3/381/1124/21
381/2189/21
16 вересня 2021 року місто Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіна В.Л., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Твердохліб М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя,
До Фастівського міськрайонного суду Київської області з Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 426742 від 28.06.2021 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно до якого, 28.06.2021 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання, а саме по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що 28.06.2021 близько 17 год. 00 хв. у нього виникла суперечка з його дружиною за місцем спільного їх спільного проживання з приводу належного їх сім'ї комп'ютера. Також зауважив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено та він не розуміє у чому ж саме полягали умисні дії психологічного та фізичного характеру, які згідно протоколу були вчиненні ним по відношенню до дружини, а тому просив справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_2 , надано протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 426742 від 28.06.2021, рапорт поліцейського, заява та письмові пояснення ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_2 ..
Вивчивши надані документи, заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, звертаю увагу на наступне.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
При цьому згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зокрема зазначається суть адміністративного правопорушення.
Однак, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 426742 від 28.06.2021, у ньому не зазначено, які саме ознаки діяння фізичного та психологічного характеру, передбачені пунктами 14 та 17 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», мали місце в діях ОСОБА_2 по відношенню до його дружини ОСОБА_3 і за які передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому, до Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області судом були направлені запити з метою з'ясування, у чому ж саме виражалось психологічне та фізичне насильство, яке згідно протоколу було застосовано ОСОБА_2 відносно своєї дружини ОСОБА_3 , проте відповіді на них отримано не було.
Крім того, до суду для дачі пояснень також викликалась потерпіла ОСОБА_3 , яка була повідомлена про час та місце судового засідання завчасно та належним чином, проте до суду не прибула, з клопотаннями та заявами з приводу розгляду справи за її відсутності або ж письмових пояснень щодо цієї справи, до суду не зверталась
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 фактично не зазначена об'єктивна сторона та відповідно суть адміністративного правопорушення, а тому провадження підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 279-280, 247, 283-285 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна