Справа № 756/10995/13-ц
Провадження № 6/756/788/21
17 вересня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - судді Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України, стягувач: ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ",
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський О.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за виконавчим листом №2/756/36/15, який був виданий 05.06.2018 року Оболонським районним судом м. Києва.
В обґрунтування подання зазначено, зокрема, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. перебуває виконавче провадження №65228404 з виконання виконавчого листа №2/756/36/15, який був виданий 05.06.2018 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" заборгованості за кредитом в сумі 470067,65 грн. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2020 року у справі №756/10995/13-ц замінено стягувача на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Так, 20.04.2021 року приватним виконавцем було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65228404. Виконавець, зокрема, зазначає, що боржник у строк, встановленим ним не надав достовірні відомості про свої доходи та майно. Вжитими заходами встановлено, що ліквідного рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Коштів на виявлених рахунках боржника - недостатньо. Боржник офіційно ніде не працює, пенсію не отримує. Від належного виконання зобов'язання боржник ухиляється, будь-яких дій з його боку на його виконання не здійснено, ухиляється від явки на виклики приватного виконавця, тому виконавець вважає, що виникла потреба щодо вжиття заходу примусового виконання - обмеження боржника у праві виїзду за кордон до належного виконання ним відповідного зобов'язання.
У судове засідання приватний виконавець не з'явився, у поданні просив проводити розгляд подання за його відсутності.
У відповідності до ч.4 ст. 441 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участі державного виконавця. Оскільки приватний виконавець в судове засідання не з'явився, при цьому, у поданому поданні просив здійснювати розгляд вказаного подання за його відсутності, суд вважає можливим здійснити розгляд подання за відсутності приватного виконавця.
17.09.2021 на адресу суду від представника боржника надійшла заява-клопотання, у якій повідомляється, що представник боржника перебував у відрядженні з 06.09.2021 по 17.09.2021, про засідання дізнався 17.09.2021, просить суд долучити до матеріалів справи, документи, які підтверджують наявність у судового виконавця та стягувача можливості задоволення вимог за рахунок розшуку, продажу транспортного засобу та копію трудової книжки ОСОБА_1 . При цьому просить відмовити в задоволенні подання, в силу того, що є наявна можливість стягнення боргу за рахунок заставного майна, яке не було реалізоване в рамках виконавчого провадження, а також з урахуванням того, що ОСОБА_1 має необхідність виїзду за межі України з метою заробітку, який є необхідним в тому числі для забезпечення потреб ОСОБА_1 та його дитини, а також задля погашення боргу в тій частині, яка залишиться непогашеною після реалізації заставного майна (автомобіля).
Дослідивши матеріали, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05.11.2015 року у справі №756/10995/13-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 94611, 77 грн. та судовий збір в розмірі по 473,06 грн. з кожного. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.07.2016 року скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05.11.2015 року та ухвалено нове, яким із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 470067,65 грн. та судовий збір в розмірі по 1258,26 грн. з кожного.
05.06.2018 року Оболонським районним судом м. Києва на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №2/756/36/15.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2020 року у справі №756/10995/13-ц замінено стягувача на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарським О.В. від 20.04.2021 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/756/36/15, виданого 05.06.2018 року.
Цього ж числа, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кошарським О.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, серед іншого, у випадку, якщо діють договірні та інші невиконані зобов'язання; а також, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Положеннями ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Тобто, застосовуючи ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Застосовуючи викладені вище принципи, суд зауважує, що ОСОБА_1 дійсно має виконувати зобов'язання, покладені на нього судовим рішенням.
Однак, сама по собі наявність невиконаного судового рішення не може бути підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі своєї країни.
Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець посилався на те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, вільно виїжджає за межі України, не вживаючи заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Суд вважає за доцільне відмітити, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Тобто, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України».
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Але самі по собі наявність невиконаних грошових зобов'язань та періодичні поїздки боржника за кордон, не можуть бути підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі своєї країни. Приватним виконавцем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що боржник намагається виїхати за межі України, щоб уникнути виконання рішення суду.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Проте, як установлено судом обставини, на які посилається виконавець, об'єктивно не підтверджені наданими матеріалами.
З наданих виконавцем матеріалів встановлено, що наявність у боржника права власності на нерухоме майно перевірялася лише відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, тоді як в п. 1 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 в редакції від 17.02.2010 встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N1878-VI ( 1878-17 ) "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Разом, з тим така інформація (наявність реєстрації права власності на нерухоме майно за боржником в органах БТІ) державним виконавцем перевірена не була.
Також слід зауважити, що згідно із з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, своєчасно з'являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Стаття 28 вищезазначеного Закону встановлює обов'язок виконавця надсилати постанову про відкриття виконавчого провадження, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Наявні у матеріалах справи докази та матеріали виконавчого провадження не містять підтвердження факту належного надіслання та отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, вимог державного виконавця постанов про накладення арешту коштів боржника та арешту майна боржника. Зокрема, у змісті подання державний виконавець, як на підтвердження надіслання вказаних документів боржнику рекомендованою кореспонденцією посилається виключно на номера поштових відправлень (трекінг відправлень Укрпошта). При цьому, не долучаючи до подання та матеріалів виконавчого провадження рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення боржнику, а також інших доказів на підтвердження того, що відповідні постанови, вимоги були направлені саме за адресою проживання боржника, отримані саме ним. З огляду на викладене, відсутні підстави стверджувати, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
При цьому, жодних даних на підтвердження того, що житло за адресою: АДРЕСА_1 , на яку направлялась кореспонденція державним виконавцем, є зареєстрованим місцем проживання боржника, суду не надано. Відомості, які свідчать про те, що він фактично проживає за вказаною адресою, в розпорядженні суду також відсутні.
До того ж, у матеріалах подання відсутні акти виходу виконавця за місцем проживання/реєстрації боржника, складені у відповідності з Інструкцією і організації примусового виконання рішень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, що також вказує на те, що приватним виконавцем не вчинені в повному обсязі виконавчі дії, спрямовані на виявлення нерухомого майна боржника, на яке можна звернути стягнення для погашення боргу.
Крім того, у поданні державного виконавця взагалі не обґрунтовано, в чому є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючої заборгованості.
Отже, у матеріалах подання відсутні докази, які б свідчили про те, що виконавець у повній мірі у відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» використав усі надані йому права у точній відповідності із законом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, тому у поданні приватного виконавця слід відмовити.
Керуючись статтями 260-261, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України, стягувач: ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"-відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.М. Ткач