Ухвала від 20.09.2021 по справі 915/1404/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

20 вересня 2021 року Справа № 915/1404/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000», 54038, м. Миколаїв, вул. Крилова, 7, ідентифікаційний код 30565129

адреса для листування: м. Миколаїв, вул. Слобідська, 70/8

електронна пошта: office@elektrim2000.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Миколаївська електротехнічна компанія», 54028, м. Миколаїв, вул. 12Повздовжня, 51, електронна пошта: office.tradenikenelectro@gmail.com.

про: стягнення заборгованості у загальному розмірі 138253,10 грн, у тому числі 119000,00 грн боргу за виконані роботи, 2462,00 грн - 3% річних, 12411,89 грн пені, 4379,21 грн втрат від інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» звернулось до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Миколаївська електротехнічна компанія», в якій просить суд стягнути заборгованість у загальному розмірі 138253,10 грн, у тому числі 119000,00 грн боргу за виконані роботи, 2462,00 грн - 3% річних, 12411,89 грн пені, 4379,21 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами субпідряду № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 та № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 в частині здійснення оплати за виконані роботи.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову від 15.09.2021, за змістом якої, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова Миколаївська електротехнічна компанія» та розміщені на всіх банківських рахунках, що йому належать.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що відповідач ухиляється від контакту, зобов'язання за договорами не виконує, та отримавши позов та розуміючи стан завантаження судової системи, а також тривалість розгляду справи, може у будь-який час зняти усі кошти зі своїх рахунків. При цьому позивач вказує на розмір статутного капіталу ТОВ «Торгова Миколаївська електротехнічна компанія» (10000,00 грн.) та зазначає про відсутність нерухомого майна у відповідача, що підтверджує витягом з реєстру нерухомого майна, та про знаходження згідно наданого витягу під обтяженням рухомого майна відповідача.

А тому, на думку позивача, заявлені ним до застосування заходи забезпечення позову є обґрунтованою, розумною, співмірною та єдиною мірою, що не дасть можливості зняти всі кошти з рахунків та унеможливити виконання рішення у справі за поданим позовом.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні, враховуючи наступне.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» про забезпечення позову, позивач обґрунтовує свої вимоги наступними доказами: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, роздруківка з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Проте господарський суд зазначає, що із вищевказаних документів не вбачається, що грошові кошти відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи позивача щодо відсутності у відповідача нерухомого майна, щодо наявності у заставі рухомого майна, щодо розміру статутного капіталу 10000,00 грн, щодо невиконання відповідачем умов договору не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що вимога про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви від 15.09.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвалу направити на адреси учасників справи, а також на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрім-2000» (office@elektrim2000.com), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Миколаївська електротехнічна компанія» (office.tradenikenelectro@gmail.com).

Ухвала підписана суддею 20 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Ткаченко

Попередній документ
99713338
Наступний документ
99713340
Інформація про рішення:
№ рішення: 99713339
№ справи: 915/1404/21
Дата рішення: 20.09.2021
Дата публікації: 23.09.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.02.2022)
Дата надходження: 17.09.2021
Предмет позову: Стягнення заборгованості за договором №С20/03-22166-01-01 від 20.01.2021
Розклад засідань:
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
04.12.2025 20:01 Господарський суд Миколаївської області
28.10.2021 10:30 Господарський суд Миколаївської області
17.11.2021 14:30 Господарський суд Миколаївської області
14.12.2021 11:00 Господарський суд Миколаївської області
03.02.2022 11:00 Господарський суд Миколаївської області