Справа №523/11897/21
Провадження №1-кс/523/2704/21
02.07.2021 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Одеської області ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності слідчого, підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Одесі клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області погодженого прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Одеської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, працюючого неофіційно, в силу ст.89 КК України не маючого судимості, однак відносно якого 1.11.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси спрямований обвинувальний акт за ст.186 ч.2 КК України.
За змістом клопотання зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України, -
Встановив:
До Суворовського районного суду м. Одеси звернулася слідча СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Відповідно клопотання слідчого вбачається, що 1.07.2021 приблизно о 1:30 годині, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку №70, розташованому по вул. Добровольського у м. Одесі, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на вчинення хуліганства, діючи навмисно з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, підійшли до раніше незнайомого їм ОСОБА_8 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин почали завдавати тілесних ушкоджень останньому, яке виразилося в тому, що ОСОБА_7 безпричинно наніс удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого, від якого ОСОБА_8 впав на землю, після чого, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 продовжували наносити удари ногами по різним частинам тіла та голови потерпілого, внаслідок хуліганських дій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому орбіти справа.
Дані про вчинене кримінальне правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України 1.07.2021 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162490000901.
1.07.2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.
Також встановлено, що ОСОБА_5 1.07.2021 року о 6:25 годині був затриманий в порядку ст.208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи від 1.07.2021р.
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 1.07.2021р., показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 1.07.2021р., медичною довідкою «Міської клінічної лікарні №11» від 1.07.2021р. про наявність у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 1.07.2021р., протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 1.07.2021р. та іншими матеріалами у їх сукупності.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Одеської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний здійснив нетяжкий злочин, максимальна санкція статті 296 ч.2 КК України передбачає позбавлення волі строком до 4 років, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, з місця скоєння злочину зник, крім цього притягується до кримінальної відповідальності за вчинення іншого кримінального правопорушення, на розгляді Приморського районного суду м. Одеси розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням за ст.186 ч.2 КК України, у зв'язку з чим є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі.
Прокурор підтримав клопотання слідчої, так як вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, вчинив злочин групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення іншого кримінального правопорушення майнової спрямованості, зухвала поведінка підозрюваного дає підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що перш початково в підозрі не вірно викладені обставини, які в дійсності мали місце. Є очевидець свідок ОСОБА_12 , який може у судовому засіданні підтвердити, що у потерпілого був ніж, що останній сам підійшов до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вдарив по голові, ситуація була неоднозначна, але чомусь про наявність ножа у потерпілого ніде не вказано. Щодо ризиків зазначив, що посилання про притягнення підзахисного до кримінальної відповідальності за ст.186 ч.2 КК України має місце, однак справа протягом трьох років у Приморському районному суді м. Одеси по суті не розглядається, потерпіла, яка в минулому була цивільною дружиною ОСОБА_5 у судові засідання не з'являється, з'ясування між ними особистих відносин призвели до порушення кримінального провадження, на даний час підзахисний є не засудженою особою, відносно нього діє презумпція невинуватості, він жодного разу не порушував покладені на нього обов'язки, в дійсності працює, не має наміру переховуватися, інкримінований йому злочин відноситься до категорії нетяжкого, у зв'язку з чим просив застосувати до підзахисного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, надав можливість працювати.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час розгляду клопотання просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказуючи, що більше 15 років працює водієм на будівельному ринку по перевезенню вантажу, є єдиним годувальником сім'ї, запевняючи, що буде з'являтися за першим викликом, додатково пояснюючи, що вину не визнає, насправді вибивав з рук потерпілого ніж, захищався від його протиправних дій, потерпілий першим був ініціатором виниклого конфлікту, описуючи в подробицях обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення; щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину також дав детальні та вичерпні пояснення.
Слідча ОСОБА_6 підтримала клопотання в повному обсязі
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, доводи захисника, допитавши підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 згідно клопотання слідчого є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню та попередження вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 63 рішення у справі «Доронін проти України від 19.02.2009р.) про обрання чи продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення не уявляє собою «відповідної та достатньої» підстави.
Слід також зауважити, що згідно рішення Конституційного суду України у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, тяжкість злочину не визначається законом як підстава для застосування запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин.
Суд вважає, що при розгляді клопотання прокурор довів обставини передбачені п.1, 2 ст.194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик та обставини передбачені ст.177 КПК України, однак, при цьому прокурор не довів п.3 ст.194 КПК України, а саме неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, зазначених у клопотанні.
Відповідно ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Статтею 194 ч.5 КПК України передбачено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Таким чином, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на підставі наданих сторонами доказів, оцінюючи у сукупності викладені обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, який відноситься до категорії не тяжкого, та як вбачається потребує перевірки доказами, приймаючи до уваги доводи захисника, підозрюваного щодо подальшого належного виконання ним покладених на нього обов'язків; слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту знайшли своє підтвердження у ході розгляду клопотання, тому з урахуванням наявності реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що ризик переховування або перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином відсутній; покази самого ОСОБА_5 з пояснень якого вбачається, що він співпрацює зі слідством, приймаючи до уваги, що підозрюваний притягується до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину, однак на теперішній час вирок не ухвалений, тому відповідно положень ст.17 КПК України відносно підозрюваного діє презумпція невинуватості, частиною п'ятою цієї статті регламентоване поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою; зважаючи, що ОСОБА_5 має засоби зв'язку, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , родину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, працює, хоча неофіційно, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозрюваний не буде переховуватись від органів досудового розслідування, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується винятково в разі неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, що надасть змогу запобігти ризиків передбачених ст.177 КПК України, не може бути застосований до підозрюваного, так як з урахуванням наявності реальних ризиків, особи ОСОБА_5 для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків достатньо застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши підозрюваному залишати місце свого мешкання у певний період доби, що на думку слідчого судді буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
В задоволенні клопотання слідчої СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 1.09.2021 року включно.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1. Заборонити ОСОБА_5 залишати місце свого фактичного проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 години до 6:00 години ранку наступної доби.
2. Заборонити ОСОБА_5 відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Одеси та Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю про зміну свого місця проживання.
4. Прибувати до слідчого СВ відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Одеської області за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваному про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків, що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також те, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції, а саме до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Разом з цим організацію виконання ухвали суду покласти на прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 - процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12021162490000901 від 1.07.2021 року.
Строк дії ухвали припиняє свою дію 1.09.2021 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1