вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.09.2021м. ДніпроСправа № 904/4513/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" (м. Київ)
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" (м. Київ)
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару № 372/13/155Е від 20.04.2020 у загальному розмірі 44 409 грн. 13 коп.
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю товару №372/13/155Е від 20.04.2020 у загальному розмірі 44 409 грн. 13 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 37 190 грн. 40 коп. - основний борг;
- 42 грн. 40 коп. - пеня;
- 2 603 грн. 33 коп. - штраф;
- 3 303 грн. 46 коп. - інфляційні втрати;
- 1 269 грн. 54 коп. - 3% річних.
Також позивач просив суд стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу (правову) допомогу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" 37 190 грн. 40 коп. - основного боргу, 3 303 грн. 46 коп. - інфляційних втрат, 1 236 грн. 97 коп. - 3% річних та 2 133 грн. 10 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Від позивача надійшла заява (вх. суду № 31660/21 від 29.06.2021), в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 29.06.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшли заперечення проти ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 32411/21 від 02.07.2021), в якому він просить суд відмовити у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у повному обсязі, посилаючись на таке:
- обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18). В той же час, до детального опису витрат на правову (правничу) допомогу відповідачем не надано документів, які б підтверджували оплату наданих адвокатом послуг (платіжного доручення);
- враховуючи невелику складність справи, відповідач вважає значно завищеним розмір витрат на правову допомогу та вважає, що заявлені позивачем адвокатські послуги у розмірі 3 000 грн. 00 коп. є необґрунтованими та недоведеними.
В подальшому, від відповідача надійшла апеляційна скарга (вх. суду № 32666/21 від 02.072021) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.07.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу було зупинено до завершення розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення суду та повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 повернуто скаржнику.
08.09.2021 матеріали справи № 904/4513/21 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.
08.09.2021 на виконання рішення суду видано наказ.
З огляду на викладене, враховуючи те, що обставини, які були підставою для зупинення розгляду заяви були усунуті, ухвалою суду від 08.09.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу поновлено, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю товару №372/13/155Е від 20.04.2020 у загальному розмірі 44 409 грн. 13 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" 37 190 грн. 40 коп. - основного боргу, 3 303 грн. 46 коп. - інфляційних втрат, 1 236 грн. 97 коп. - 3% річних та 2 133 грн. 10 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до вказаних положень, позивачем у позовній заяві був наведений попередній орієнтовний розрахунок витрат про надання правничої допомоги та вказано про те, що докази на оплату наданої правової допомоги будуть надані додатково (а.с. 8).
Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В подальшому, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, позивач звернувся до суду із заявою, в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
З приводу вказаної заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України:
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);
- такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;
- у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, порядок розподілу судових витрат судом визначений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, частина 8 якої передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2020 між адвокатом Єремовим Михайлом Сергійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №24 (далі договір, а.с. 83-88), за умовами пункту 1 якого предметом договору є:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, потерпілого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні; особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію); особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (підпункт 1.1. договору);
- надання правової допомоги клієнту у статусі свідка у кримінальному провадженні (підпункт 1.2. договору);
- надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення та підписання від імені клієнта заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру (позовних заяв, апеляційних, касаційних скарги, та ін.), спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (підпункт 1.3. договору);
- представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в правоохоронних органах, органах державної влади, державної виконавчої служби (у відносинах з приватними виконавцями), місцевого самоврядування та управління, фіскальних та контролюючих органах, у відносинах з юридичними та фізичними особами, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (підпункт 1.4. договору);
- інші послуги за домовленістю сторін (підпункт 1.5. договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року.
У пункті 3.1. договору визначено, що гонорар - це винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.
Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до договору. Додаткові види правової допомоги та їх вартість, які не вказані у додатку 1 до договору, узгоджуються сторонами шляхом укладення додаткової угоди (пункт 3.2. договору).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.
Згідно з пунктом 3.7. договору гонорар сплачується на підставі рахунку-фактури.
Так, позивачем до поданої заяви доданий рахунок-фактура № 24 від 27.04.2021, відповідно до якого адвокату Єремову Михайлу Сергійовичу підлягає оплата у розмірі 3 000 грн. 00 коп. за надані послуги, а саме: складання (підготовка, аналіз та оформлення тексту) позовної заяви про стягнення заборгованості з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з необхідними документами, надсилання до Господарського суду Дніпропетровської області.
На підтвердження оплати вказаних вище послуг позивачем надано банківську виписку, згідно з якою адвокату оплачені послуги наданої професійної правничої допомоги на суму 3 000 грн. 00 коп. (а.с. 92).
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вказане, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення позивачем. Отже, заперечення відповідача в частині завищення суми таких витрат відхиляються судом
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 819 грн. 07 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт Україна" (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 90, офіс 101; ідентифікаційний код 39328961) 2 819 грн. 07 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення підписаний - 20.09.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко