Справа 752/13545/21
провадження № 2/752/7345/21
13.09.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків, -
В червні 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В підготовче судове засідання 14.07.2021 року представник позивача не з'явилась, суду подала письмове клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк з огляду на відпускний період та зайнятість позивача по роботі. Доказів поважності причин неявки до клопотання долучено не було.
14.07.2021 року підготовче судове засідання у справі не відбулось. В зв'язку з неявкою сторін. Судове засідання було призначено на 13.09.2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась. Суду подала письмове клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника за межами міста Києва та неможливістю прибуття позивача до суду, в зв'язку з виробничою необхідністю. Доказів поважності причин неявки до клопотання долучено не було.
Представник відповідача в судовому засіданні просила залишити позов без розгляду, оскільки, позивачем було допущено зловживання процесуальними правами. Так, в провадженні Святошинського районного суду перебуває справа № 759/14917/20, по якій в листопаді 2020 року було прийнято до розгляду зустрічний позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини. В грудні 2020 року ОСОБА_1 було подано позов до Голосіївського районного суду м. Києва про участь у вихованні дитини одного із батьків, який було залишено без розгляду, оскільки, представником позивача в березні 2021 року було подано відповідну заяву. Однак, вже в червні 2021 року позивачем було подано до суду аналогічний позов, для розгляду якого сторона позивача немає можливості з'явитись, в зв'язку з чим розгляд справи відкладався. З огляду на викладене, наявні підстави для залишення позову без розгляду в зв'язку з явним зловживання своїми процесуальними правами стороною позивача та неодноразову подачу до суду безпідставних позовів.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання сторони відповідача за наведеної явки сторін.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала справа № 752/25037/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація про участь у вихованні дитини одного із батьків.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2021 року, позов було залишено без розгляду, в зв'язку з тим, що в березні 2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідна заява.
В червні 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Однак, в підготовчі судові засідання сторона позивача не з'являється та до клопотань про відкладення не долучає належні докази поважності неявки в судові засідання.
Крім того, судом встановлено, що із вересня 2020 року в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває справа № 759/14917/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, відібрання дитини та повернення її до матері.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2020 року у вказаній справі, було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Сторона відповідача, заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, вказує на зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами шляхом подання впродовж невеликого проміжку часу аналогічних безпідставних позовів.
Перевіряючи обгрутованість доводів сторони відповідача суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо.
Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
З огляду на викладене, суд вважає, що в спірних правовідносинах підлягає застосуванню висновок ЄСПЛ, оскільки дії сторони позивача при поданні нею за невеликий проміжок часу аналогічних позовних заяв зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, залишення позову без розгляду за відповідною заявою та неявка в судове засідання для розгляду справи без надання доказів поважності причин неявки, - порушує встановлений порядок роботи суду та ускладнює належний перебіг розгляду справ, оскільки у суду виникає процесуальний обов'язок надати правову оцінку поданим документам.
Проблема зловживання правом відома з часів римського права, адже вже римські юристи фіксували випадки реалізації суб'єктивного права не заради задоволення законних інтересів уповноваженої особи, а виключно з метою заподіяння шкоди зобов'язаній особі. Така реалізація права визнавалась не лише недобросовісною, а й злісною.
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов'язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що доводи сторони відповідача в ході розгляду клопотання знайшли своє об'єктивне підтвердження та наявні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки, позивачем було подано до суду за невеликий проміжок часу аналогічні позови, перший з яких було залишено без розгляду за відповідною заявою сторони позивача, а для розгляду даної справи сторона позивача не з'являється, не даючи суду докази поважності причин неявки в судові засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи може залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги те, що подання позивачем впродовж невеликого періоду часу ідентичних позовних заяв, перша з яких була залишена без розгляду, в зв'язку із поданням стороною позивача відповідної заяви, а у даній справі сторона позивача не з'являється до суду без надання належних доказів поважності не прибуття для розгляду справи, а відтак в розумінні положень ст. 44 ЦПК України такі дії відповідають наведеному вище розумінню поняття «зловживання правом», у зв'язку з чим суд вважає, що на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України позов слід залишити без розгляду, в зв'язку з чим клопотання сторони відповідача підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, та керуючись, ст.ст. 44, 158, 260 ЦПК України, суд, -
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків, - залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Чередніченко