Справа № 758/9315/15-ц
Провадження № 2/761/1128/2021
31 серпня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Горбань К.О.,
представника відповідача Подольної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича, Державної іпотечної установи, третя особа: ОСОБА_2 про визнання договорів припиненими,
11.11.2019 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 08.07.2019 року надійшли матеріали даної цивільної справи за підсудністю
Ухвалою суду від 20.11.2019 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року у справі закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 01.02.2021 року.
01.02.2021 року у судове засідання позивач не з'явився. Судове засідання відкладено на 26.05.2021 року.
26.05.2021 року позивач повторно в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Судове засідання відкладено на 31.08.2021 року.
31.08.2021 року позивач повторно в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Судом постановлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Про належне повідомлення та виклики позивача в судові засідання свідчать наступні матеріали справи: на 26.05.2021 року - конверт, що повернувся до суд з відміткою «за закінченням терміну зберігання»; на 31.08.2021 року - конверт, що повернувся до суд з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного суду викладених в постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 - направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адрес є достатнім для того, щоб вважати повідомлення/надсилання належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправки, а тому не може свідчити про неправомірність його дій.
З огляду на зазначене, вбачається що позивач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання повторно не з'явився в судове засідання та не надавав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Верховний суду у своїй постанові від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Верховний суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки сторони позивача щодо виконання свого обов'язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи представника позивача, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною заявою.
За таких обставин, керуючись 128, 130, 223, 257, 259, 260 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіслава Анатолійовича, Державної іпотечної установи, третя особа: ОСОБА_2 про визнання договорів припиненими - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст ухвали суду складено 06.09.2021 року.