Справа № 2-5763/2010
Провадження № 2-в/242/70/21
10 вересня 2021 року м. Селидове
Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення строку звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-5763/2010за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Кіровського відділення № 5402 м. Донецька до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Селидівського міського суду Донецької області 22 серпня 2018 року надійшла заява ПАТ «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-5763/2010за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Кіровського відділення № 5402 м. Донецька до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2018 року відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-5763/2010.
Постановою Донецького апеляційного суду від 25 серпня 2021 року ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
09 вересня 2021 року справа повернулась до Селидівського міського суду Донецької області.
Одночасно з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-5763/2010заявником надано заяву з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження.
Вважаю, що у поновленні строку звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадженняу справі № 2-5763/2010 слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 491 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 492 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках коли заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Заявник подав до суду клопотання про поновлення строку вказуючи на те, що строк пред'явлення виконавчого листа за справою № 2-5763/2010 раніше до виконання є 11 жовтня 2013 року, однак через великий об'єм судових справ, які залишилися у судах у зоні АТО, на даний час АТ «Ощадбанк» масове відновлення втраченого судового провадження. Крім того зазначив, що про втрату вказаного виконавчого провадження стало відомо 02 травня 2018 року, з відповіді ВДВС.
Встановлено, що заявник звертався до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 06 квітня 2018 року. З моменту ухвалення рішення, протягом восьми років заявник не виявляв бажання з'ясувати причини не виконання рішення суду, лише у квітня 2018 року звернувся виконавчої служби з приводу виконавчого провадження.
При цьому стягувачем наведені підстави пропуску строку, які просив визнати поважними. Такими підставами зазначено великий об'єм судових справ, які залишилися у судах у зоні АТО, на даний час АТ «Ощадбанк» масове відновлення втраченого судового провадження, тому був потрібен час необхідний для відновлення провадження у справі.
Так, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.
Наявність норм Конституції України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.
Суд розглянув позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Кіровського відділення № 5402 м. Донецька до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив судове рішення про задоволення позову, у визначені законом строки видав виконавчий лист, тобто здійснив всі визначені законом дії для захисту порушеного права, а здійснювати контроль за виконанням судового рішення належить стягувачеві, як заінтересованій особі.
За загальними правилами поважні причини пропуску строку законом не передбачені, ці обставини оцінюються судом в залежності від конкретної справи та з урахуванням основних положень цивільного судочинства.
Втім, як з'ясовано, стягувач лише 06 квітня 2018 року почав цікавитись рухом і станом виконавчого провадження з виконання судового рішення від 30 вересня 2010 року року.
Зазначені заявником причини пропуску не пов'язані з об'єктивними, непереборними обставинами, які унеможливили своєчасне звернення виконавчого листа суду до примусового виконання. Наведені причини не є перешкодою зовні, а пов'язані із суб'єктивною бездіяльною поведінкою стягувача, неспроможного контролювати діловодство з руху виконавчих проваджень щодо своїх боржників, здійснюючи своєчасно предписані стягувачеві дії, унормовані Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, відслідковувати рух виконавчого провадження та звертатись повторно у передбачений законом строк.
Обґрунтування у якості поважних причин проведення антитерористичної операції не є поважними причинами пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Крім того, строк пред'явлення виконавчого документу № 2-5763/2010 встановлено до строк пред'явлення виконавчого листа за справою № 2-5763/2010 до 11 жовтня 2013 року, тобто за рік до початку проведенням Антитерористичної операції.
Відтак, відсутні підстави для поновлення пропущеного строку зазначеного ч. 5 ст. 491 ЦПК України, внаслідок визнання наведених стягувачем причин неповажними, тому строки пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущені не з поважних причин.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для прийняття провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.492 КПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення строку звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, передбачених ч. 5 ст. 491 ЦПК України.
Відмовити у прийнятті до свого провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-5763/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Кіровського відділення № 5402 м. Донецька до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.
Суддя Н.О. Хацько