79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.09.2021 справа № 914/2034/21
За позовом: Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», місто Дрогобич
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Залісся», село Дережичі, Дрогобицький район, Львівська область
про: стягнення заборгованості 47 809, 07 грн
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Махник О.В.
Представники учасників справи:
від позивача: Гучок М.В. - представник;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Залісся» про стягнення заборгованості 47 809, 07 грн.
Ухвалою суду від 12.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2034/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 02.08.21.
Ухвалою суду від 02.08.2021 розгляд справи по суті відкладено на 14.09.2021.
У судове засідання 14.09.2021 представник позивача з'явився. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судове засідання 14.09.2021 представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином та завчасно повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення з ухвалою суду від 12.07.2021, що надсилалось відповідачу (ідентифікатор 7901414011210) станом на 14.08.2021р. - повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання. Поштовий конверт з ухвалою суду від 12.07.2021, що надсилалось відповідачу (ідентифікатор 7901414011210) повернувся неврученим до суду.
Крім того, на адресу Господарського суду Львівської області повернулось поштове відправлення з ухвалою суду від 02.08.2021, що надсилалось відповідачу (ідентифікатор 7901414052544) з поштовою довідкою про причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 14.09.2021р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.
Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).
А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.09.2021 р. за відсутності представника відповідача.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати у повному обсязі вартості поставленої лісопродукції на підставі Договору № 81 ЛГ від 02.05.2019, укладеного між Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Залісся».
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача борг на загальну суму 47 809, 07 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач, не скористався процесуальним правом, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, відзиву на позовну заяву не подав.
Відтак, суд вирішує справу за наявними у матеріалах справи доказами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» (надалі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Залісся» (надалі - Покупець, Відповідач) 02 травня 2019 року було укладено Договір № 81ЛГ (надалі - Договір).
В пункті 1.1 Договору зазначено, що Продавець зобов'язується відпустити Покупцеві лісопродукцію, деревина дров'яна на загальну суму 2 650 000,00 грн.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що «Покупець» в свою чергу зобов'язується оплатити продукцію через розрахунковий рахунок або готівкою.
Відповідно до п. 2.2 Договору вказана у пункті 1.2. даної угоди оплата за продукцію буде поставлена попередньо.
Термін дії Договору визначений до 31.12.2019p.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу лісопродукцію на загальну суму 127 309, 07 грн згідно наступних товарно-транспортних накладних: ТТН ЛВА № 334015 від 08.05.2019р. на суму - 5 765, 76 грн.; ТТН ЛВВ № 131008 від 16.05.2019р. на суму - 4 369, 60 грн.; ТТН ЛВВ №340867 від 20.05.2019p. на суму - 6 553, 93 грн.; ТТН ЛВВ № 340869 від 20.05.2019р. на суму - 7 735, 73 грн.; ТТН ЛВВ №340870 від 20.05.2019р. на суму - 5 708, 47 грн.; ТТН ЛВВ № 340883 від 28.05.2019р. на суму - 8 764, 14 грн.; ТТН ЛВА № 334049 від 28.05.2019р. на суму - 9 333, 32 грн.; ТТН ЛВА № 334086 від 26.06.2019р. на суму 10 241, 62 грн.; ТТН ЛВВ № 340963 від 26.07.2019р. на суму - 8537, 40 грн.; ТТН ЛВА № 364124 від 26.08.2019р. на суму - 5520, 60 грн.; ТТН ЛВА № 364125 від 26.08.2019р. на суму- 3 523, 50 грн.; ТТН ЛВВ №250883 від 12.09.2019р. на суму - 5 673, 60 грн.; ТТН ЛВВ № 250884 від 12.09.2019р. на суму - 2283, 80 грн.; ТТН ЛВВ № 250931 від 08.10.2019р. на суму - 12 355.20 грн.; ТТН ЛВВ № 250933 від 08.10.2019р. на суму - 11404, 80 грн.; ТТН ЛВВ № 250934 від 08.10.2019р. на суму - 2 613, 60 грн.; ТТН ЛВВ № 250938 від 10.10.2019р. на суму - 11 143, 80 грн.; ТТН ЛВВ № 250939 від 12.10.2019р. на суму- 5 227, 20 грн .
Відповідачем частково здійснено оплати за поставлену лісопродукцію на суму - 79 500, 00 грн. , що підтверджується долученою позивачем випискою з банківського рахунку.
На момент звернення позивача до суду з позовною заявою у даній справі несплаченою є вартість поставленої лісопродукції у сумі 47 809, 07 грн.
З метою можливості досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу Відповідача Вимогу № 208 від 09.03.2021 року про сплату заборгованості у сумів 47 809, 07 грн. у строк до 17.03.2021.
На момент ухвалення рішення у справі, що розглядаєтесь матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів виконання договірних зобов'язань у повному обсязі, зокрема сплати заборгованості за Договором № 81ЛГ від 02.05.2019 у сумі 47 809, 07 грн., що є предметом спору у справі.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору № 81ЛГ від 02.05.2019, що за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГКУ країни зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, позивач обов'язок за Договором з поставки обумовленого товару (лісопродукції) виконав, натомість відповідач кореспондуючого обов'язку з оплати вартості поставленого товару виконав частково.
Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає до задоволення у розмірі 47 809, 07 грн.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх у сукупності з огляду на їх вірогідність встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Залісся» (82185, Львівська обл., Дрогобицький р-н, село Дережичі, вулиця Шкільна, будинок 10А; ідентифікаційний код 23956149) на користь Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» (Україна, 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 29; ідентифікаційний код 00992390) борг на загальну суму 47 809, 07 грн та 2 270, 00 грн судового збору.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 20.09.2021.
Суддя М.М. Синчук