Справа № 699/85/21
Номер провадження 1-кп/699/105/21
про повернення обвинувального акта
08.09.2021 рокум.Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
представника цивільного позивача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією клопотання сторони захисту щодо повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 10.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250000000005 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 05.02.2021 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2019 за № 12019250000000005 щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, представник Стеблівської селищної ради, обвинувачений та його захисник.
У підготовчому судовому засідання прокурор зазначив, що дане кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Підстави для закриття кримінального провадження та для повернення обвинувального акта прокурору відсутні.
Представник Стеблівської селищної ради повідомила, що не може висловити своєї думки щодо можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні, оскільки Стеблівська селищна рада не була ознайомлена з матеріалами провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, яке було підтримане у судовому засіданні обвинуваченим та його захисником.
На думку сторони захисту прокурором були допущені значні (суттєві) порушення вимог КПК України при складенні та вручені обвинувального акта, що в свою чергу унеможливлює розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення, чим порушується його право на захист. З огляду на викладене сторона захисту вбачає об'єктивну перешкоду для призначення справи до судового розгляду, а відтак просить обвинувальний акт повернутий прокурору в порядку п. З ч. З ст. 314 КПК України для усунення недоліків, допущених при його складанні.
Клопотання сторони захисту обґрунтовано наступним.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обвинувальний акт було вручено з порушенням встановленого порядку. Так, захисник зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 293 КК України, обвинувальний акт обвинуваченому зобов'язаний вручити саме прокурор. Всупереч цій нормі обвинувальний акт було вручено обвинуваченому 27.01.2021 слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 . Сторона захисту вважає це грубим процесуальним порушенням та однією з окремих правових підстав для повернення обвинувального акта прокурору.
Захисник зазначає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України. Так, обвинувальний акт не містить відомості про цивільний позов, який був пред'явлений під час досудового розслідування прокурором та вручений обвинуваченому разом з копією обвинувального акта та реєстром матеріалів. Зазначення в обвинувальному акті інформації про заявлений під час досудового розслідування цивільний позов є обов'язковою умовою для повноти самого обвинувального акта та відповідності його вимогам КПК України.
Крім того, в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого (потерпілих) від кримінального правопорушення. Проте у самому цивільному позові, заявленому прокурором під час досудового розслідування, зазначається, що Стеблівська селищна об'єднана територіальна громада є потерпілою особою, якій завдані збитки на суму 77142,00 грн. З огляду на викладене анкетні відомості про потерпілого мають бути зазначені в обвинувальному акті.
Сторона захисту стверджує, що в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України викладено не в повній мірі та не відповідає диспозиції статей КК України, які були зазначені у повідомленні про підозру. Так, захисник зазначає, що ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Проте обвинувальний акт складено за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім того, сторона захисту стверджує, що обвинувальний акт не місить повного формулювання обвинувачення, а саме не містить вказівку на форму вини, мотив та мету вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що копія обвинувального акта була вручена обвинуваченому у встановленому порядку.
Що стосується відсутності в обвинувальному акті анкетних відомостей потерпілого, то прокурор зазначив, що під час досудового розслідування жодна особа не зверталася з заявою про визнання її потерпілою у даному кримінальному провадженні, з огляду на що були відсутні підстави для відображення такої інформації в обвинувальному акті.
Прокурор підтвердив, що на стадії досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 дійсно було пред'явлено цивільний позов в інтересах органу місцевого самоврядування - Стеблівської селищної об'єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, а копія цивільного позову була вручена обвинуваченому 27.01.2021, з огляду на що відсутні підстави вважати, що право обвинуваченого на захист було порушено.
Вручення підозри за ч. 1 ст. 191 КК України прокурор пояснив технічною опискою.
Стосовно формулювання обвинувачення прокурор зазначив, що обвинувальний акт містить відомості, які сторона обвинувачення вважає доведеними. Всі необхідні обставини, які підлягають доказуванню, містяться в обвинувальному акті.
З огляду на викладене прокурор просив у задоволенні клопотання обвинуваченого відмовити.
Представник Стеблівської селищної ради зазначила, що їй дотепер не відомо, у якому статусі Стеблівська селищна рада залучена до участі у даному кримінальному провадженні. Оскільки з матеріалами кримінального провадження жодного представника Стеблівської селищної ради не ознайомлювали, то представник при розгляді клопотання не може висловити свою позицію та покладається на розсуд суду.
Заслухавши клопотання сторони захисту, думки прокурора та представника Стеблівської селищної ради, дослідивши наявні матеріали провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Частиною 4 ст. 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Як передбачає ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити наступні відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого та потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Вказаною нормою законодавець встановив чіткі вимоги до змісту обвинувального акта та підстави для повернення його судом першої інстанції прокурору, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Його повернення передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Що стосується заявлених у клопотанні підстав для повернення обвинувального акта, суд зазначає наступне.
Наявна в матеріалах справи розписка обвинуваченого ОСОБА_4 про отримання копії обвинувального акта, копії реєстру матеріалів досудового розслідування та копії цивільного позову адресована безпосередньо прокурору ОСОБА_8 . Жодних зауважень про вручення ОСОБА_4 обвинувального акта саме слідчим матеріали справи не містять. З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що вказані копії матеріалів обвинуваченому вручала будь-яка інша особа, крім прокурора.
З приводу відсутності в обвинувальному акті відомостей про потерпілого (потерпілих) та про заявлений під час досудового розслідування цивільний позов суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
У судовому засіданні і прокурор, і представник Стеблівської селищної ради пояснили, що Стеблівська селищна рада заяви про визнання потерпілим не подавала. З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що в обвинувальному акті мають міститися відомості про потерпілого - Стеблівську селищну раду (чи відповідну ОТГ).
Разом з тим, під час досудового розслідування прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування - Стеблівської селищної об'єднаної територіальної громади - подано цивільний позов. У цивільному позові зазначено, що «В ході проведення досудового розслідування встановлено, що незаконними діями вказаної особи ( ОСОБА_4 ) завдано шкоду органу місцевого самоврядування - Стеблівській селищній об'єднаній територіальній громаді Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на загальну суму 77142,00 грн.» (а. с. 24, абз. 4).
Обвинувальний акт також містить відомості щодо наявності шкоди, завданої інтересам держави в особі Стеблівської селищної об'єднаної територіальної громади у розмірі 77142,00 грн. (а.с. 9).
З огляду на викладене, твердження сторони захисту про відсутність в обвинувальному акті відомостей про цивільний позов є неспроможними.
Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні, серед інших, є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов. Цивільний позов було пред'явлено прокурором, проте позивачем відповідно до приписів чинного законодавства є саме установа, в інтересах якої цей цивільний позов заявлено.
Отже, Стеблівська селищна об'єднана територіальна громада в особі Стеблівської селищної ради має статус цивільного позивача у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Всупереч вказаним приписам, Стеблівська селищна рада, як особа, яка має статус цивільного позивача з моменту пред'явлення позову прокурором та прирівнюється у правах до потерпілого, взагалі не була повідомлена про наявність кримінального провадження. Відомості про цивільного позивача, який прирівнюється до потерпілого, до обвинувального акта не внесені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутність в обвинувальному акті відомостей про цивільного позивача, який прирівнюється у правах до потерпілого, є суттєвим недоліком обвинувального акта. Також звертає увагу, що зі слів представника Стеблівської селищної ради за час досудового розслідування жодних повідомлень до установи від прокурора не надходило. У тому числі повідомлень про виявлення факту завдання шкоди інтересам цієї установи. Фактично така бездіяльність органу досудового розслідування унеможливила набуття Стеблівською селищною радою статусу потерпілого на стадії досудового розслідування.
Крім того, суд погоджується з твердженням сторони захисту, що у повідомленні про підозру та в обвинувальному акті містяться різні правові кваліфікації інкримінованих ОСОБА_4 правопорушень, у вчиненні яких він підозрювався та обвинувачується. Так, ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Проте обвинувальний акт складено за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України.
Також обвинувальний акт не місить повного формулювання обвинувачення, а саме не містить вказівку на форму вини, мотив та мету вчинення кримінального правопорушення. У судовому засіданні прокурор пояснив, що обвинувальний акт містить виключно відомості, які сторона обвинувачення вважає доведеними. З огляду на це слід дійти висновку, що під час досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_4 не було встановлено форму його вини, мотив та мету вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлює призначення обвинувального акта до розгляду.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження. Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.
За приписами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а за змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 цього ж Кодексу, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, за наведених вимог Кримінального процесуального закону, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положень ст. 291 КПК України, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акта засад кримінального провадження.
Суд дійшов висновку, що викладені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність істотних порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які допущені прокурором при складанні обвинувального акта, що унеможливлює призначення його до судового розгляду, а відтак єдиним можливим й законним судовим рішенням вважається його повернення прокурору.
Керуючись ст.ст.2-3, 7-9, 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору - задовольнити.
Обвинувальний акт з додатки до нього та цивільним позовом у кримінальному провадженні №12019250000000005, внесеному 10.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - повернути прокурору Черкаської обласної прокуратури для усунення в розумні строки виявлених судом порушень вимог КПК України, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Копії ухвали направити прокурору Черкаської обласної прокуратури - для виконання, а також надати іншим учасникам - до відома.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали буде проголошено протягом п'яти днів.
СуддяОСОБА_1