79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.09.2021 справа № 914/1895/21
м.Львів
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-СВ», м.Київ
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина», м.Львів
про стягнення заборгованості. Ціна позову: 17011,50 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Представники сторін не викликались
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард-СВ» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина» про стягнення заборгованості у розмірі 17011,50 грн.
Ухвалою суду від 06.07.2021 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-СВ» без руху.
15.07.2021, за вх.№16529/21, до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Вказаною ухвалою відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив, у строки встановлені ухвалою.
Ухвала суду від 19.07.2021 надсилалась позивачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02094, м.Київ, вул.Магнітогорська, буд.1 оф.717. Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 7901414026209 вручене адресату (позивачу) - 22.07.2021.
Ухвала суду від 19.07.2021 надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81053, Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул.Бандери, 36. Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 7901414026195 вручене адресату особисто (відповідачу) - 21.07.2021.
Отже, суд вважає сторони такими, що належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Так як суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарським процесуальним кодексом України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву, з врахуванням доводів якого суд мав би ухвалювати рішення.
Суд звертає увагу на те, що від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із закінченням строку для вирішення спору суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позиція позивача.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №05/12/17 від 05.12.2017 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 17011,50 грн, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними №ЛВ-0000408 від 26.02.2019 на суму 6509,76 грн, №ЛВ-0000508 від 12.03.2019 на суму 5874,48 грн, №ЛВ-0000542 від 19.03.2019 на суму 4627,26 грн, однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати в сумі 17011,50 грн
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив. Доказів погашення заборгованості не подав.
Обставини справи.
05 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвард-СВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яворина» було укладено договір поставки №05/12/17.
В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у даному Договорі.
Відповідно до п.п.2.1.2.2. Договору, загальна вартість товару за Договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна товару формується у національній валюті України, з урахуванням торгової націнки та фіксується у товарній накладній.
Відповідно до п.3.1. Договору - Постачальник зобов'язується здійснити доставку товару на склад Покупця протягом 3-х календарних днів з моменту отримання заявки.
Згідно п.3.2 Договору, товар доставляється Постачальником в погодженні з Покупцем місця, що розташовані за наступними адресами: м.Новояворівськ, вул.Ст.Бандери, 36.
Відповідно до п.3.3. Договору, датою доставки товару вважається дата передачі Постачальником товару Покупцю, згідно підписаних Сторонами накладних. Передача товару проводиться за довіреністю Покупця, або, за підписом матеріально-відповідальної особи на видатковій накладній, завіреною печаткою Покупця про його отримання.
Згідно п.3.10. Договору, покупець зобов'язаний надавати Постачальнику інформацію щодо залишків товару Постачальника на складі Покупця, на першу вимогу, але не пізніше 7 (сім) календарних днів з моменту отримання такої вимоги.
Згідно п.3.11. Договору, у випадку не надання інформації щодо залишків товару Постачальника в обумовлений даним договором строк, вважається що поставлений Покупцю товар реалізований кінцевому покупцю та строк його оплати вже настав.
Відповідно до п.4.2 Договору, оплата товару постачальника здійснюється кожні 21 (двадцять один) календарних днів за реалізований товар.
Відповідно до п.9.1. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 05.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами свої зобов'язань по Договору. Укладення нового договору поставки автоматично анулює дію попереднього договору. У випадку, якщо жодна із сторін, до закінчення зазначеного терміну не заявить про розірвання даного Договору, він вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний календарний рік. При автоматичній пролонгації Договору, Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний надати належним чином завірені копії реєстраційних документів.
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 17011,50 грн, що підтверджується видатковими накладними №ЛВ-0000408 від 26.02.2019 на суму 6509,76 грн, №ЛВ-0000508 від 12.03.2019 на суму 5874,48 грн, №ЛВ-0000542 від 19.03.2019 на суму 4627,26 грн., проте відповідач не здійснив оплати за поставлений Товар.
Відповідно до п.9.2. Договору - в разі розірвання цього Договору Сторони зобов'язані не пізніше, ніж через сім днів з дати отримання Повідомлення про розірвання цього Договору, повністю виконати свої зобов'язання згідно даного Договору.
03 червня 2021 року ТОВ «ФОРВАРД-СВ» на адресу Відповідача було відправлено Повідомлення №02/06/2021-2 від 02.06.2021 року про дострокове розірвання Договору поставки №05/12/17 від 05.12.2017 року.
У повідомленні Позивач виходячи з умов договору (п.3.10) вимагав надати інформацію про залишки товару та провести оплату реалізованого товару щодо якого станом на день повідомлення (02.06.2021) оплата проведена не була та повернути нереалізований товар на протязі 7 (семи) календарних днів від дня отримання даного повідомлення.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 0100194002445 (повідомлення позивача за №02/06/2021-2 від 02.06.2021) вручене адресату (відповідачу) - 08.06.2021.
Відповідно упродовж 7 (семи) календарних днів від дня отримання даного повідомлення відповідач зобов'язаний був провести оплату реалізованого ним товару, надати інформацію про залишки товару, який не реалізований та повернути останній позивачу.
Однак повідомлення позивача відповідач не розглянув, відповіді не надав.
Заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки станом на дату подання позову становила 17011,50 грн.
Доказів того, що відповідач провів розрахунок за отриманий товар на момент ухвалення рішення матеріали справи не містять і про наявність таких обставин позивач суду не повідомляв. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, між приватним підприємством «Форвард-СВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яворина» було укладено Договір поставки товару №05/12/17 від 05.12.2017 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем належно виконано умови Договору поставки товару на суму 17011,50 грн, що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи, підписаними обома сторонами та скріплені печатками .
Відповідно до п.9.2. Договору - в разі розірвання цього Договору Сторони зобов'язані не пізніше, ніж через сім днів з дати отримання Повідомлення про розірвання цього Договору, повністю виконати свої зобов'язання згідно даного Договору.
03 червня 2021 року ТОВ «ФОРВАРД-СВ» на адресу Відповідача було відправлено Повідомлення №02/06/2021-2 від 02.06.2021 року про дострокове розірвання Договору поставки №05/12/17 від 05.12.2017 року. Про отримання Відповідачем даного Повідомлення свідчить номер накладної Укрпошти №0100194002445 від 03.06.2021р., де на сайті АТ «Укрпошта» можна відстежити інформацію про вручення листів, яке залишено відповідачем без відповіді і задоволення.
Відповідно до умов п.9.2 Договору Відповідач зобов'язаний був протягом семи календарних днів з моменту отримання, з 08.06.2021р., від Позивача Повідомлення №02/06/2021-2 від 02.06.2021 року, Постачальнику повернути нереалізований товар або здійснити оплату за отриманий товар.
Відповідач на отримане Повідомлення не надав відповідь і не перерахував кошти за отриманий товар від Позивача, а також не інформував Позивача про наявність у відповідача нереалізованого товару. А відтак, виходячи з положень п.3.11 Договору вважається, що поставлений покупцю товар реалізований та що строк його оплати настав.
Відповідно до положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Оскільки відповідач не реалізував своє право на повернення товару в обумовлений договором строк його обов'язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі, а тому позовні вимоги щодо стягнення 17011,50 грн. є правомірними і такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, необхідно зазначити, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604- 609 ЦК України.
Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як, наприклад, закінчення строку дії договору.
Закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов'язання між сторонами (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги з підлягають до задоволення повністю і до стягнення з відповідача належить: 17011,50 грн. заборгованості.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 12, 13, 14, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина» (81053, Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул.Бандери, 36, ідентифікаційний код 35626950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина» (02094, м.Київ, вул.Магнітогорська, буд.1 оф.717, ідентифікаційний код 31876446) 17011,50 грн. заборгованості та 2270,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано суддею 20.09.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва