79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.09.2021 справа № 914/882/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши матеріали справи за позовом
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», м. Львів,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Європостач-2015», м. Львів,
про: стягнення 64'839,62 грн (з яких: 50'000,00 грн - основний борг, 10'000,00 грн - штраф, 4'189,62 грн - тридцять шість відсотків річних та 650,00 грн - інфляційні втрати).
За участю представників сторін:
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився.
1. Судові процедури.
1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європостач-2015» про стягнення 64'839,62 грн (з яких: 50'000,00 грн - основний борг, 10'000,00 грн - штраф, 4'189,62 грн - тридцять шість відсотків річних та 650,00 грн - інфляційні втрати).
1.2. Ухвалою суду від 09.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Вказану ухвалу суду позивач отримав 23.04.2021, що підтверджується перевіркою відстеження поштового повідомлення (7901413845621). Від відповідача до суду повернулось поштове відправлення без вручення, причина повернення: «за закінченням терміну зберігання».
1.3. 01 червня 2021 року судом постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.06.2021 та витребувано у позивача наступні документи: Заявку Замовнику на перевезення, а також письмове підтвердження виконання такої заявки із зазначенням: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дати і часу початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і терміни оплати, інші умови; Докази надіслання Вимоги /в порядку ст. 530 ЦК України/ відповідачу; Оригінал Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 07082020 для огляду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи
23 червня 2021 року ТзОВ «Транспортні системи» на виконання ухвали суду подало витребувані документи.
1.4. Підготовче засідання 29.06.2021 відкладалось на 20.07.2021 та на 27.07.2021. Рух справи відображено в попередніх ухвала та протоколах суду.
Від відповідача повернулись ухвали суду від 01.06.2021, від 29.06.2021 та від 20.07.2021 з причин: «за закінченням встановленого терміну зберігання». Окрім того, до суду повернувся поштовий конверт, яким суд направляв засновнику відповідачу ухвалу виклик у підготовче засідання на 20.07.2021, однак така повернулась до суду без вручення, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Вказані поштові конверти та копії ухвал суду долучено до матеріалів справи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді, та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій, щодо належного повідомлення учасників процесу.
1.5. 05 липня 2021 року з матеріалами справи ознайомився представник ТзОВ «Європостач-2015» за дорученням.
1.6. Ухвалою суду від 27.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.08.2021.
Станом на 02.08.2021 вказане поштове повідомлення, яким направлялась копія відповідної ухвали суду відповідачу, не вручена останньому під час доставки, що з'ясовано із сайту Укрпошти. Ухвалою суду від 03.08.2021 відкладено розгляд справи по суті на 07.09.2012 (у зв'язку з перебування судді Трускавецького В. П. у щорічній основній відпустці у період з 16.08.2021 по 03.09.2021).
1.7. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Водночас, суд враховує також і інші фундаментальні принципи господарського судочинства, зокрема, верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відтак, враховуючи неявку учасників справи та відсутність повідомлення відповідачем причин повторної неявки, для забезпечення принципів законності, справедливості та верховенства права, надавши сторонам можливість реалізувати їх права, суд вважає за необхідне вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.
Частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з положення ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні 07.09.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення, без її оголошення.
2. Аргументи сторін.
2.1. У позовній заяві ТзОВ «Транспортні системи» (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання ТзОВ «Європостач-2015» (Відповідач у справі) своїх договірних зобов'язань щодо оплати за наданні послуги з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні на загальну суму 50'000,00 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 10'000,00 грн - штрафу, 4'189,62 грн - тридцять шість відсотків річних та 650,00 грн - інфляційних втрат.
Правовими підставами позову визначено норми статей 530, 549 та 625 Цивільного кодексу України, і статей 216, 217 Господарського кодексу України.
2.2. Відповідач - ТзОВ «Європостач-2015» відзив на позов не подав, доказів оплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, хоч був належним чином повідомленим про розгляд справи судом. Вказане підтверджується окрім того і тим, що представник відповідача ознайомився з матеріалами справи на стадії підготовчого провадження 05.07.2021.
3. Обставини справи.
3.1. 05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європостач-2015» як Замовником (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» як Перевізником (позивач у справі) укладено Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (надалі - Договір). За умовами цього Договору, такий регулює взаємини Сторін при виконанні Перевізником доручень Замовника по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги. Замовник доручає, а Перевізник бере на себе організацію транспортно-експедиторського обслуговування перевезення експортно-імпортних вантажів у відповідності до заявок і за рахунок коштів Замовника. Вартість транспортних послуг вказується в заявці і включає винагороду Перевізника і вартість перевезення. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень (п.п. 1.1.-1.3. Договору).
Пунктом 2.2. Договору закріплено, що після попередньої усної домовленості з Перевізником, Замовник направляє заявку письмово не пізніше 2-ох днів до терміну надання автотранспортних засобів Перевізником. Заявка від Замовника до Перевізника передається або факсимільним повідомленням або електронною поштою. У свою чергу, Перевізник письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дата і час початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і терміни оплати, інші умови. У разі термінового перевезення Замовник, за згодою Перевізника, подає заявку того ж дня. Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в заявці яка є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з пунктом 4.1. Договору, Замовник оплачує рахунки Перевізнику шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці. До моменту надання оригіналу рахунку, товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту-виконаних робіт та податкової накладної сторони визнають юридичну силу рахунків, переданих факсимільним зв'язком або електронною поштою. Розрахунки, що виконуються за перевезення вантажів, проводяться безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку Замовника на рахунок Перевізника. Грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки і розрахунках, є національна грошова одиниця України - гривня.
Відповідно до статті 625 ЦК України Замовник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять шість процентів річних від простроченої суми. Крім пені, у випадку протермінування платежу на термін більше 30 календарних днів Замовник зобов'язаний заплатити штраф в розмірі 20% від протермінованої суми. (абз. 2 п. 4.10 та п. 4.11. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору, Термін дії цього договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами і діє до « 31» грудня 2020 року, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
За фактом виконання перевезення Сторони складають та підписують Акт виконаних робіт (п. 7.2.). Договір, зміни та доповнення до нього «Замовлення на перевезення», отримані від Замовника за допомогою факсимільного зв'язку, мають юридичну силу (п. 7.4.). У випадку, якщо відправлений Перевізником Замовнику Акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі 5 банківських днів з моменту його отримання Замовником, він вважається ним прийнятий без змін та підлягає оплаті в повному обсязі (п. 7.5.).
Відповідно до заявки № 1 від 05.08.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування до Договору 05.08.2020 від 05.08.2020, за умовами якої: 1. Замовник - ТзОВ «Європостач 2015»; 2. Перевізник Transportny Sistemy LLC Ukraine, 79058 Lviv, 6/24 Lypynckoho Str.; 3. Маршрут - Україна - Німеччина; 8. Номера автомобіля, причіпа (напівпричіпа) - Renault НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ОСОБА_1 (096)3719627, НОМЕР_3 ; 10. Місце завантаження: Покровськ, Дніпро; 11. Дата та час подачі автомобіля під завантаження: 06.08.2020 08:00; 12. Прізвище відповідальної особи за завантаження: Весеньов В'ячеслав 0687743180; 18. Місце розвантаження 97199 Ochsenfurt; 20. Термін доставки 11.08.2020; 21. Ставка за рейс 69481,00 грн.
3.2. На виконання взятих на себе зобов'язань, позивач надав послуги з вантажного перевезення автомобільним транспортом, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 07082020 від 07.08.2020, на якій проставлено печатку та підпис повноважного представника відповідача.
Також, позивачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0001148 від 11.08.2020 на суму 69'481,00 грн та Акт № ОУ-0001148 здачі-приймання робіт (наданих послуг). Вказані документи підписані зі сторони Перевізника з проставленням його печатки.
3.3. Вимогою від 30.10.2020 позивач звернувся до відповідача з проханням сплатити суму боргу у розмірі 69'481,00 грн, додатками до якої долучив 2 примірники Оригіналу акту № ОУ-0001148 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 11.08.2020 на суму 69'481,00 грн (один після підписання повернути Перевізнику) та Оригінал рахунку-фактури № СФ-0001148 від 11.08.2020 на вказану суму. Докази надіслання долучено до матеріалів справи (на виконання вимог ухвали про витребування). Вказане поштове повідомлення повернуто на адресу відправника без вручення адресату.
3.4. Згідно з платіжними дорученнями № 260 від 15.12.2020 та № 264 від 16.12.2020 відповідач частково оплатив позивачу 5'481,00 грн та 14'000,00 грн, зазначивши у призначенні платежу: «Оплата за вантажні перевезення згідно рахунку СФ-0011148 від 11.08.2020».
3.5. Для відновлення порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із даним позовом. Відповідач проти позову не заперечив, станом на час ухвалення рішення доказів оплати боргу чи інших письмових доказів на спростування заявлених до суду вимог не подав.
4. Позиція суду.
4.1. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
4.2. Статтею 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Факт виконання позивачем замовлення відповідача підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 07082020 від 07.08.2020 та Актом № ОУ-0001148 здачі-приймання робіт (наданих послуг), що долучені до матеріалів справи та не заперечено відповідачем.
За змістом частини 1 статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
За змістом частини 2 статті 316 Господарського кодексу України плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу, тобто, до загального порядку ціноутворення у сфері господарювання.
Згідно з Заявкою № 1 від 05.8.2020 вартість перевезення становить 69'481,00 грн.
Позивач виставив Рахунок-фактуру № СФ-0001148 від 11.08.2020 на суму 69'481,00 грн.
Згідно із пунктом 4.1 Договору Замовник оплачує рахунки Перевізнику шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці.
Згідно із матеріалами справи та позицією позивача, відповідачем здійснено розрахунок за надану послугу не у повному обсязі, сплачено 5'481,00 грн та 14'000,00 грн, на підтвердження чого позивачем долучено платіжні доручення № 260 від 15.12.2020 та № 264 від 16.12.2020.
Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Також, судом встановлено, що відповідач здійснивши часткову оплату 15.12.2020 та 16.12.2020, що підтверджується платіжними дорученнями № 260 та № 264, в яких у графі призначення платежу вказано - «Оплата за вантажні перевезення згідно рахунку СФ-0011148 від 11.08.2020», був обізнаний про суму оплати, яку мав здійснити згідно з виставленим рхунком. Будь-яких інших доказів щодо оплати у матеріалах справи немає та сторонами не надано. Обставин щодо неможливості здійснення оплати відповідачем не наведено.
Отже, у зв'язку із порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема враховуючи те, що відповідач не здійснив повної оплати за надані йому позивачем послуги відповідно до Договору, заявки, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 07082020 від 07.08.2020, яка містить відтиск печатки відповідача та підпис уповноваженої особи, Акту № ОУ-0001148 здачі-приймання робіт (наданих послуг), позивачем заявлено до стягнення 64'839,62 грн.
4.3. У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, водночас позивачем доведено суду наявності правових підстав для стягнення з відповідача 50'000,00 грн заборгованості за спірним Договором. Відтак, заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
4.4. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.10. Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені передбачено, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України Замовник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять шість процентів річних від простроченої суми.
Розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 650,00 грн - інфляційних втрат та 4'189,62 грн - 36 відсотків річних та перевіривши надані стороною розрахунки, суд встановив, що такі здійснено правильно, а тому заявлені вимоги є також обґрунтованими і підлягають задоволенню.
4.5. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.11. Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені передбачено, у випадку протермінування платежу на термін більше 30 календарних днів Замовник зобов'язаний заплатити штраф в розмірі 20% від протермінованої суми.
Так, суд розглянувши заявлені вимоги про стягнення 10'000,00 грн - штрафу, перевіривши наданий розрахунок, дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
4.6. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
5. Судові витрати.
5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає стягненню 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європостач-2015» (79005, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 20; ідентифікаційний код 41648909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» (79058, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 6, квартира 24; ідентифікаційний код 32638759) 50'000,00 грн - основного боргу, 4'189,62 грн - тридцять шість відсотків річних, 650,00 грн - інфляційних втрат, 10'000,00 грн - штрафу та 2'270,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 13.09.2021.
Суддя В.П. Трускавецький