16 вересня 2021 року м. Одеса Справа № 522/8267/21
Провадження № 2/522/6663/21
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кузнецової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-
13.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що після укладення договору позики між ним та відповідачем, останній частково виконав свій обов'язок щодо повернення боргу, а саме 29.09.2020 року повернув частину грошових коштів у розмірі 31 195 грн., та залишок повернення суми боргу складає 23805 грн, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом про відновлення порушених прав.
19.05.2021 року до суду надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 20.05.2021 року було відкрите провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 24.06.2021 року.
24.06.2021 року у зв'язку з відсутністю відомостей щодо вручення судової повістки відповідачу судове засідання відкладене на 27.07.2021 року.
27.07.2021 року представник позивача надала суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим судове засідання відкладене на 16.09.2021 року.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 була надана позика грошових коштів у розмірі 55 000 грн, що підтверджується розпискою наданою ОСОБА_1 , згідно якої відповідач зобов'язується повернути займані кошти до 01.04.2019 року.
Видана ОСОБА_2 розписка підтверджує укладання між останнім та ОСОБА_1 договорів позики, за якими відповідачем отримано грошову суму еквівалентну 55 000 грн. із зобов'язанням повернути зазначену суму грошових коштів.
Зобов'язання відповідачем були виконані частково, а саме 29.09.2020 року відповідач повернув позивачу грошові кошти у розмірі 31 195 грн, іншу суму грошових коштів у розмірі 23 805 грн. відповідач до теперішнього часу не повернув.
Позивачем своєчасно та, належним чином виконано покладені на нього договором обов'язки щодо передання грошових коштів, що підтверджується підписом відповідача.
Після спливу строку повернення грошових коштів, встановленого за домовленістю сторін умовами договору, відповідач свої зобов'язання за договором позики виконав частково.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно-безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону та договорами позики (розпискою), відповідачем не в повній мірі було повернуто борг, в строк після пред'явлення вимоги про повернення коштів, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як слідує із змісту ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості за договорами позики (розписками), складений позивачем та перевірений судом в судовому засіданні.
Так, згідно розписки, складеної відповідачем про отримання 55 000 грн, борг станом на 13.05.2021 року складає 23 805,00 грн.
Інфляційні нарахування за період з 30.09.2020 року по 11.05.2021 року складають 1766,33 грн.
Три відсотка річних за період з 30.09.2020 року по 11.05.2021 року складає 437,78 грн.
Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем за розпискою про отримання у борг 55 000 грн, з виліком сплачених коштів складає 26009,11 грн. (23805,00 грн. + 437,78 грн. + 1 766,33 грн).
Оскільки, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач, станом на день розгляду справи, свої зобов'язання за договорами позики, в обумовлений сторонами термін, не виконав, а отже зобов'язаний повернути позивачу борг в розмірі 23805,00 грн - сума коштів, яку залишилось повернути за розпискою 27.02.2019 року, 437,78 грн - сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 30.09.2020 року, 1 766,33 грн - сума інфляційних збитків.
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що сумарна сума заборгованості, яку слід стягнути з відповідача в користь позивача, за прострочення виконання зобов'язання, становить 26009,11 грн.
Зазначена сума заборгованості не спростована належними та допустимими доказами, а тому з урахуванням викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу.
Суд вбачає, що не сплачуючи заборгованість відповідач порушує вимоги діючого законодавства України, а саме: ст. 526 ЦК України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства; ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ст. 629 ЦК України, згідно якої, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином позовні вимоги знаходять своє підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору.
Крім того, позивач просила стягнути з відповідача суму понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (Стаття 133 ЦПК України)
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем на підтвердження вимоги про стягнення витрат за надання правової допомоги надано суду квитанцію до прибуткового касового ордера №26 від 11.05.2021 року, відповідно до якої за надання правової допомоги на підставі договору 03 від 05.05.2021 року, позивач сплатив 2 000,00 грн, у зв'язку з чим ці вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76, 77, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму у розмірі 26009 (двадцять шість тисяч дев'ять) грн 11 коп, яка складається з: суми коштів, яку залишилось повернути за розпискою від 27.02.2019 року у розмірі 23805 грн, суми відсотків за користування грошовими коштами за період з 30.09.2020 року по 11.05.2021 року у розмірі 437,78 грн, суми інфляційних збитків за період 30.09.2020 року по 11.05.2021 року у розмірі 1766,33 грн,
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 2908 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн, які складаються з: витрат по сплаті судового збору у розмірі 908 грн, та за понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 20 вересня 2021 року.
Суддя В.В. Кузнецова