20.09.2021
227/2812/21
17 вересня 2021 року м.Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Тимофєєва Г.Л., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Східного міжрегіонального управління Держаної служби України з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрована як фізична особа - підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, -
07 вересня 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з Східного міжрегіонального управління ДСУ з питань праці надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення № СМУ1361/1096/АВ/П//ПР/ПТ від 23 червня 2021р. 12 год. 30 хв., під час інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України допущено до роботи одного працівника - ОСОБА_2 у період з квітня 2021 року по 08 червня 2021 року, без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу, за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст. 41 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення ч. 3 ст. 41 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення не визнав та пояснив, що він є фізичною особою - підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність в АДРЕСА_2 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 01.04.2021р. він уклав трудовий договір № 8 з ОСОБА_2 на виконання роботи продавця-консультанта у зазначеному магазині з 02.04.2021р. 01 квітня 2021 року він прозвітував про прийняття вказаного працівника на роботу перед податковою через програму для подачі звітності та обміну документами M.E.Doc. Вказані документи підписав електронним ключем. В програму бухгалтерського обліку, яку він використовує під час підприємницької діяльності 1С він вніс наказ № 8 від 01.04.2021р. про прийняття на роботу ОСОБА_2 з 02.04.2021р. на посаду продавця-консультанта з окладом 6000,00 грн.
22.06.2021р. під час перевірки його підприємства інспектором праці, було з'ясовано, що в ПФУ відсутні відомості про працюючого в ФОП « ОСОБА_1 » працівника ОСОБА_2 з 01.04.2021р. Повідомлення про початок роботи ОСОБА_2 надійшло до ПФУ лише 08.06.2021р. ненадходження відомостей з податкової до органів ПФУ щодо працюючого працівника ОСОБА_2 він пояснює помилкою, що виникла в електронній системі, так як з роздрукованих відомостей з програми M.E.Doc вбачається, що повідомлення про прийняття на роботу працівника він направив своєчасно - 01.04.2021р., очікуєма дата доставки документа до податкової - 19.04.2021р., разом з тим, 19.05.2021р. стало відомо про не прийняття вказаних документів податковою.
Зазначає, що він не вчиняв умисних дій щодо допущення на роботу працівника без укладання трудового договору. Відсутність своєї вини у вчиненні інкримінує мого правопорушення він підтверджує звітами та відомостями про нарахування заробітної плати застрахованим особам на 2 квартал 2021р., з яких вбачається, що за ОСОБА_2 як за застраховану особу, роботодавець ФОП ОСОБА_1 в квітні 2021р. та травні 2021р. сплатив єдиний внесок в сумі 132,00 грн. щомісяця. Також надає відомості про трудові відносини осіб, що входить до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військовий збір на 2 квартал 2021р., з яких вбачається, що ОСОБА_2 працює продавцем-консультантом відповідно до наказу № 8 від 01.04.2021р. Крім того, на підтвердження укладеного трудового договору з ОСОБА_2 надав копії платіжних доручень про виплату авансу та заробітної плати ОСОБА_2 за квітень 2021р.
Додатково зазначив, що до нього як до фізичної особи - підприємця, який використовує найману працю та є платникам єдиного податку другої групи 22.06.2021р. за результатами акту відвідування від 22.06.2021р. № СМУ 1361/1096/АВ інспектором праці Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці застосовано попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
На підставі викладеного просив провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення складу адміністративного правопорушення, а саме: об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП)
Відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП відповідальність настає за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
На підтвердження висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, інспектором праці до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення № СМУ 1361/1096/АВ/П/ПР/ПТ від 23.06.2021р., акт № СМУ 1361/1096/АВ від 22.06.2021 року.
Разом з тим, робота ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_1 підтверджується наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні копіями документів:
- трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 02.04.2021р., підписаний роботодавцем ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_2 ;
- повідомленнями ФОП ОСОБА_1 до податкової про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу, які були сформовані роботодавцем 01.04.2021р. та 08.06.2021р. під час інспекційного відвідування ;
- наказом розпорядженням № 8 від 01.04.2021р. про прийняття ОСОБА_2 на роботу до ФОП ОСОБА_1 з 02.04.2021р. продавцем - консультантом з посадовим окладом 6000,00 грн.;
- платіжними дорученнями № 370 від 20.04.2021р. та № 383 від 07.05.2021р. про виплату ФОП ОСОБА_1 авансу та заробітної плати ОСОБА_2 за квітень 2021р.;
- відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, що входять в звітність - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (ДІ) за 2 квартал 2021 року, з яких вбачається що за ОСОБА_2 як за застраховану особу, роботодавець ФОП ОСОБА_1 в квітні 2021р. та травні 2021р. сплатив єдиний внесок в сумі 132,00 грн. щомісяця;
- відомостями про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (Д5), що входять до звітності відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2 квартал 2021 року, з яких вбачається щоОСОБА_2 працює продавцем-консультантом відповідно до наказу № 8 від 01.04.2021р.;
- роздруківкою повідомлення про прийняття на роботу за період квітень 2021 року з програми M.E.Doc, з якої вбачається, що повідомлення про прийняття на роботу працівника ФОП ОСОБА_1 направив до податкової своєчасно - 01.04.2021р., очікуєма дата доставки документа до податкової - 19.04.2021р., разом з тим, 19.05.2021р. стало відомо про не прийняття вказаних документів податковою.
Таким чином, під час розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 працювала в ФОП ОСОБА_1 продавцем - консультантом з 02.04.2021р. на підставі укладеного трудового договору.
ОСОБА_1 виконав всі необхідні дії щодо своєчасного повідомлення податкової про прийняття на роботу працівника. Разом з тим, несвоєчасне надходження відомостей до органу ПФУ не залежало від його волі.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30. 05. 2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20. 09. 2016), в яких ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу».
Суд наголошує, що не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theU nitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (SevtapVeznedaroрlu v. Turkey (СевтапВезнедароглу проти Турції).
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Дослідивши зібрані в справі докази, у тому числі, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд вважає, що вина останнього у вчиненні, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП адміністративного правопорушення не доведена.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 41, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17 вересня 2021 року.
Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2021 року.
Суддя Г.Л. Тимофєєва