ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.09.2021Справа № 910/8342/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі секретаря
судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку загального позовного
провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна»
до Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні
позивача - Приватне акціонерне товариство «Форум Сателіт»
про виселення та зобов'язання вчинити дії,
за участі представників:
позивача - Лубинець А.В.,
відповідача - Андріюк Р.В., Рибінцев С.С.,
третьої особи - Кудіна О.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про виселення та зобов'язання повернути нежитлове приміщення, передане за договором суборенди № 16053 від 20.03.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не звільнив нежитлове приміщення, передане за договором суборенди № 16053 від 20.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8342/21. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Форум Сателіт». Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22.06.2021.
Представник позивача 04.06.2021 подав до суду документи для долучення до матеріалів справи.
Представник відповідача 15.06.2021 подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольнив.
За результатами підготовчого засідання 22.06.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 03.08.2021.
До Господарського суду міста Києва 20 липня 2021 року надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича до Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» про визнання недійсною угоди № 10 від 16.04.2021 до договору оренди № ОТ 1833 від 10.11.2016 та стягнення 325 677, 00 грн., у якій відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив суд поновити строк для подання зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про поновлення строку для подання зустрічного позову відмовлено. Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича до Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» про визнання недійсною угоди № 10 від 16.04.2021 до договору оренди № ОТ 1833 від 10.11.2016 та стягнення 325 677, 00 грн. повернуто заявнику.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.08.2021 представник відповідача подав клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні, яке суд задовольнив. У підготовчому засіданні 03.08.2021 оголошено перерву до 10.08.2021.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 04.08.2021 представник відповідача подав до суду відзив, у якому просив продовжити строк для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про продовження строку для подання відзиву відмовлено.
За результатами підготовчого засідання 10.08.2021 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні 14.09.2021.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Сателіт» подав до суду заяву про заміну третьої особи.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування третьої особи змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Сателіт» (ідентифікаційний код 14309600).
Суд зазначає, що оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Сателіт» та Приватне акціонерне товариство «Форум Сателіт», які мають однаковий ідентифікаційний код, є однією юридичною особою, тому відсутні підстави для заміни третьої особи.
Представник відповідача 09.09.2021 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13397/21, у задоволенні якого суд відмовив враховуючи приписи частини третьої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні 14.09.2021 підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач проти задоволення позову заперечував повністю.
У судовому засіданні 14.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
На підставі укладеного сторонами у справі договору суборенди №16053 від 20.03.2020 відповідач отримав право платного користування приміщенням №1-006(А) (загальною площею 13,52 кв.м) першого поверху другого корпусу будівлі №4 по вулиці Героїв Космосу у місті Києві.
Пунктом 3.1 договору №16053 від 20.03.2020 встановлено, що строком користування відповідачем орендованим нерухомим майном є період часу з 01.10.2020 до 25.09.2023.
Зміни до встановленого пунктом 3.1 періоду користування майном сторонами у справі не вносились. Судові рішення про зміну або припинення дії цієї договірної умови не приймались.
Таким чином, станом на час ухвалення рішення у даній справі датою закінчення строку користування відповідачем приміщеннями на підставі договору №16053 від 20.03.2020 є 25.09.2023.
У той же час, за твердженнями позовної заяви договір суборенди №16053 від 20.03.2020 є припиненим, оскільки позивачем досягнуто згоди з власником приміщення про зменшення орендованої площі з 01.05.2021 за рахунок повернення приміщення, що використовується відповідачем.
За твердженням позивача з моменту укладення Приватним акціонерним товариством «Форум Сателіт» (власник приміщень) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» (позивач) додаткової угоди до договору оренди №ОТ 1833 від 10.11.2016 про зменшення орендованої площі приміщень, відповідач автоматично втратив право користування своїм приміщенням, оскільки договір суборенди є похідним договором від договору оренди, укладеного позивачем та власником.
Фактично, за логікою позовної заяви відповідач позбавлений права користування орендованим майном, оскільки реалізація цього права повністю залежить від волевиявлення виключно позивача та власника приміщень. За логікою позовної заяви у цьому випадку волевиявлення відповідача не має істотного значення.
З такою кваліфікацією позивачем існуючих правовідносин суд не може погодитись, оскільки вбачається пряме порушення базових принципів цивільного права, у тому числі принцип юридичної рівності учасників відносин, принцип вільного волевиявлення, принцип правової визначеності тощо.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Таким чином, відповідач з моменту укладення договору №16053 від 20.03.2020 отримав право платного користування визначеним цим договором майном строком до 25.09.2023.
Відповідно, у позивача виникло кореспондоване зобов'язання забезпечити реалізацію права відповідача протягом встановленого договором строку.
Опосередковано носієм такого ж зобов'язання є і Приватне акціонерне товариство «Форум Сателіт» (власник приміщень), оскільки зобов'язання з передачі майна та забезпечення користування цим майном у нього виникло на підставі договору № ОТ 1833 від 10.11.2016.
Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що договір піднайму №16053 від 20.03.2020 укладено у межах строку дії договору №ОТ 1833 від 10.11.2016 та за наявності відповідної попередньої згоди власника (пункт 1.3 договору №ОТ 1833 від 10.11.2016).
На побутовому рівні сприйняття можливо визначати відносини договору піднайму (суборенди) похідними від відносин оренди (власник, наймач та піднаймач).
Проте, за позитивно правовим визначенням частини третьої статті 774 Цивільного кодексу України договір піднайму є самостійним договором, до якого застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Статтею 781 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша) та у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем (частина друга).
Жодна з передбачених наведеними правовими нормами обставин у даному випадку відсутня.
Відповідно, відсутні підстави для твердження про припинення договору №16053 від 20.03.2020.
Судом відхилено доводи відповідача про доказову неналежність укладеної сторонами договору №ОТ 1833 від 10.11.2016 додаткової угоди №10, оскільки цей документ повної мірою відповідає вимогам процесуального законодавства. Доказів визнання її недійсною матеріали справи не містять.
У той же час, суд встановлює, що укладення угоди про зменшення розміру орендованих на підставі договору №ОТ 1833 від 10.11.2016 приміщень саме на розмір приміщення, яким користується відповідач поза розумними сумнівом доводить направленість цієї юридичної дії на шкоду відповідачу.
У будь якому випадку, сторони договору №ОТ 1833 від 10.11.2016 не могли вирішувати свої відносини без урахування прав, волевиявлення та законних інтересів фактичного користувача майном, права якого базуються на чинному господарсько-правовому договорі.
Відповідно, учасники додаткової угоди №10 до договору №ОТ 1833 від 10.11.2016 врегулювали на власний розсуд власні правовідносини без створення обов'язкових для відповідача правових наслідків, оскільки відповідач не є учасником цього договору.
Права відповідача ґрунтуються на іншому господарсько-правовому договорі - №16053 від 20.03.2020.
За відсутності встановлених Законом підстав та укладеної позивачем та відповідачем додаткової угоди про припинення правовідносин відсутні підстави для твердження про припинення договору №16053 від 20.03.2020.
Частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За позитивно правовими приписами частин другої та третьої статті 13 Цивільного кодексу України: при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Судом встановлено, що у даному випадку мають місце майнові відносини трьох осіб - позивача, відповідача та третьої особи у справі на стороні позивача.
Відповідно, кожний з учасників цих правовідносин не може одноособово або за участі другого (без участі третього) вирішувати будь-які питання без урахування прав, інтересів та волевиявлення третього учасника правовідносин.
Судом прийнято до уваги викладені у листі позивача №60223 від 02.04.2021 доводи, у тому числі і посилання до умов пунктів 10.1 та 10.2 договору №16053 від 20.03.2020.
Проте, судом встановлено, що за договірними умовами статті 10 «Капітальний ремонт» кваліфікуючою ознакою застосування цих норм є неможливість подальшого використання приміщення або будівлі у зв'язку з пошкодженням внаслідок впливу обставин непоборної сили.
Факт неможливості використання приміщення спростовується фактичним використанням відповідачем цього приміщення, а факт впливу обставин непоборної сили не доведено жодним доказом.
Відповідно, судом відхилено доводи позовної заяви про укладення власником приміщення договору підряду, оскільки укладаючи цей договір для здійснення ремонтних робіт без урахування волевиявлення фактичного користувача приміщенням власник мав розуміти всі можливі негативні наслідки у випадку захисту відповідачем свого права.
За правилом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
Одностороння відмова від господарсько-правового договору допустима лише як виключення з загального правила у випадках, прямо передбачених договором або законом.
Цивільний кодекс України передбачає три основні види односторонньої відмови від договору:
1) як санкцію за порушення умов договору другою стороною;
2) як право на вчинення односторонньої відмови без застосування мір цивільно- правової відповідальності;
3) як безпідставну відмову від договору за відсутності порушень умов договору другою стороною з покладенням на сторону, що відмовилася, негативних правових наслідків, передбачених договором або законом.
В усіх перерахованих випадках одностороння відмова від договору не спричиняє, як правило, його автоматичне припинення або розірвання, оскільки інша сторона має право оспорити односторонню відмову від договору у суді, який може як визнати її неправомірною (правомірною) так і визнати на вимогу однієї із сторін договір розірваним із застосуванням відповідних правових наслідків до винної сторони.
Якщо ж відмова безпідставна, суд може на вимогу позивача зобов'язати виконати договір, за винятком тих випадків, коли законом стороні надається безумовне привілеєве право на відмову від договору або визнати його розірваним.
У будь-якому випадку, мова йде саме про право односторонньої відмови від договору, яке встановлено Законом або укладеним договором.
У той же час, позитивно-правове регулювання господарських відносин значно звужує можливості односторонньої відмови від договору його учасником.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Таким чином, автоматичне припинення господарсько-правового зобов'язання внаслідок відмови від договору одним з його учасників є юридично не можливим за виключенням встановлення такого права самим договором і за умови, що така договірна умова не порушує вимог законодавства.
У даному випадку, укладений позивачем та відповідачем договір №16053 від 20.03.2020 не встановлює право орендодавця в односторонньому порядку відмовитись від договору та не встановлюють автоматичне припинення зобов'язань внаслідок цієї відмови.
Більше того, з огляду на правове регулювання орендних відносин законодавчими актами можливе існування в тексті договору оренди умови про встановлення права відмови від цього договору викликало б обґрунтований сумнів в її дійсності.
Досить чітко та однозначно сформульована законодавцем норма частини першої статті 291 Господарського кодексу України: одностороння відмова від договору оренди не допускається. Ця норма не передбачає будь-яких винятків з встановленого правила.
Відповідно до частини другої цієї ж статті Господарського кодексу договір оренди припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу (приватизації) об'єкта оренди;
- ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря;
- загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Частиною третьою цієї ж статті Кодексу встановлене правило, за яким договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.
На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний:
- з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, та
- в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Таким чином, наведені правові норми унеможливлюють існування договірного господарсько-правового інституту одностороннього (за наявності прямих заперечень іншого або інших учасників угоди) розірвання договору оренди майна з прямим правовим наслідком автоматичного припинення зобов'язань.
Застосування правових конструкцій Цивільного кодексу України без урахування встановлених Господарським кодексом України особливостей правового регулювання саме господарсько-правових відносин є прямим порушенням вимог частини другої статті 4 та статті 7 Господарського кодексу України.
Таким чином, господарсько-правовий договір оренди може бути достроково припиненим у випадку відсутності взаємної згоди (стаття 291 Господарського кодексу України) лише за дотримання двох умов:
1) наявність визначених Цивільним кодексом України правових підстав
та
2) дотримання порядку, встановленого статтею 188 Господарського кодексу
України.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Таким чином, при врегулюванні орендних відносин між суб'єктами господарського права законодавцем встановлено лише можливість існування права вимагати розірвання господарсько-правового договору, а не права односторонньої зміни умов або розірвання укладеного договору з прямим правовим наслідком зміни або припинення зобов'язань.
Правове врегулювання відносин сторін господарсько-правого договору оренди статтями 291 та 188 Господарського кодексу України не передбачає навіть теоретичну можливість автоматичного припинення відповідних зобов'язань з моменту направлення вимоги або претензії.
Виходячи з наведеного, твердження позивача про припинення дії договору №16053 від 20.03.2020 не відповідає дійсним обставинам справи.
За наявності дійсного орендного зобов'язання вимоги про примусове виселення з займаного приміщення та його передача за актом не можуть бути задоволені судом.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.09.2021.
Суддя Т.Ю.Кирилюк