вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2021 р. Справа № 911/561/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/561/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", 84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Комерційна, 8
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект", 08004, Київська область, Макарівський район, село Калинівка, вулиця Київська, 43/2
про стягнення 446 462,98 грн штрафних санкцій за договором про закупівлю товару № 1087-ВС від 20.03.2019
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кабушева А.О. (дов. №049 від 29.04.2021, свідоцтво серії КС № 9067/10 від 29.05.2020).
встановив:
В лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" про стягнення 446 462,98 грн штрафних санкцій, з яких: 348 799,20 грн штраф за прострочення поставки товару та 97 633,78 грн неустойка за порушення строку поставки товару понад десять днів за договором про закупівлю товару № 1087-ВС від 20.03.2019.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" у позовній заяві, яка є першою заявою по суті спору, було визначено складову судових витрат, які окрім судового збору включали витрати на професійну правову допомогу. За клопотанням позивача, що містилось в позовній заяві було заявлено 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, та повідомлено суд, що докази, які підтверджують наявність цих витрат, будуть подані в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2021 (з урахуванням ухвали суду від 18.08.2021) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" 258 111, 41 грн штрафних санкцій, з яких: 83 711,81 грн пеня та 174 399,60 грн штраф, а також 6 487,67 грн судового збору.
20 серпня 2021 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" надійшла заява б/н від 17.08.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат, в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат згідно переліку доданих до клопотання документів та ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн, які понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі № 911/561/21 призначено на 02.09.2021; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" подати свої пояснення/заперечення; визначено, що участь сторін у розгляді заяви не є обов'язковою.
Суд зазначає, що сторони повідомлені про розгляд даної заяви у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин третьої, четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження належним чином завіреної копії ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В судове засідання 02.09.2021 представник позивача не в'явився; присутній представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу; в даному судовому засіданні було оголошено перерву до 09.09.2021.
У судове засідання 09.09.2021 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відтак, враховуючи що явка сторін для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення судом не визнавалась обов'язковою, суд розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначає наступне.
Частиною першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами положень частин третьої, четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до положень частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог статті 16 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат судом враховується: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачем надано до суду:
- копію договору № 7183-ВМ про надання правової допомоги від 03.08.2020, укладений між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та АО "Перший радник";
- копію додаткової угоди № 8 від 13.05.2021 до договору № 7183-ВМ про надання правової допомоги від 03.08.2020, укладеної між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та АО "Перший радник";
- копію акта надання послуг № 114 від 17.08.2021;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.06.2018 серії ДН № 5073, виданого Дем'яненко Олені Ігорівні;
- копію довіреності № 26/2021 від 21.12.2020, виданої ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" адвокату Дем'яненко О.І.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Приписи статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовують, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Приписами частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти судові витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на вказані критерії, Верховний Суд вважає, що перш за все суд має визначити, чи були судові витрати, зазначені заявником, фактично понесені, тобто, чи є обґрунтованим визначений розмір; і, по-друге, чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі №916/1914/20.
У розумінні положень Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За імперативними приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а отже саме на відповідача покладений обов'язок доведення неспівмірності витрат позивача.
Відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачеві, в обґрунтування якого відповідач не погоджується з переліком послуг/робіт, що були нібито здійснені адвокатом Дем'яненко О.І. в межах даної справи, як стверджує відповідач, вартість наданих послуг значно завищена. Відповідач зауважує, що дана справа не є складною, практика вирішення аналогічних спорів зі стягнення штрафних санкцій є усталеною, окрім того адвокат Дем'яненко О.І. представляла інтереси позивача в іншій аналогічній справі (№ 911/2750/20); розрахунок штрафних санкцій не є складним та не потребує спеціальних знань; представник позивача не приймала участь в судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Київської області. У зв'язку з викладеним відповідач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в Господарському суді Київської області у справі № 911/561/21, який просить до відшкодування за рахунок відповідача позивач, є завищеним та неспівмірним з обсягом реально наданих послуг адвоката, та визнав обґрунтованою вартість витрат на правничу допомогу адвоката лише в сумі 10 000,00 грн.
Перевіривши надані позивачем докази в обґрунтування наявності понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також доводів відповідача, з якими відповідач пов'язує обґрунтованість клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
З наданих позивачем доказів вбачається, що 13.05.2021 між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" (Клієнт) та АО "Перший радник" (Виконавець) укладено додаткову угоду № 8, якою сторони погодили внести зміни до укладеного між ними договору № 7183-ВМ про надання правової допомоги від 03.08.2020.
За змістом умов вказаного договору в редакції додаткової угоди:
- Виконавець зобов'язується надати Клієнту правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього (пункт 1.1);
- для цілей цього Договору видами правової допомоги, що може надаватись Виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); іншi види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів Клієнта (пункт 1.2);
- сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Актi наданих послуг (пункт 1.3);
- приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги (пункт 3.1);
- розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога; розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (пункт 4.2);
- оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу (пункт 4.6);
- цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2022 (пункт 5.1).
За результатом наданих адвокатом послуг сторонами договору № 7183-ВМ про надання правової допомоги від 03.08.2020 та додаткової угоди № 8 від 13.05.2021 у Господарському суді Київської області в рамках судової справи № 911/561/21 складений акт надання послуг № 114 від 17.08.2021, який є невід'ємною частиною договору.
Так, відповідно до акту № 114 від 17.08.2021 на замовлення Клієнта Виконавцем надано наступні послуги: вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дiй щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази, надання усних юридичних консультацій - 2000,00 грн; підготовка розрахунку ціни позову (розрахунок штрафу та неустойки) - 2000,00 грн; підготовка та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви № 3-В/ПИР від 04.02.2021 та додатків до неї, а також надсилання пп копії відповідачу - 6000,00 грн; підготовка та подання до Господарського суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також надсилання її копій сторонам - 2000,00 грн; аналіз відзиву, підготовка та подання до Господарського суду відповіді на відзив, а також надсилання його копій стороні - 4000,00 грн; підготовка, направлення сторонам та до суду клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відео конференції - 2000,00 грн; участь у судових засіданнях - 2000,00 грн. Загальна вартість послуг складає 20 000,00 грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, пов'язаних із розглядом цієї справи, становить 20 000,00 грн, однак враховуючи, що рішенням суду від 01.03.2021 позовні вимоги задоволено частково (в частині розрахунку суми пені), то відповідно обґрунтованою сумою понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката є сума 19 374,00 грн.
Однак, враховуючи принципи співмірності, реальності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, необхідністю та доцільністю виконаних адвокатом робіт, враховуючи наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та доводів в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений до 10 000,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 911/561/21 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/561/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" (08004, Київська область, Макарівський район, село Калинівка, вулиця Київська, 43/2, код ЄДРПОУ 20616482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (84302, Донецька облать, місто Краматорськ, вулиця Комерційна, 8, код ЄДРПОУ 31018149) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 20.09.2021