20 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/1090/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - АТ "Хмельницькобленерго", відповідач, скаржник)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021
у справі № 924/1090/20
за позовом Колективного підприємства "Мелодія" (далі - КП "Мелодія", позивач)
до АТ "Хмельницькобленерго"
про визнання недійсним рішення комісії Славутського РЕМ АТ "Хмельницькобленерго" з розгляду акту від 02.07.2020 № в000434 про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом від 28.08.2020,
АТ "Хмельницькобленерго" 28.08.2021 (згідно з трек-коду на конверті) повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема просить скасувати повністю постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (дата складення повного тексту постанови 20.04.2021) у справі № 924/1090/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2021 про відмову у задоволенні позову КП "Мелодія". Також до матеріалів касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.09.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 924/1090/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Перевіривши дотримання касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288 ГПК України, Верховний Суд встановив таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/1090/20 ухвалено - 13.04.2021, повний текст її складено - 20.04.2021, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України з урахуванням вихідних та святкових днів, припадає на 11.05.2021.
Вперше касаційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 було подано до Верховного Суду - 05.05.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Проте, ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 касаційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 повернуто з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, у зв'язку з тим, що скаржником у строк визначений судом, не усунуто недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 924/1090/20.
Як зазначено вище, АТ "Хмельницькобленерго" повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 - 28.08.2021, що підтверджується відстеженням трек-коду на сайті Укрпошта, який міститься на поштовому конверті, а, отже з пропуском строку на касаційне оскарження.
До матеріалів касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована, зокрема тим, що здійснюючи заходи протидії та запобіганню хвороби, АТ "Хмельницькобленерго" дистанціювало працівників від контактів із сторонніми особами, які не є працівниками товариства та обмежило кількість одночасно перебуваючих на робочих місцях працівників шляхом організації дистанційної роботи за місцем проживання, надання відпусток, інше. Оскільки дані заходи запроваджувалися вперше, під час здійснення господарської діяльності АТ "Хмельницькобленерго" виникло ряд недоліків, які, зокрема, погіршили стан документообігу в товаристві, та передачі документації від канцелярії до керівництва, від керівництва до безпосереднім виконавцям. Зазначені обставини призвели до втрати ухвали Верховного суду від 14.06.2021 у справі № 924/1090/20.
Вказані обставини, на думку скаржника, є внутрішньогосподарською, проте спричинена забезпеченням обмежувальних протиепідемічних заходів, що кореспондовано зменшенням працівників, які фактично виконують роботу в товаристві стаціонарно (очно) та збільшенням навантаження на них.
Наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження АТ "Хмельницькобленерго" просить Суд визнати поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Близька за змістом правова позиція щодо застосування частини першої статті 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Вперше подану касаційну скаргу у даній справі було повернуто ухвалою від 16.08.2021 у справі № 924/1090/20 на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, у зв'язку з тим, що скаржником у строк визначений судом, не усунуто недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 924/1090/20.
У вказаній ухвалі суду зазначено, що копію ухвали Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 924/1090/20 отримано АТ "Хмельницькобленерго" 18.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто перебіг строку встановленого Судом для усунення недоліків починається з 19.06.2021 та закінчується 29.06.2021 включно (враховуючи вихідні та святкові дні), проте станом на 16.08.2021 (дату постановлення ухвали), від АТ "Хмельницькобленерго" до Касаційного господарського суду не надходило заяв про усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги.
Отже, скаржником з дня вручення копії ухвали 18.06.2021 по 16.08.2021 (дату постановлення ухвали про повернення касаційної скарги), тобто майже в двох місячний термін не вчинено жодних дій спрямованих не усунення недоліків касаційної скарги.
Пояснення скаржника щодо втрати копії ухвали Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 924/1090/20 про залишення касаційної скарги без руху не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, не зазначено, чому саме з моменту отримання до моменту повторного звернення негайно не подано повторної касаційної скарги.
Окремо Верховний Суд також звертає увагу на те, що скаржник не обґрунтував неможливість вчасного подання касаційної скарги, оскільки запровадження дистанційної роботи працівників АТ "Хмельницькобленерго" не звільняє цих працівників від зобов'язання належно виконувати покладені на них обов'язки, а сторону, відповідно, від обов'язку дотримуватися встановленого для всіх без виключення скаржників загального процесуального порядку подання касаційної скарги, встановленого ГПК України. Організація документообігу АТ "Хмельницькобленерго" є внутрішньою організацією діяльності (роботи) суб'єкта господарювання. Наведені у заяві доводи щодо ряду недоліків які погіршили стан документообігу у товаристві у зв'язку з запровадженням дистанційної роботи є обставинами які відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства та носить суб'єктивний характер.
Верховний Суд зазначає, що саме лише посилання скаржника на запровадження карантинних заходів не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними (відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 910/6911/20).
При цьому скаржник взагалі не зазначає, які саме обмежувальні заходи стали перешкодою для вчасного звернення із касаційною скаргою.
Відтак, Верховний Суд доходить висновку, що твердження щодо запровадження вперше дистанційної форми роботи працівників товариства, обмеження кількості працівників, які перебувають в офісі товариства, в тому числі факт втрати копії ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху тощо, не свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки запровадження скаржником дистанційної роботи працівників Товариства є його власним рішенням, втім не є обмеженнями, впровадженими Державою та органами місцевого самоврядування у зв'язку з карантином, а відтак наведена обставина відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства та носить суб'єктивний характер, з яких вбачається, що робота не зупинено/припинено в цілому, а виконується працівниками дистанційно, та введено обмежену кількість працівників, які перебувають в офісі апарату управління в офісі апарату управління.
При цьому доказів з яких би вбачалось, що відповідальні особи за прийом кореспонденції, зокрема з державних органів, суду тощо, працівники, які виконують або можуть виконувати функції самопредставництва Товариства, як юридичної особи (наприклад, директор, юристи тощо) у порядку статті 56 ГПК України були переведені на дистанційну роботу, до матеріалів касаційної скарги не додано.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не наведено достатнього аргументованого обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги, та не зазначено об'єктивних обставин, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим, колегія суддів визнає наведені у заяві підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати АТ "Хмельницькобленерго" строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних інших доказів.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Хмельницькобленерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова