ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2021Справа № 910/10302/21
За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
До Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шервуд"
про стягнення 2 508,91 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕРВУД" про стягнення збитків в зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором №2626/18-КП-41 від 08.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 відкрито провадження у справі №910/10302/21 та призначено розгляд справи на 03.09.2021.
27.07.2021 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
28.07.2021 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від позивача отримано відповідь на відзив.
В судове засідання 03.09.2021 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 03.09.2021 представник відповідача не з'явився.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.09.2021 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач) та ОБ'ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ШЕРВУД" (далі - Відповідач) 08.10.2018 року укладено договір № 2626/18-КП-41 постачання природного газу (далі - Договір).
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 97 648,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову, зокрема: Акт примання-передачі природного газу від ЗО листопада 2018 р., обсяг переданого газу: 5,280 тис.куб.м, вартістю: 39 508,19 грн.; Акт примання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 р., обсяг переданого газу: 3,189 тис.куб.м, вартістю: 23 862,05 грн.; Акт примання-передачі природного газу від 31 січня 2019 р., обсяг переданого газу: 1,659 тис.куб.м, вартістю: 12 413,65 грн.; Акт примання-передачі природного газу від 28 лютого 2019 р., обсяг переданого газу: 1,174 тис.куб.м, вартістю: 8 784,59 грн.; Акт примання-передачі природного газу від 31 березня 2019 р., обсяг переданого газу: 1,587 тис.куб.м, вартістю: 11 874,90 грн.; Акт примання-передачі природного газу від 30 квітня 2019 р., обсяг переданого газу: 0,161 тис.куб.м, вартістю: 1 204,70 грн.
Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного
газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідачем ніяких доказів які б спростовували чи підтверджували зазначене позивачем не надано.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Суд, враховує наявний розрахунок позивача пені в розмірі 1711,33 грн. з простроченої суми та 3% річних в розмірі 200,76 грн., інфляційні втрати в розмірі 44,77 грн. а оскільки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги позивача про стягнення з відповідача 1711,33 грн. пені та 200,76грн. 3% річних, інфляційні втрати в розмірі 44,77 грн.
Відповідач не надав ніяких доказів які б спростовували зазначене позивачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
2. Стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ШЕРВУД» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 41451441) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню в розмірі 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 33 коп., інфляційні втрати в розмірі 44 (сорок чотири) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 200 (двісті) грн. 76 коп., судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Північним апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 08.09.2021.
Суддя В.І. Мельник