Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/875/21
Заочне
26 серпня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката - Калініна С.К., звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 81694 від24.10.2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 30872,75 грн.
Вказує, що приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № 787444238 від 11.09.2018 укладеним із TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого - є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів.Стягнення заборгованості проводиться за період з 05.08.2020 по05.08.2020.Крім того, зазначає, що сума заборгованості за кредитним договором складає 29672,75 грн., а також за вчинення виконавчого напису - 1200,00 грн.
Між тим зауважує, що згідно Єдиного реєстру нотаріусів, приватний нотаріус Горай О.С. - тимчасово не діє. Тож, вважає, що виконавчий напис № 81694 від 24.10.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про стягнення заборгованості - є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.
Заявник зауважує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Між тим вказує, що згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Позивач звертає увагу, що зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».Так, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто, зазначає позивач, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Однак, незважаючи на те, що вказаним вище судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою. Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24.10.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому, вважає позивач, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірностізаборгованості боржника.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (а.с.25-26). Ухвалою суду від 12.02.2021 року, заяву ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем, про забезпечення позову задоволено.
Вирішено: з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - зупинити стягнення (у межах виконавчого провадження № 64016336, що перебуває у провадженні приватного виконавця виконавчого органу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни) на підставі виконавчого напису № 81694 від 24.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 30872 грн. 75 коп., до набрання судовим рішенням законної сили.
Копію ухвали для негайного виконання направлено приватному виконавцю виконавчого органу Черкаської області Чупис Тетяні Петрівні (18008, м. Черкаси, вулиця Смілянська, буд. 118, офіс 308).
Ухвалою суду від 22.02.2021р. відкрито, прийнято до провадження справу та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.04.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідачем відзив на позов не подано. Третьою особою письмові пояснення по суті позову також не надані.
В судове засідання позивач та її представник, не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи. У матеріалах справи наявні Заяви про розгляд справи без участі сторони позивача, в яких висловлено прохання розгляд справи проводити без участі сторони позивача, наполягають на задоволенні позовних вимог, не заперечують проти заочного розгляду справи судом. (а.с.55,61).
В судове засідання представник відповідача не з'явився, будучи неодноразово повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи. У матеріалах справи наявні заяви про відкладення судового засідання, у зв'язку з участю представника ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у судових засіданнях в інших судових установах (а.с.72-74, 86-87, 96-98). При цьому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, незважаючи на подані заяви, оскільки причини неявки визнані неповажними.
В судове засідання не з'явилась третя особа, будучи повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не інформував.
Суд ухвалив про заочний розгляд справи, відповідно до ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Враховуючи думку позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:
встановлено, що на виконання адвокатського запиту Калініна С.К. від 16.01.2021 року (а.с.9), приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області - Чупис Т.П. 26.01.2021р. за №1457 надіслано копію виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.О., вчиненого по кредитному договору №787444238 від 11.09.2018 року та копію постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП № 64016336 від 30.12.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 30872,75грн.
Як вбачається з кредитного договору №787444238 від 11.09.2018 року (а.с.12-13), укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позивач отримала кредит на суму 5830грн.00коп. на умовах строковості, оплатності, зворотності на строк кредитування - 30 днів з нарахуванням процентів за користування кредитом у розмірі 0,83% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. Крім того, позичальник мав сплачувати товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 302,95 відсотків річних.
Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 24.10.2020р. вчинено виконавчий напис №81694 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором від 11.09.2018р., укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору про відступлення прав вимоги №28/1118-01 від 28.11.2018р., право вимоги за яким також перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору відступлення прав вимоги №05/0820-01 від 05.08.2020р., на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» - заборгованість 29672грн. 75коп. за період з 05.08.2020р. по 05.08.2020р., а також 1200,00грн. за вчинення цього виконавчого напису. Загальна сума до стягнення становить 30872грн. 75коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. 30.12.2020 року відкрито виконавче провадження за № 64016336 з виконання виконавчого напису №81694 від 24.10.2020 року, боржник - ОСОБА_1 , сума, що підлягає стягненню - 30872,75грн., стягував - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджується наявною у матеріалах справи постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2020 року (а.с.14).
Варто зазначити, що наявними у матеріалах справи доказами, жодним чином не підтверджено той факт, що позивачеві по справі ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс»» було повідомлено про відступлення права вимоги.
До того ж, відсутні будь-які переконливі докази направлення та отримання ОСОБА_1 вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про необхідність сплати боргу, чи вимоги про усунення порушень за кредитним договором. Судом звернуто увагу, що у тексті виконавчого напису вказано, період за яким стягується заборгованість, а саме: з 05.08.2020р. по 05.08.2020р.
Слід зазначити, що сам по собі факт подання стягувачем документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Нотаріус не перевірив факт належного направлення стягувачем вимоги боржнику та факт її отримання останньою.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, кредитний договір за своїм змістом є консенсуальним, двостороннім, відплатним договором та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст.638 ЦК України).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.п.3.5 п.3 гл. 16 розд ІІ Порядку).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 Цивільного Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, що чинна на час виниклих правовідносин - вчинення виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, що чинна на час виниклих правовідносин - вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 закону «Про нотаріат», в редакції, чинній на час виниклих правовідносин).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Із огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постанові 29.03.2019р. за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц, постанові 02.07.2019р. у справі №916/3006/17 та постанові Верховного Суду у справі №369/6415/17 від 26.02.2020 з подібних правовідносин.
За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача та встановив, що приватний нотаріус Горай О.С. не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника і не врахував, що ним вчинено виконавчий напис на суму, яка не відповідає безспірній сумі заборгованості, про існування якої позивачу відомо не було. Відповідачем не доведено факту того, що він набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 і не надано належних доказів щодо обґрунтованості своїх вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, який був укладений ТОВ «Манівео швидка допомога».
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог, а тому, у контексті наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, як обґрунтований і доведений. При цьому, відповідачем жодними належними, допустимими та переконливими доказами не спростовано доводи позивача, а відтак - відповідач не скористався своїм правом надання доказів на заперечення проти позову. Таке рішення суду узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.10.2018 у справі №308/11193/16-ц (провадження № 61-7410св18) .
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися позивач та його представник, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивача, а також той факт, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, а відповідачем не доведено обґрунтованість вимог до боржника.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, згідно із якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір, відповідно до квитанцій від 10.06.2020 в сумі 908,00 грн. за подання позовної заяви, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00грн., а тому такі судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на його користь.
Відносно витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне:
статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, умовою для вирішення питання про розподіл вказаної категорії судових витрат є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем таких витрат.
При цьому, стороною позивача надано договір №б/н/21 про надання професійної правової допомоги від 04.01.2021, Додаток №1 до вказаного договору від 04.01.2021 року, ордер серії ВІ № 1026164 від 03.02.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212 від 26.06.2018 року, Рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару (винагороди), затверджені рішенням засновників Адвокатського бюро «Калінін та партнери» від 17.07.2018 року, Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.01.2021 року (додаток № 2 до договору) з описом виконаних робіт (наданих послуг) наданих позивачу ОСОБА_1 , меморіальний ордер №@2PL385411 від 13.01.2021 року на суму 1600 грн. 00 коп., меморіальний ордер №@2PL576485 від 19.03.2021 року на суму 3400,00грн.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. 00 коп., які, на думку суду, є співмірними із складністю та категорією даної справи, обсягом та часом виконаних робіт. Крім того, відповідач не скористався правом заперечень проти таких вимог.
Ухвалою суду від 12.02.2021р. з метою забезпечення позову ОСОБА_1 , зупинено стягнення (у межах виконавчого провадження №64016336, що перебуває у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П.) на підставі виконавчого напису №81694 від 24.10.2020р., вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., до набрання судовим рішенням законної сили.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Частинами 1, 4 статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.02.2021, підлягають скасуванню, оскільки необхідність у таких заходах забезпечення позову на теперішній час відпала. Таке рішення суду не порушує права та інтереси учасників справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 137,141, 158, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №81694 від 24.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Онлайн Фінанс»» (код ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Звіринецька, 63) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати: судовий збір в розмірі 1362грн. 00коп., витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000грн. 00коп., а всього - 6362грн. 00коп.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.02.2021р.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має п раво на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст судового рішення складений 13.09.2021р.
Головуючий: С. М. Позарецька