КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3099/20
Провадження № 2/552/1363/21
17.09.2021 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
при секретарі - Сороці Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-
До Київського районного суду м.Полтави звернулося ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В позовній заяві вказували на те, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та централізованого гарячого водопостачання, але не розраховуються за вказані послуги, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 року в сумі 23508,72 грн., яку просять стягнути з відповідачів на користь підприємства.
30.09.2020 року судом винесено заочне рішення, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» в розмірі 21597,79 грн., індексу інфляції в сумі 1201,61 грн., 3% річних в сумі 709,32 грн., а всього 23508,72 грн. А також стягнуто судовий збір в розмірі 700,67 грн. з кожного.
16.06.2021 року ухвалою суду скасовано вищевказане заочне рішення, а справу призначено до розгляду в спрощеному порядку.
03.08.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зогаль О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Прийняти нове рішення у справі, яким зобов'язати ОСОБА_1 одноособову сплатити основний борг в сумі 13 347,61 грн. за послуги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 рік. Розподілити між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сплату основного боргу в сумі 8 250,18 грн. за послуги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за період з 01.10.2019 року по 01.05.2020 рік в рівних частинах та зобов'язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» окремо провести розрахунок інфляційних втрат, 3% річних від суми боргу, на суму основного боргу 13347,61 грн. та суму основного боргу 8 250,18 грн. станом на 30.04.2020 рік.
09.08.2021 року позивачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надано відповідь на відзив, в якій зазначили, що співвласник квартири повинен сплачувати витрати на утримання квартири, навіть якщо відсутні договірні відносини щодо розподілу цих витрат та співвласник не користувався відповідними послугами, а тому підприємство вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 з співвласників квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання, проте не заперечувала щодо субсидіарного стягнення заборгованості.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи згоду представника позивача ОСОБА_6 , відповідача ОСОБА_1 , а також наявні у справі докази, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_7 .
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_6 , відповідача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.03.2007 року вищевказана квартира на праві спільної часткової власності належить відповідачам по 1/3 частини кожному.
Крім того, судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , але плата за послуги не вносилася, а тому на даний час існує заборгованість за вказаний період в розмірі 21 597,79 грн.
При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Судом встановлено, що договір між сторонами про надання послуг з теплопостачання не укладався, але підприємство «Полтаватеплоенерго» надавало та продовжує надавати з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачів в свою чергу такі послуги отримували, отримують та від них не відмовляються.
Для звільнення від оплати комунальних послуг особа повинна відмовитись у встановленому порядку від таких послуг, а не посилатися на підступність договору, дана правова позиція передбачена постановою Верховного суду України від 18.03.2019 року № 210/5796/16-ц.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з постановою Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №703/2200/15-ц співвласник квартири повинен сплачувати витрати на утримання квартири, навіть якщо відсутні договірні відносини щодо розподілу цих витрат та співвласник не користується відповідними послугами.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Оскільки відповідачі покладені на них як споживачів обов'язки належним чином не виконували, за отримані послуги не сплачували, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в розмірі 21 597,79 грн.
При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В своїй позовній заяві позивач просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з теплопостачання, 3% річних та індекс інфляції.
Відповідно до практики Верховного суду України, а саме постанови від 20.09.2018 року у справі №522/7683/13-ц, постанови від 04.11.2015 року в справі 6-734цс15 та постанови від 01.09.2020 року у справі №352/2163/13-ц в разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної власності або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири.
Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 та кожному з них належить 1/3 часки в даній квартирі, а також те, що між співвласниками не досягнуто згоди щодо утримання квартири. А також на даний час відповідачі не сплатили заборгованість за послуги з теплопостачання.
Тому з відповідачів на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" підлягає стягненню в субсидіарному порядку сума заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 в розмірі 21 597,79 грн. по 7 199,26 грн. з кожного та 3 % річних в сумі 709,32 грн. по 236,44 грн. з кожного та нарахований індекс інфляції в розмірі 1201,61 грн. по 400,54 грн. з кожного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 700,67 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 264, 525, 526 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в сумі 7 199,26 грн., індекс інфляції в розмірі 400,54 грн., 3% річних в сумі 236,44 грн. та 700,67 грн. судового збору, а всього: 8 536,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в сумі 7 199,26 грн., індекс інфляції в розмірі 400,54 грн., 3% річних в сумі 236,44 грн. та 700,67 грн. судового збору, а всього: 8 536,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в сумі 7 199,26 грн., індекс інфляції в розмірі 400,54 грн., 3% річних в сумі 236,44 грн. та 700,67 грн. судового збору, а всього: 8 536,91 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Учасники справи:
1.Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго», м. Полтава, вул. Комарова, 2а, НОМЕР_1 в філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030.
2.Відповідачі:
I.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
II. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
III. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 20.09.2021 року.
Головуючий суддя Т.В.Турченко