЄРПН 19.10.2020р., призвела до формування у СЕА ПДВ позивача показника ?Перевищ за вересень 2020р. на суму 1666322,00 грн. після подання позивачем податкової звітності саме 19.10.2020р. автоматично, що підтверджується і змістом копії Витягу з СЕА ПДВ від 30.12.2020р. (а.с.66).
Таким чином, із аналізу вищенаведених встановлених обставин та норм чинного наведеного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що саме вищенаведена бездіяльність позивача щодо не включення Розрахунку коригування №1 від 17.09.2020р. (до податкової накладної від 31.08.2020р. №2) зареєстрованого у ЄРПН 17.09.2020р., до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р. призвела до зменшення реєстраційного ліміту суми ПДВ на 1666 322,00 грн., а, відповідно, судом протиправності дій відповідача по зменшенню у СЕА ПДВ позивача реєстраційного ліміту у наведеній сумі не встановлено, позивачем не доведено, оскільки такі показники у відповідній Системі формуються автоматично на підставі даних податкової звітності позивача, у зв'язку із чим у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у наведеній частині.
При цьому, критично надається оцінка доводам представника позивача та відхиляються судом стосовно того, що у разі, якщо податкова накладна зареєстрована помилково (у даному випадку податкова накладна №2 від 31.08.2020р.), то така податкова накладна, у тому числі і розрахунок коригування до неї, не належить до відображення у податковій звітності з ПДВ (податковій декларації з ПДВ) згідно роз'яснень ДПІ, викладених у листі від 03.10.2017р. №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а, відповідно, позивач не повинен був включати Розрахунок коригування №1 від 17.09.2020р. до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020р., з огляду на те, що по-перше, вищенаведені досліджені судом норми податкового законодавства не звільняють позивача від обов'язку включення до податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р. розрахунків коригування до податкових накладних, які були складені і зареєстровані у ЄРПН у цьому звітному періоді (у даному випадку, Розрахунок коригування №1 складений та зареєстрований у ЄРПН 17.09.2020р.), таких доказів позивачем суду не надано, а судом не встановлено; по-друге, індивідуальна податкова консультація, на яку позивач посилається у позові, як пояснив сам представник позивача у судовому засіданні, не стосується прав та інтересів позивача, не була адресована позивачеві, не стосується спірних правовідносин, а тому така індивідуальна податкова консультація (далі - ІПК) не підлягає використанню позивачем виходячи з вимог п.52.2 ст.52 ПК України за якою передбачено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (таких доказів суду не надано і вони відсутні в матеріалах справи).
Також слід зазначити, що, відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання дій відповідача щодо зменшення у СЕА ПДВ позивачеві реєстраційного ліміту на суму 1666 322,00 грн. протиправними, встановивши в судовому засіданні бездіяльність саме позивача щодо не включення ним до податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р. Розрахунку коригування №1 від 17.09.2020р., що призвело до зменшення позивачеві реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ на наведену вище суму, судом враховується і те, що за приписами п.50.1 ст.50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової накладної за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Окрім того, і у відповідності до абзацу 2 п.2001.9 ст.2001 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН ?Перевищ.
Отже, із аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що з метою зменшення показника ?Перевищ за вересень 2020р. позивач має можливість самостійно подати уточнюючий розрахунок до податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р. на зменшення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 1666 322,00 грн. за Розрахунком коригування №1 від 17.09.2020р. (дата реєстрації в ЄРПН 17.09.2020р.) у відповідності до вимог п.50.1 ст.50, п.2001.9 ст.2001 ПК України та з урахуванням того, що показники податкової звітності, у тому числі і показник ?Перевищ формується лише на підставі поданої самим платником податку податкової звітності у СЕА ПДВ автоматично згідно до вимог п.9, п.13 Порядку №569.
Слід також зазначити, що і у листі ДФС України від 11.01.2018р. №968/7/99-99-12-03-01-17 наведене роз'яснення щодо алгоритму розрахунку показника ?Перевищ у випадку виявлення помилок у податковій звітності платника ПДВ та у Додатку 1 встановлено форму запиту на виправлення помилок щодо обрахунку платниками ПДВ показника ?Перевищ, що свідчить про те, що у разі виявлення таких помилок платником, вони підлягають виправленню шляхом подання такого запиту згідно з Додатком 1 до цього листа.
Натомість, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено і представником позивача, позивач із запитом встановленого зразка про виправлення допущених помилок у спосіб, наведений у згаданому роз'ясненні до органу ДПС не звертався.
Отже, зважаючи на те, що коригування реєстраційного ліміту грошових зобов'язань в СЕА ПДВ здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі (тільки в автоматичному режимі, і тільки на підставі поданої податкової звітності платниками податку), беручи до уваги те, що позивач не звертався до ДПС із запитом встановленого зразка про виправлення помилок, допущених під час здійснення коригування податкових зобов'язань спірного періоду, можливість виправлення таких помилок самостійно позивачем у порядку, встановленому ст.ст.50, п.2001.9 ст.2001 ПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині протиправними саме дій відповідача з приводу зменшення реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ у сумі 1666 322,00 грн.
Відповідна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у його постанові від 01.07.2020р. у справі №640/13478/19, яка є обов'язковою для застосування у відповідності до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування - ст.76 наведеного Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч.1 ст.77 наведеного Кодексу, покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Проте, позивачем та його представником не було доведено жодними належними та допустимими доказами, а також і не надано жодних належних доказів того, що саме дії посадових осіб контролюючого органу вплинули на показники формування у СЕА ПДВ щодо зменшення позивачеві реєстраційного ліміту на суму 1666 322,00 грн. з урахуванням встановлених обставин справи та аналізу норм чинного податкового законодавства, які представником позивача не спростовані.
Не можуть бути обґрунтованими підставами та відхиляються судом аргументи позивача про те, що він не повинен був включати Розрахунок коригування №1 від 17.09.2020р. до податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р., оскільки такі доводи спростовуються змістом ст.ст.187, 192, 50, п.2001.9 ст.2001 ПК України та п.9 Порядку №569 за якими встановлено обов'язок платника ПДВ реєструвати податкові накладні чи/або розрахунки коригування у ЄРПН та включати такі господарські операції до податкової звітності за той податковий (звітний) період, у якому вони були складені та зареєстровані в ЄРПН.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність дій відповідача по зменшенню в СЕА ПДВ позивача реєстраційного ліміту у сумі 1 666 322,00 грн., судом протиправності таких дій не встановлено, формування показника ?Перевищ у СЕА ПДВ відбулося автоматично на підставі поданої позивачем податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р., до якої безпідставно позивачем не було включено Розрахунок коригування №1 від 17.09.2020р., а відповідно, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто, у даних правовідносинах відповідач не допустив порушення прав та інтересів позивача, а тому у адміністративного суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Також і не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вилучити з СЕА ПДВ інформацію про документ стосовно позивача «Перевищення/09.2020», тип операції «Реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку», дата документу 19.10.2020, сума операції 1666 322,00 грн.; зобов'язання відповідача відновити (збільшити) у СЕА ПДВ суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та (або) розрахунки коригування в ЄРПН на 1666 322,00 грн. з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з СЕА ПДВ, з огляду на те, що по-перше, вилучення та відновлення (збільшення) вищенаведеного показника перевищення залежить від подання позивачем відповідних уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ за вересень 2020р. з урахуванням вимог ст.ст.50, 187,192, 2001 ПК України, п.9 Порядку №569; по-друге, вказані позовні вимоги є похідними від основної позовної вимоги (визнання дій відповідача протиправними), та останні можуть бути задоволені лише тільки за умови задоволення основної позовної вимоги. А оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідача у даному спорі, то, у такому випадку, не підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги такі як зобов'язання вчинити певні дії виходячи з вимог дослідженого податкового законодавства та вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову позивачеві слід відмовити повністю.
З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 22700 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11500 грн. слід покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено - 20.09.2021р.
Суддя С.О. Конєва