Справа № 522/21701/17
Провадження 1-кп/522/454/21
14 вересня 2021 року Місто Одеса
Приморський районний суду міста Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді- ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні за №120161605000025786 року від 06.04.2016 на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Южноукраїнськ, Миколаївської області, з вищою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисник - ОСОБА_11 ,
обвинувачений - ОСОБА_6 ,
05.04.2016р. приблизно о 16 годині ОСОБА_6 знаходячись в приміщенні квартири свого знайомого ОСОБА_12 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 , наніс останньому чисельні удари тильною стороною бойка молотка-цвяходера в область голови і шиї, намагався завдати удар ножом в область шиї, однак, не зміг довести свої протиправні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий активно здійснював опір, при цьому вихопив у нього ніж та зумів покинути приміщення кімнати, позвавши на допомогу свою матір ОСОБА_13 і сусідів. У зв'язку із цим обвинувачений вимушений був залишити місце вчинення злочину, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
В результаті протиправного посягання потерпілий ОСОБА_12 отримав наступні тілесні ушкодження: множинні забійні рани голови, колото-різана рана шиї, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та садно лівого передпліччя, синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки.
За наведених обставин ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений частиною 3 статті 15, ч.1 ст.115 КК України, а саме - незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме - факт незакінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_12 , у скоєному щиро розкаявся, приніс вибачення поетрпілому. Також обвинувачений заявив про те, що він з доказами, здобутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Винуватість ОСОБА_6 повністю доведена дослідженими та проаналізованими судом доказами, зібраними в ході досудового розслідування, а саме:
Показаннями потерпілого:
-Потерпілий ОСОБА_12 показав суду, що дружив з ОСОБА_6 , 05.04.2016р. він прийшов до нього у гості, сидів з ним за комп'ютером, приліг, заснув. Прийшовши до тями, побачив обвинуваченого з молотком- цвяходером, який почав бити його ним по голові. Він спитав, що він робить, але той не відповів. Потім у ОСОБА_6 з'явився ніж, він вткнув його йому у шию, він вискочив з кімнати. ОСОБА_6 хотів його ще раз вдарити молотком ззаду. Ударів молотком по голові було 8-12 та ножом один удар у шию. Він був весь у крові, покликав сусідів на допомогу, приїхала швидка. Глазунов втік. Через декілька місяців написав обвинуваченому у соцмережі «Вконтакті», обвинувачений сказав, що не знає, що хотів зробити, що у нього туман у голові. Тоді він думав, що ОСОБА_6 хотів його вбити, але потім зрозумів, що помилявся, мати його зупинила. Вони дружили біля шести місяців. З боку обвинуваченого йому відшкодовано 175000 гривень. Зараз він не має претензій морального та майнового характеру до ОСОБА_14 , просить суд не позбавляти свободи ОСОБА_6 , та призначити йому м'яке покарання.
Крім того, винуватість ОСОБА_6 підтверджується наступними дослідженими та проаналізованими судом письмовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування, а саме:
-Протоколом огляду місця події від 05.04.2016 року, згідно із яким за адресою: АДРЕСА_3 було оглянуто кімнату, яка розташована з лівої сторони від вхідної двері зазначеної квартир у присутності понятих та потерпілого ОСОБА_12 , в ході якого встановлено, що вхід в кімнату здійснюється через одностулкові двері, з лівого боку є дві шафи з особистими речами. За шафою стоїть стіл з комп'ютером з клавіатурою, монітором і системним блоком. Праворуч від входу стоїть крісло, поруч з яким знаходиться двоярусне дерев'яне ліжко, застелене постіллю. На момент огляду на першому ярусі ліжка є подушка в біло-рожево-червоних тонах, матрац в біло-блакитну смужку, один з країв якого, а саме край у стінки заплямований речовиною бурого кольору У кімнаті на столі є кухонний ніж, лезо якого зігнуте, з чорною рукояткою також є металевий молоток з одного боку з зазублинами, з яких знято змиви.
-Довідкою КУ «Міська клінічна лікарня №11» від 05.04.2016 року, згідно якої ОСОБА_12 доставлено каретою швидкої допомоги до лікарні з діагнозом «Множинні ущиблені рани голови та шиї».
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.04.2016 року, згідно якого ОСОБА_12 просив застосувати заходи до ОСОБА_6 , який 05.04.2016 року в період часу 17.30-17.40 завдав йому множинні удари молотком в область голови.
- Актом судово- медичного дослідження (обстеження) №870 від 05.05.2016 року, згідно якого у ОСОБА_12 виявлені наступні тілесні ушкодження: синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки. Вказані ушкодження утворилися від ударної дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Враховуючі морфологічні особливості ушкоджень (синці - темно-фіолетового кольору, садна - під бурими кірками вище рівня шкіри) слід вважати, що вони виникли приблизно за 2-3 доби до початку проведення обстеження, тобто могли бути спри-чинені 05.04.2016 р. Синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки як кожен окремо, так і в сукупності мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
-Висновком експерта №1202 від 10.05.2016 року , згідно якого у ОСОБА_12 виявлені наступні тілесні ушкодження: множинні забійні рани голови, колото-різана рана шиї, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя (1), лівої кисті (1), правої гомілки (2). Забійні рани голови, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового су-глоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Колото-різана рана шиї спричинена ударною дією колюче-ріжучого предмета. Враховуючі дані медичної документації та морфологічні особливості ушкоджень (синці - темно-фіолетового кольору, садна - під бурими кірками вище рівня шкіри) слід вважати, що вони виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 05.04.2016 р. Множинні забійні рани голови, колото-різана рана шиї як кожна окремо, так і в сукупності спричинили короткочасний розлад здоров'я строком понад 6-ть, але не більше як 21 день і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та сад- но лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки як кожен окремо, так і в сукупності мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Об'єктивних судово-медичних даних, за якими можна було б встановити послідовність виникнення ушкоджень, при експертизі не встановлено. Ушкодження у ОСОБА_12 могли утворитися при вказаному ним механізмі.
-Висновком експерта №1685 від 14.07.2017 року, згідно якого у ОСОБА_12 малися наступні тілесні ушкодження: множинні забійні рани голови, колото-різана рана шиї, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя (1), лівої кисті (1), правої гомілки (2). Забійні рани голови, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового су-глоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Колото- різана рана шиї спричинена ударною дією колюче-ріжучого предмета. Враховуючі дані медичної документації та морфологічні особливості ушкоджень (синці - темно-фіолетового кольору, садна - під бурими кірками вище рівня шкіри) слід вважати, що вони виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 05.04.2016 р.. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя. Множинні забійні рани голови, колото-різана рана шиї як кожна окремо, так і в сукупності спричинили короткочасний розлад здоров'я строком понад 6-ть, але не більше як 21 день і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спри-чинили короткочасний розлад здоров'я. Синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та сад-но лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки як кожен окремо, так і в сукупності мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Об'єктивних судово-медичних даних, за якими можна було б встановити послідовність виникнення ушкоджень, при експертизі не встановлено. Ушкодження у ОСОБА_12 могли утворитися при механізмі, вказаному ним в протоколі допиту потерпілого від 09.11.2016 р.;
-Висновком експерта №515 від 06.10.2017 року та таблицями до нього , згідно якого у ОСОБА_12 малися наступні тілесні ушкодження: множинні забійні голови, колото-різана рана шиї, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового суглоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя (1), лівої к (1), правої гомілки (2).Забійні рани голови, синець правого плеча, садно області лівого ліктьового глоба, синець та садно лівого передпліччя; синці правого передпліччя, лівої кисті, правої гомілки утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, індивідуалі особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися.Колото-різана рана шиї могла бути спричинена клинком колюче-ріжучої предмета.Не виключається можливість спричинення забійних ран та синців молотком цвяходером, наданим на експертизу. Не виключається можливість спричинення колото різаної рани шиї клинком ножа, наданого на експертизу. Ушкодження у ОСОБА_12 могли бути утворені в результаті подій, описаних ним в протоколі допиту потерпілого від 09.11.2016 р.
-Висновком експерта №835 від 13.09.2017 року, відповідно до якого на металевому молотку, вилученому при огляді місця події виявлена кров людини з домішкою поту, при визначенні групової приналежності яких виявлений тільки антиген А (ізогемаглютиніни не виявлені) властивий групі А з ізогемаглютиніном анти-В що враховуючи групові характеристики осіб, які проходять по даному кримінальному провадженню, не виключає походження крові та потерпілого ОСОБА_12 . На кухонному ножі з чорною ручкою та на змиві, вилучених при огляді місця події виявлена кров людини без домішків поту, при визначенні групової належності яких виявлений антиген А(ізогемаглютиніни анти - В є тільки в об'єкті №9 - на змиві з місця події» що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_12
-Висновком судово-психіатричних експертів №464 від 01.11.2017 року, згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період часу, що відноситься до вчинення суспільно-небезпечного діяння, у якому він підозрюється, на будь-який хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності, або іншому хворобливому стані психіки не перебував, тому він був здатен повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За свідченнями самого підозрюваного, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період часу, що відноситься до вчинення суспільно-небезпечного діяння, у якому він підозрюється, міг перебувати у стані простого (непатологічного) наркотичного та алкогольного сп'яніння. При цьому дії його не були обумовлені будь- якими хвилюваннями психотичного рівня (маячення, обмани відчуття), якісно та кількісно порушеною свідомістю, будь-якими суттєвими для дійсної кримінальної справи афективними розладами, витікали із ситуації, що склалася, тому він міг повного мірою усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій, керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не страждає на будь-який хронічний психічний розлад ( захворювання), недоумство, інший хворобливий стан, психіки, тому він здатний повною мірою усвідомлювати свої дії, віддавати звіт своїм діям та керувати ними, правильно сприймати обставини, які мають значення для дійсного провадження, та надавати про них пояснення. За своїм психічним станом може приймати участь у судово-слідчому розгляді справи. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 03.07.2017р, згідно якого ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_12 у присутності понятих на місці події за адресою:АДРЕСА_3 , відобразили обставини вчинення ОСОБА_6 незакінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_12 ..
Речовими доказами:
- скріншот з історії повідомлень соціальної мережі «ВКонтакті» між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 від 23.06.2016р, у якому міститься переписка ОСОБА_12 з ОСОБА_6 , у якій останній не заперечує проти факту нападу з нанесенням тілесних ушкоджень на ОСОБА_12 ;
- металевий молоток та кухонний ніж з зогнутим лезом з плямами речовини бурого кольору, які були вилучені під час огляду місця події та є знаряддям вчиненого злочину.
Наведені докази суд вважає достатніми для ухвалення обвинувального вироку. Досліджені безпосередньо в суді докази, які суд поклав в основу вироку, узгоджуються між собою та показаннями обвинуваченого, зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні. Суд вважає, що наведені докази є належними, допустимими, достовірними а сукупність доказів дає підстави для прийняття відповідного процесуального рішення щодо винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому злочині.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 в межах пред'явленого обвинувачення за 3 статті 15 ч.1 ст.115 КК України, а саме - незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
При призначені покарання обвинуваченомусуд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи.
ОСОБА_6 має реєстрацію, вищу освіту, мешкає у м.Одесі, не одружений, працював офіціантом у ресторані «Горець», де позитивно характеризувався керівництвом. На теперішній час офіційно не працевлаштований. Згідно характеристики за місцем мешкання позитивно характеризується з боку сусідів. У минулому не притягувався до кримінальної відповідальності. Обвинувачений відшкодував завдану шкоду потерпілому, вибачився та примирився, не має майнових та моральних претензій з боку потерпілої сторони.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 - є щире каяття, відшкодування завданої злочином майнової та моральної шкоди, примирення з потерпілим.
На підставі ч.2 ст. 66 КК України суд також визнає обставинами, що пом'якшують покарання: вчинення замаху на злочин вперше, відсутність тяжких наслідків, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 - відсутні.
Враховуючи викладене, особу обвинуваченого, ставлення до вчиненого, його поведінку, наявність вказаних пом'якшуючих обставин: щире каяття, відшкодування завданої злочином майнової та моральної шкоди, примирення з потерпілим, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, з урахуванням думки потерпілого та прокурора, які просили призначити покарання, не повязане з позбавленням волі, суд, керуючись положеннями ч.1 ст.69 КК України, вважає за можливе призначити обвинуваченомупокарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, установленої в санкції ч.1 ст.115 КК України, у вигляді 5 років.
Крім цього, враховучи наведені обставини, а також те, що ОСОБА_6 вперше вчинив замах на злочин, тяжкі наслідки не наступили, приймаючи до уваги його позитивні характеристики за місцем роботи та у побуті, суд вважає за можливе застосувати дію ст. 75 КК України, та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням із покладенням обовязків, передбачених ст. 76 ККУ.
Згідно ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Виходячи з буквального змісту даної норми, як підставою для призначення більш м'якого покарання в ч.1 ст.69 КК вказується на дві групи чинників, які певним чином характеризують вчинений злочин і особу винного: а)наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, що характеризують особу винного.
При цьому обставини, що пом'якшують покарання, як одна з підстав застосування статті 69 КК України, повинні мати певні кількісні та якісні характеристики. А відомості про особу винного, як самостійна підстава призначення більш м'якого покарання повинні оцінюватися судом в першу чергу з точки зору можливості досягнення таким (більш м'яким) покаранням тих цілей, які сформульовані в частині 2 статті 50 КК України.
Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявністю двох розглянутих підстав застосування статті 69 КК України в їх єдності і сукупності.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом із застосуванням ст.69 КК України, не може бути нижче мінімальної межі відповідного виду покарання, встановленого в Загальній частині КК, тобто менше, ніж один рік позбавлення або обмеження волі, шість місяців виправних робіт, один місяць арешту і т.д. З підстав, зазначених у ч.1 ст.69 КК України, суд може не призначати додаткове покарання, передбачене санцією статті(санкцією частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою провину і щиро кається у вчиненому, а також його особи, а саме те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, відшкодування завданої шкоди, суд вважає можливим призначити йому покарання з урахуванням ст.69 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, зазначені пом'якшуючі обставини , ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 за вчинений ним злочин покарання у вигляді позбавлення волі із випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Також суд покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1-380 КПК України, ст.1-90 КК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем його проживання.
Речові докази:
- скріншот з історії повідомлень соціальної мережі «ВКонтакті» між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 від 23.06.2016р.- зберігати у матеріалах кримінального провадження;
- металевий молоток та кухонний ніж з зогнутим лезом -повернути потерпілому ОСОБА_12 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м.Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка тримається під вартою - у той же строк з дня отримання копії вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_15
14.09.2021