14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 623/2585/19
провадження № 61-16981св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Прокуратура Харківської області, Головне управління Національної поліції в Харківській області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Прокуратура Харківської області, Головне управління Національної поліції в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року, ухвалене у складі судді
Винниченка П. П., та постановуХарківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Пилипчук Н. М., Маміної О. В., Тичкової О. Ю., касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року і постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року та касаційною скаргою адвоката Татарин Вікторії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Ізюмська місцева прокуратура Харківської області, Ізюмський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року позов задоволено частково. Стягнено з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України 211 000 грн шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, та витрати на правничу допомогу у розмірі
11 900 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 300 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2 440 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
У листопаді 2020 року представник Державної казначейської служби України Пузіков В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Ізюмського районного суду Харківської області
від 1 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Татарин В. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на
неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального
права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційні скарги ОСОБА_1 і його представника - адвоката Татарин В. М. містять клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Татарин В. М. і ухвалою цього ж суду від 19 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
У зв'язку з відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, та наявністю обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду.
З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п'яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України).
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Оскільки розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, необхідності виклику учасників для надання пояснень у цій справі не встановлено, касаційний суд відмовляє ОСОБА_1 та його представнику Татарин В. М. у задоволенні клопотань про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Прокуратура Харківської області, Головне управління Національної поліції в Харківській області, про відшкодування моральної шкодиза касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року і постанову Харківського апеляційного суду
від 21 жовтня 2020 року та касаційною скаргою адвоката Татарин Вікторії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ізюмського районного суду Харківської області від 1 липня 2020 року та постановуХарківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відмовити ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Татарин Вікторії Миколаївни у задоволенні клопотань про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук