вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
20.09.2021 Справа № 917/936/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Державного професійно-технічного навчального закладу "Професійний аграрний ліцей" м. Кобеляки, вул. Покровська, 52, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія ПМК-226" (ТОВ БВК ПМК-226), вул. 9 Січня, 78, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55214
про стягнення грошових коштів
без участі представників сторін
Обставини справи: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Професійний аграрний ліцей" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія ПМК-226" (ТОВ БВК ПМК-226) про стягнення 50151,11 грн заборгованості за договором № 153а "Про надання послуг проживання у гуртожитку" від 01.07.2020, з них: 10998,05 грн - сума основного боргу, 39153,06 грн - пеня.
В позові позивач зазначає, що підставою для звернення до суду стало несвоєчасне здійснення розрахунків за надані послуги на підставі договору № 153а "Про надання послуг проживання у гуртожитку" від 01.07.2020.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 7259 від 05.07.2021) проти позову заперечує, посилається на те, що нарахування пені у вказаному розмірі суперечить нормам чинного законодавства. Також, зазначає, що сторони в договорі не встановили строк оплати.
Крім того, заявив клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
01.07.2020 Державний професійно - технічний навчальний заклад «Професійний аграрний ліцей» м. Кобеляки (далі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія ПМК-226" (далі - відповідач) уклали договір про надання послуг проживання у гуртожитку № 153-а.
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Професійний аграрний ліцей" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія ПМК-226" (ТОВ БВК ПМК-226) про стягнення 50151,11 грн заборгованості за договором № 153а "Про надання послуг проживання у гуртожитку" від 01.07.2020, з них: 10998,05 грн - сума основного боргу, 39153,06 грн - пеня.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія ПМК-226" доручило ДПТНЗ «Професійний аграрний ліцей» м. Кобеляки взяв на себе зобов'язання забезпечити послуги по наданню послуг з проживання у гуртожитку ліцею за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Шевченка 57/6.
Відповідно до підпункту 5.4 пункту 5 договору оплата за приживання здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок ДПТНЗ «Професійний аграрний ліцей» м. Кобеляки відповідно до актів наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 5 числа наступного місяця.
30.11.2020 сторони договору підписали акт надання послуг на суму 10998,05 грн, в т. ч. ПДВ 1833,01 грн.
Відповідно до зазначеного акту послуги надані в повному обсязі, сторони претензій щодо виконання робіт один до одного не мають.
Проте відповідач не здійснив розрахунків за надані послуги з проживання на загальну суму 10998,05 грн.
06.05.2021 позивач направив відповідачеві претензію № 05-26/202 про сплату заборгованості.
Проте, як зазначає позивач, відповідач заборгованість не сплатив, відповідь на претензію не надав.
Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 договору у разі прострочення оплати за надані послуги за кожен день прострочки нараховується пеня у розмірі 2% від суми платежу.
За розрахунком, здійсненим позивачем сума пені складає 39153,06 грн за період з 06.12.2020 по 01.06.2021.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 10998,05 грн.
Отже, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 10998,05 грн підлягає задоволенню.
Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 2% від суми платежу за кожен день прострочки, що складає 39153,06 грн за період з 06.12.2020 по 01.06.2021.
Суд встановив, що відповідач свого обов'язку по оплаті, наданих послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно викопаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому за змістом частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Водночас розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена па підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 10/10224/14, від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17.
Згідно з пунктом 5.5 договору про надання послуг проживання у гуртожитку у разі прострочення оплати за надані послуги за кожен день прострочки нараховується пеня у розмірі 2% від суми платежу.
Визначений у вказаному пункті договору розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, під час розрахунку пені застосуванню підлягає подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у спірний період.
При цьому, щодо періоду нарахування пені слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом 5.4 договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок ДПТНЗ «професійний аграрний ліцей» м. Кобеляки відповідно до актів наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 5 числа наступного місяця.
Вказаний пункт договору не містить відомостей не пізніше 5 числа, якого саме місяця має бути проведена оплата за надані послуги.
Відповідно, сторони не встановили в договорі строк оплати, у зв'язку з чим до правовідносин сторін в частині оплати мають застосовуватися приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості.
Зазначену претензію відповідач отримав 11.05.2021, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.
Також, факт отримання зазначеної претензії підтверджує відповідач у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи викладене, відповідач мав сплатити заборгованість протягом семи днів з дня отримання вимоги, тобто до 18.05.2021 р., відповідно, у позивача виникло право на нарахування нені з 19.05.2021.
За перерахунком, здійсненим судом, до стягнення з відповідача підлягає 63,28 грн за період з 19.05.2021 по 01.06.2021.
Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області, суд відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Враховуючи те, що сторони визначали в договорі місце його виконання - м. Кобеляки, вул. Шевченка, 57/6, позивач правомірно подав зазначений позов до Господарського суду Полтавської області за місцем виконання договору.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для передачі зазначеної справи до Господарського суду Миколаївської області.
Враховуючи приписи статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія ПМК-226" (ТОВ"БВК ПМК-226”) (55214, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вулиця 9 Січня. 78, код ЄДРПОУ 39551879) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Професійний аграрний ліцей" (39200, Полтавська обл., м. Кобеляки, вул. Покровська, 52, код ЄДРПОУ 02546855) 10998,05 грн основного боргу, 63,28 грн пені та 500,67 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено та підписано 20.09.2021 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Суддя Д. М. Сірош