79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.09.2021 Справа № 914/1487/21
За позовом: Комунального підприємства “Адміністративно-технічного управління”, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Боровик Яніни Іванівни, м. Львів
про стягнення 31 668,00 грн
Суддя Мороз Н.В.
при секретарі Банзулі М.С.
Представники:
Від позивача: Захарченко Т.А
Від відповідача: Лісовий О.О.
Присутній: Застріжний Ю.І.
Суть спору:
Позовну заяву подано Комунальним підприємством “Адміністративно-технічним управлінням” до Фізичної особи - підприємця Боровик Яніни Іванівни про стягнення 31668,00 грн витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу, транспортування та зберігання демонтованих вивісок.
Ухвалою суду від 02.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.06.2021.
Ухвалою суду від 29.06.2021 постановлено розглядати справу № 914/1487/21 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 27.07.2021.
Через канцелярію суду 27.07.2021 відповідачем подано пояснення по справі, згідно якого просить закрити провадження у справі.
27.07.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.08.2021, про що представників сторін повідомлено під розписку.
06.08.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
13.08.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.08.2021 клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву задоволено, поновлено відповідачу строк на подання відзиву. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.09.2021.
В судове засідання 07.09.2021 представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
07.09.2021 в судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечив в повному обсязі.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 1, чим порушив вимоги п. 1.7 «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок)», затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 . У зв'язку з виявленим порушенням, Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради скеровано відповідачу вимогу з пропозицією добровільно усунути допущені порушення у встановлений останнім термін. Проте, відповідач вказані вимоги виконав частково, з огляду на що зазначені конструкції демонтовано позивачем із залученням підрядних організацій. Під час демонтажу, транспортування та зберігання демонтованих вивісок ФОП Боровик Я.І., позивачем понесено витрати у розмірі 31 668,00 грн, які він просить стягнути з відповідача.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що не має жодного відношення як до встановлення так і до розповсюдження малих архітектурних форм (вивісок, рекламних засобів) з написом «Імперія вікон», так і до даного товарного знаку. Останній вказав, що товарний знак «Імперія вікон» за номером свідоцтва НОМЕР_1 з датою реєстрації 10.09.2008 року, згідно Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, належить ТзОВ «Львіввікнобуд».
На думку відповідача, докази надані КП «Адміністративно-технічним управлінням» є неналежними та недопустимими, оскільки позивач суб'єктивно, на власних припущеннях визначив Боровик Я.І. відповідачем у даній справі, не надавши реальних доказів її вини, чи її відношення до вищевказаного товарного знаку, або його власника.
Окрім цього, відповідач зазначила, що вона не є фізичною особо-підприємцем, оскільки 11.06.2021 року припинила підприємницьку діяльність фізичної особи- підприємця на підставі власного рішення, тому не може бути відповідачем у даній справі, у зв'язку із чим просить закрити провадження у справі.
Обставини справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:
15.03.2018 КП «Адміністративно-технічне управління» направило ФОП Боровик Я.І. вимогу Департаменту містобудування Львівської міської ради № 23/Р-20-1097 від 15.03.2018 про порушення вимоги «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові» (рішення виконкому від 11.11.2016 №1025), а саме: самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою: вулиця Мазепи, 1, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність. Зазначено, що вивіска складається з 7-ми конструкцій розмірами - 5,00 х 1,00 м (місце №1); 0,80 х 1,00 м (місце №2); 2,50 х 0,80 м (місце №3); 1,70 х 0,60 м (місце №4); 1,70 х 0,60 м (місце №5); 1,55 х 0,60 м (місце №6); 1,70 х 0,60 м (місце №7). У зв'язку з цим, запропоновано в термін до 30.03.2018 усунути вказане порушення - демонтувати малу архітектурну форму (вивіску) або розробити її паспорт та отримати лист про відповідність в уповноваженого органу, про що письмово повідомити КП «Адміністративно-технічне управління». Також роз'яснено, що в разі невиконання цієї вимоги конструкція вивіски буде демонтована примусово.
Вказану вимогу направлено за адресою місцезнаходження відповідача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79069, м. Львів, вул. Величковського, 40/17, що підтверджується списком згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів та квитанцією установи зв'язку.
Оскільки вказану вимогу залишено без відповіді та задоволення, Департаментом містобудування Львівської міської ради 10.05.2018 винесено наказ № 76 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», за яким КП «Адміністративно-технічне управління» повинно в строк до 15.11.2018 демонтувати ряд самовільно встановлених вивісок, серед яких, зокрема, вивіска, розміщена за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 1, власник конструкції - ФОП Боровик Яніна Іванівна (п.п.1- 7 наказу); оформити демонтаж актом і транспортувати демонтовані конструкції на склад для їх подальшого зберігання (п.1.2 наказу).
З акту обстеження місця встановлення рекламного засобу від 31.05.2018 вбачається, що 3 позиції з 7-ми, з яких складалась вивіска (з написом «Імперія Вікон», порядкові номери в наказі № 76 -1, 2, 3) демонтовані розповсюджувачем добровільно.
31.05.2018 складено акт проведення демонтажу конструкцій № 2, а саме здійснено демонтаж решти конструкцій (з написом «Імперія Вікон», порядкові номери в наказі № 76 -4, 5, 6, 7). Даний акт складено на підставі вищенаведеного наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради, за підписом представника КП «Адміністративно-технічне управління» та ФОП Флиса Тараса Івановича, силами якого надано відповідну послугу на замовлення позивача. У вказаному акті зазначено, що демонтована конструкція може бути повернута власнику після звернення до КП «Адміністративно-технічне управління», а в разі не звернення протягом 15 календарних днів, останнє залишає за собою право на відшкодування понесених витрат в судовому порядку.
Зазначений акт надіслано позивачем 11.06.2018 ФОП Боровик Я.І. за адресою її місцезнаходження, що підтверджується списком згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів та квитанцією установи зв'язку.
Вартість таких послуг склала 1270,00 грн без ПДВ, що підтверджується укладеним між КП «Адміністративно-технічне управління» та ФОП Флисом Тарасом Івановичем договором про надання послуг № 03/04/18 від 03.04.2018 (з додатком) підписаним представниками зазначених сторін та скріпленим їх печатками, копією рахунку на оплату №3105 від 31.05.2018 та копією акту надання послуг № 3105 від 31.05.2018.
Після демонтажу відповідну вивіску транспортовано до КП «Адміністративно-технічне управління» для подальшого зберігання, що підтверджується договором № 27/03/18 про надання послуг від 27.03.2018 (з додатком), укладеним між КП «Адміністративно-технічне управління» та ФОП Алексєєвою Мирославою Михайлівною, актом наданих послуг №28 від 31.05.2018, підписаним представниками зазначених сторін та скріпленим їх печатками, та рахунком на оплату №28 від 31.05.2018. Вартість послуг транспортування зазначеної конструкції склала 300 грн (без ПДВ).
Оплата витрат за демонтаж та транспортування самовільно встановленої вивіски на загальну суму 1570,00 грн (без ПДВ) підрядникам ФОП Алєксєєвій М.М. та ФОП Флису Т.І. підтверджується копіями банківських виписок про рух коштів по рахунках КП «Адміністративно-технічне управління» від 01.06.2018 та 20.06.2018 року.
Прийняття конструкції на зберігання підтверджується накладною №53 від 31.05.2018 за підписом представників КП «Адміністративно-технічне управління» та ФОП Флиса Т.І., а вартість відповідних послуг за період з 01.06.2018 по 31.05.2019 (протягом 365 днів) склала 24 820,00 грн (без ПДВ)
Позивачем на адресу відповідача 15.08.2018 було надіслано Лист-вимогу №2410-10-8017 про відшкодування в добровільному порядку витрат, понесених КП «Адміністративно-технічним управлінням» у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення. Надіслання вказаної кореспонденції за адресою місцезнаходження ФОП Боровик Я.І. підтверджується реєстром рекомендованих листів із відбитком штемпеля установи зв'язку про прийняття відправлення.
У зв'язку з невиконанням ФОП Боровик Я.І. вимоги про відшкодування в добровільному порядку витрат понесених КП «Адміністративно-технічним управлінням» у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача витрат в розмірі 31 668,00 грн (в т. ч. ПДВ)
Згідно Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП Боровик Яніна Іванівна 11.06.2021 року на підставі власного рішення припинила підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частинами 1, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Правовідносини сторін виникли у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та подальшим зберіганням малої архітектурної форми (вивіски) за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 1.
Відносини, які виникають у зв'язку з встановленням малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, розміщення яких передбачено законодавством України, процедуру встановлення архітектурних форм (вивісок) та правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування архітектурних форм (вивісок), врегульовано Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок)», затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 (зі змінами та доповненнями), який також регламентує загальні вимоги до їх розміщення.
Вказаний Порядок розроблений відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про адміністративні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ухвали міської ради від 21.04.2011 № 376 «Про Правила благоустрою м. Львова».
Такий Порядок є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами - підприємцями, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові (п.1.4 Порядку).
Згідно з п. п. 1.6, 5.1 Порядку, встановлення малих архітектурних форм (вивісок) з порушенням цього Порядку забороняється, а моніторинг їх розміщення у м. Львові здійснює комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління».
Відповідно до п.5.3 Порядку, відповідальність за розміщення малої архітектурної форми (вивіски) (міцність, стійкість, безпеку, відповідність погодженому паспорту, цілісність фасаду будівлі після монтажу/демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) несе власник або уповноважена власником особа.
Відповідно до пп.6.1.1, п.6.1 Порядку, самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу.
У п.6.2 Порядку визначено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.
Згідно з п.6.5 Порядку, який, як вже зазначалось, поширюється на правовідносини сторін, вимога вважається врученою у разі, якщо вона надсилається рекомендованим листом власнику на адресу за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.
У п. п. 6.3, 6.6 Порядку встановлено, що демонтаж таких малих архітектурних форм (вивісок) повинен провести власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі уповноваженого органу. Малі архітектурні форми (вивіски), власники яких не виконали у встановлений термін вимог уповноваженого органу про добровільний демонтаж (або отримання паспорта) вносяться до наказу на примусовий демонтаж. Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»).
Зазначеним вище Порядком встановлено, що під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій (п.6.6). Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) оформляється актом (2 примірники), який підписують власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) (у разі його присутності при демонтажі), представник комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» та представник організації, яка здійснювала демонтаж. До акта додається в обов'язковому порядку фотофіксація місця розташування малої архітектурної форми (вивіски) до і після демонтажу (п.6.7). У разі відсутності власника малої архітектурної форми (вивіски) при демонтажі або його відмови від підписання акта демонтажу (про що робиться відповідна відмітка на акті) другий примірник акта комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» у п'ятиденний термін надсилає поштою за місцем реєстрації власника рекомендованим листом (якщо встановлено його місцезнаходження) (п.6.8).
У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Порядку, після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу. Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління».
У відповідності до п.6.11 Порядку, компенсація витрат комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», пов'язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).
Згідно з ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Частинами 1, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Проте, відповідачем вимог вказаних актів органу місцевого самоврядування не виконано, внаслідок чого допущено відповідне порушення, встановлене позивачем.
Так, у вимозі Департаменту містобудування Львівської міської ради №23/Р-20-1097 від 15.03.2018, надісланій відповідачу, зазначено про встановлене порушення ФОП Боровик Я.І. вимоги «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові» (рішення виконкому від 11.11.2016 №1025), а саме: самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою вул. Мазепи, 1, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність, у зв'язку із чим останній було запропоновано усунути вказане порушення та демонтувати вищевказану вивіску.
Оскільки відповідачем у добровільному порядку самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску) не демонтовано, Департаментом містобудування Львівської міської ради 10.05.2018 винесено відповідний наказ №76, за яким КП «Адміністративно-технічне управління» повинно було в строк до 15.11.2018 демонтувати самовільно встановлену вивіску, зокрема розміщену за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 1, власником якої є ФОП Боровик Я.І. Такий наказ відповідачем не оскаржено та в судовому порядку незаконним не визнавався.
Суд звертає увагу на те, що на КП «Адміністративно-технічне управління» покладено функції з організації примусового демонтажу малих архітектурних форм (вивісок). Відтак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем залучено до проведення відповідних робіт Фізичну особу-підприємця Флиса Тараса Івановича. Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) проведено у відповідності до встановлених вимог, акт проведення демонтажу зазначеної спеціальної конструкції №2 від 31.05.2018 складено належним чином та направлено на адресу ФОП Боровик Я.І. у встановленому порядку, зважаючи на її відсутність при демонтажі. Надіслання інших документів Порядком не передбачено.
До матеріалів справи долучено належні та допустимі докази на підтвердження того, що вартість послуг демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски), належної ФОП Боровик Я.І., в розмірі 1270,00 грн без ПДВ, та вартість послуг транспортування зазначеної конструкції до місця зберігання, наданих ФОП Алексєєвою М.М. на підставі укладеного з КП «Адміністративно-технічне управління» договором №27/03/18 про надання послуг від 27.03.2018 (з додатком), в розмірі 300,00 грн без ПДВ, повністю оплачено позивачем.
Прийняття конструкції на зберігання позивачем підтверджується накладною № 53 від 31.05.2018. Відповідно до п.13.4.2 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011, витрати за зберігання конструкції зовнішньої реклами відшкодовують її власники - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.
Відтак, за зберігання демонтованої вивіски ФОП Боровик Я.І. за період з 01.06.2018 по 31.05.2019 позивачем правомірно нараховано 24 820,00 грн без ПДВ.
Суд також звертає увагу на те, що кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.
З огляду на вищенаведене, загальна вартість понесених КП «Адміністративно-технічне управління» витрат, пов'язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски), належної ФОП Боровик Я.І. становить 31 668,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5 278,00 грн.
Відповідач заперечуючи належність їй такої вивіски зазначила, що така їй не належить, підприємницьку діяльність за адресою: м. Львів вул. Мазепи, 1 остання не здійснює та ніколи не здійснювала. Окрім того зазначила, що вона з 11.06.2021 року на підставі власного рішення припинила підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця.
Однак, як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, згідно з відповіді Головного управління ДПС у Львівській області на запит на отримання інформації щодо фактичних адрес, за якими здійснювала свою підприємницьку діяльність ФОП Боровик Я.І. у 2018 році вбачається, що у 2016 році ФОП Боровик Я.І. до контролюючого органу подавалась заява на застосування спрощеної системи оподаткування, в якій, зокрема зазначалось місце провадження господарської діяльності: м. Львів, вул. Мазепи, 1. Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи часткове виконання відповідачем вимоги позивача про демонтаж конструкцій вивіски. Вказаного факту відповідач жодним чином не спростувала, що свідчить про підтвердження здійснення підприємницької діяльності ФОП Боровик Я.І. за вищевказаною адресою та належності їй самовільно встановленої конструкції (вивіски).
Твердження Боровик Я.І., що вона не може бути відповідачем у даній справі, оскільки 11.06.2021 року вона припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця на підставі власного рішення, спростовується наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву Комунальним підприємством “Адміністративно-технічним управлінням” до Фізичної особи - підприємця Боровик Яніни Іванівни про стягнення 31 668,00 грн витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу, транспортування та зберігання демонтованих вивісок подано до суду 28.05.2021, провадження у справі відкрито 02.06.2021. Підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця, Боровик Яніна Іванівна припинила 11.06.2021 року на підставі власного рішення, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто вже після відкриття провадження у справі.
З даного приводу Верховний Суд у складі судової палати у господарських справах в Постанові від 09.09.2017 у справі № 3-788гс17 дійшов до правового висновку, що у разі, коли відповідна зміна статусу (припинення діяльності фізичної особи -підприємця) відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 зазначено наступне:
Фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства. З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі. Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для розгляду даної справи господарським судом та закриття провадження у справі.
Згідно з ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.4 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у порушенні правил благоустрою територій населених пунктів.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/16505/19 від 11 вересня 2020 року зазначено наступне.
Згідно з ч. 1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України). Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Згідно з ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження позовних вимог, а відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що права позивача є порушеними відповідачем, а наявність передбачених законом підстав для задоволення позову була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами. Відтак, з огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 31 668,00 грн витрат, понесених у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), обґрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати.
Судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі в порядку ч.1 ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 31 668,00 грн витрат, пов'язаних з проведенням демонтажем, транспортуванням та зберіганням демонтованих вивісок та 2270,00 грн судового збору.
Рішення складено 17.09.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Н.В. Мороз