Ухвала
іменем України
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 761/13048/21
провадження № 51-3449ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року скасовано постанову слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 25 березня 2021 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020100000000749 від 03 серпня 2020 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника начальника відділу Київської міської прокуратури на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року закрито на підставі статей 309, 392, 422 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, прокурор ОСОБА_6 12 липня 2021 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2021 року, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року відмовлено.
Вищевказаною ухвалою Верховного Суду було прийнято рішення по суті вимог касаційної скарги, поданої зазначеним вище прокурором на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до положень статей 424, 425 КПК, процесуальним законом не передбачено процедури повторного касаційного перегляду судових рішень, які вже були предметом перегляду суду касаційної інстанції за касаційною скаргою цієї ж особи.
Пунктом 6 частини 1 статті 425 КПК визначено, що касаційну скаргу має право подати прокурор. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» та діє у межах своїх повноважень.
Законом України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1); єдність системи прокуратури України забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурорів, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів та ін. (ч. 5 ст. 7); прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15).
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 27 листопада 2019 року у справі №629/847/15-к, всі прокурори, які входять до складу групи прокурорів, мають однакові процесуальні права і обов'язки, а отже, однаковий процесуальний статус.
Група прокурорів у кримінальному провадженні діє як єдиний процесуальний суб'єкт - прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов'язків прокурора відповідно до приписів КПК.
Разом з тим, реалізувати це право може будь-який прокурор, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, проте з урахуванням характеру взаємодоповнюваності та взаємозамінності.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а право на касаційне оскарження - лише у визначених законом випадках.
Касаційна скарга прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, що надійшла до Верховного Суду 15 вересня 2021 року, подана з тих самих підстав і мотивів, що і касаційна скарга прокурора ОСОБА_6 , за якою ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, оскільки з касаційної скарги та доданої до неї копії судового рішення не вбачалось підстав до її задоволення.
Отже, колегія суддів вважає, що прокурор, як суб'єкт, визначений п. 6 ч. 1 ст. 425 КПК, використав своє право на касаційне оскарження судового рішення, у зв'язку із чим зазначене рішення не може бути предметом касаційного перегляду вдруге з тих самих підстав і мотивів, які вже були предметом касаційного розгляду за касаційною скаргою іншого прокурора.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3