29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" вересня 2021 р. Справа № 924/793/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах
1. Державного агентства лісових ресурсів України м. Київ,
2. Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький,
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця,
2. ОСОБА_1 м. Хмельницький
про 1. Визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по АДРЕСА_1 та обліковується на балансі ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство».
2. Визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по АДРЕСА_1 , що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.
3. Визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по АДРЕСА_1 , укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).
4. Зобов'язання Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва (40% готовності) «Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).
ВСТАНОВИВ: Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з позовом до суду про визнання недійсними наказу, результатів електронного аукціону, договору купівлі- продажу об'єкта малої приватизації та його повернення у державну власність .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.07.2021 року зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 02.08.2021р. суд звернувся до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016р.
Листом від 16.08.2021р. управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради повідомило, що зазначена інформація в управлінні з питань реєстрації Хмельницької міської ради відсутня. Однак додаткова інформація про реєстрацію громадян по Хмельницькій області міститься у відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС у Хмельницькій області.
Ухвалою суду від 28.08.2021р. суд звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016р.
Листом від 14.09.2021р. Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області повідомило суд про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
Одночасно, виходячи з приписів абзацу першого ч. 1 ст. 176 ГПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити правові підстави позову.
Суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци перший - четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб'єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов'язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Водночас 20.07.20 оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:
- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), а саме:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:
- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
- Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом р о з у м н о г о строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
- Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Як встановлено господарським судом, прокурором відповідно до вимог ст. 23 Закону "Про прокуратуру" було складено повідомлення від 23.07.2021, яке адресоване Державному агентству лісових ресурсів України про намір звернення до суду з позовом.
Однак прокуроромне наведено правових підстав позову в частині дотримання розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави Так, повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" датоване 23.07.2021 (при цьому за відсутності доказів направлення на адресу Державного агентства лісових ресурсів України) , тоді як позовна заява отримана судом вже 29.07.2021.
Таким чином, прокурору слід навести правові підстави позову в частині надання можливості Державному агентству лісових ресурсів України протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, для підтвердження достатності підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України.
Суд наголошує на тому, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатись альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Ухвала постановляється 17.09.2021р., оскільки суддя з 13.09.2021 до 16.09.2021р. перебував на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити першому заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 17.09.2021 року та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 6 прим.: рек. з повід.
1 - до справи,
2 - Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури
пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000
3- Державне агентство лісових ресурсів України - вул. Ш. Руставелі, 9-а, м. Київ, 01601
4- Хмельницька обласна державна адміністрація - майдан Незалежності, 2, м. Хмельницький, 29005,
5- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях - вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, Вінницька обл., 21018
6- Раіх Людмила Леонідівна - АДРЕСА_2 АДРЕСА_3