ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
20 вересня 2021 року Справа № 923/1068/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до: Приватного підприємства "ЛМЛ"
про стягнення 13325,14 грн
До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Приватного підприємства "ЛМЛ" про стягнення 13325,14 грн заборгованості за договором № 73 від 10.07.2018 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 13.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз'яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження 25.08.2021 відповідно до поштового повідомлення про вручення.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Ухвала про відкриття провадження у справі, яка надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch): м.Херсон пров. Комбайновий 11А, кв. 2, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзиву на позов не надходило.
Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору (ст. 248 ГПК України), справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
10.07.2018 між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) та Приватним підприємством "ЛМЛ" (відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення № 73 (а.с. 20-22).
За умовами договору позивач зобов"язався надавати відповідачу з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов"язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1 договору).
Пунктом 2 зазначеного Договору визначено, що суб'єктом користування послугами є власник (наймач, орендар) приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова 66, кв. 43, 44.
Дане приміщення відповідач орендує за договором оренди № 5 від 01.06.2018, укладеним з фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зі строком договору 35 місяців (а.с. 18).
Згідно з п. 8, 9,15 договору, відповідач зобов"язаний своєчасно здійснювати оплату послуг з централізованого опалення - не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 30 договору № 73 від 10.07.2018 визначено, що строк договору з до 31.12.2020; договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
З 01 травня 2019 року вступив в дію новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Так, позивачем на адресу ПП «ЛМЛ» було направлено лист від 10.11.2020 № 06-1/2170 про необхідність укладення договору та надіслано договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, оскільки положеннями договору визначено порядок та строки виконання Відповідачем своїх обов'язків, то з моменту його укладення останнім прийнято зобов'язання за договором, які мають виконуватись належним чином та у відповідності до його умов та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до статті 1 Закону «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.
Господарським кодексом України, Законом «Про ціни та ціноутворення», іншими законодавчими актами встановлено, що у Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Уа розрахунком позивача у Відповідача обліковується заборгованість у розмірі 13325,14грн за період листопад 2020 - березень 2021, що підтверджується Довідкою щодо руху заборгованості станом на 01.06.2021 (а.с. 23).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин та запроваджено низку заходів, спрямованих на запобігання поширенню захворювання.
Відповідно до п. 4 ч. 3 Розділу II Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Тому, Позивачем не нараховується штрафи та пеня за період дії карантину.
Таким чином, керуючись наведеними умовами договору та вимогами чинного законодавства, у зв'язку із невиконанням Відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості за отримані послуги виникла заборгованість на загальну суму 13 325,14грн.
Слід зазначити, що на адресу Відповідача була направлена вимога від 18.05.2021 №06-1/1051 (а.с. 25) про сплату заборгованості за договором.
Враховуючи невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань із погашення заборгованості за надані послуги із теплопостачання, що встановлені вищенаведеним договором та ігнорування вимоги, Позивач вимушений звернутись до суду, з метою захисту своїх порушених прав.
Доказів перерахування основного боргу в сумі 13325,14 грн. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 13325,14 грн основного боргу підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2270 грн покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛМЛ" (м.Херсон пров. Комбайновий 11А, кв. 2, код 35869762) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (м. Херсон Бериславське шосе, 1, код 00131771)
- 13325,14грн основного боргу на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" м. Херсон, МФО 339050,
- 2270грн витрат зі сплати судового збору на розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ «МТБ БАНК», МФО 328168.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 20.09.2021.
Суддя В.В.Литвинова