Справа № 243/6390/21
Провадження 2/243/2040/2021
13 вересня 2021 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Ільяшевич О. В.,
за участю
секретаря судового засідання Долженко В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, що проживає разом з нею, -
22 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, що проживає разом з нею. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2020 року. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина - ОСОБА_3 . Шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені. У зв'язку із тим, що вони припинили шлюбні відносини та не проживають разом, дитина знаходиться на її утриманні, а відповідач добровільно допомогу на дитину надавати не бажає. На теперішній час вона непрацездатна, оскільки виховує малолітню дитину та не має можливості працювати. У зв'язку із цим, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Відповідно до відповіді Міністерства соціальної політики України, наданого на запит суду, вбачається, що ОСОБА_2 з 28 жовтня 2019 року перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, фактичне місце перебування: АДРЕСА_1 .
Однак, ОСОБА_2 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та направлення судової повістки за фактичним його місцем проживання, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з'явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив, а позивач не заперечувала проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.
В ході розгляду справи судом було розв'язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.
Ухвалою від 05 липня 2021 року у справі відкрито спрощене провадження.
Ухвалою від 13 вересня 2021 року вирішено питання щодо заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.
Судом встановлено, що згідно із копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), 25 квітня 2020 року за актовим записом № 73 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно із копією свідоцтва про народження, серії: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов'янську, Донецької області та його батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки № 22-165/5-1468 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із довідкою про склад сім'ї від 19 травня 2021 року, виданою ЖСК № 29 «Олімпійський», за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Згідно із довідкою № 102 від 19 травня 2021 року, наданою керівником комітету мікрорайону «Центр - 2» м. Слов'янськ, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1 . Батько в вихованні дитини участі не приймає.
Дитина проживає із позивачкою. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоч спроможний надавати. Позивачка у зв'язку із тим що виховує малолітню дитину не в змозі працювати.
Відповідно до ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ч. ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
За загальними правилами визначення розміру аліментів та часу протягом якого сплачується аліменти на одного з подружжя, передбачені ч. 1 ст. 79, ч. 2 ст. 84 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви і стягуються до досягнення дитиною трьох років.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивачки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність у відповідача можливості в достатній мірі надавати матеріальну допомогу дружині та він не є звільненим від обов'язку сплачувати аліменти.
З огляду на викладене, оскільки передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання дружини судом не встановлено, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, досліджених наданих доказів у їх сукупності, суд вважає, що слід стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.
Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У ч.1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 6 вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних в ч. 6 ст. 141 ЦПК України включається також і судовий збір. Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про «інші судові витрати».
За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.
Таким чином, враховуючи, що позивачка є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами про стягнення аліментів, а позов судом задоволений у повному обсязі, то підстав стягнення судового збору з відповідача в дохід держави у суду не має, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.
Такий висновок суду узгоджується також із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 80, 84 СК України, ст. ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, ст. 223, 259, 263 - 265, 273, 280, 281 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, що проживає разом з нею, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 , як дружини, з якою проживає дитина, аліменти в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 червня 2021 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
Позивачка:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_3 , м, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідно до ЄІБД ВПО фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 17 вересня 2021 року.
Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич