Справа № 359/8733/21
Провадження № 1-кс/359/1363/2021
Іменем України
10 вересня 2021 м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Борисполя Київської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
10.09.2021 слідчий слідчого відділу Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021111100001025 від 09.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживав у квартирі АДРЕСА_2 разом з батьком ОСОБА_7 . На протязі багатьох років у ОСОБА_4 виникли неприязні відносини до батька ОСОБА_7 , у зв'язку з чим ОСОБА_4 періодично наносив удари останньому.
08.09.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 знаходилися за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 . На протязі дня до 04 год. 30 хв. 09.09.2021 на грунті особистих неприязних відносин ОСОБА_4 неодноразово наносив ОСОБА_7 численні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам, заподіюючи сильний фізичний біль, спричинивши у сукупності тілесні ушкодження у виді поєднаної травми грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів. В подальшому, до 04 год. 30 хв. 09.09.2021 внаслідок спричинених ОСОБА_4 тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_7 від крововтрати та шоку.
09.09.2021 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.09.2021 ОСОБА_4 , оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами (а.с.7-38).
Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, з метою ухилення від кримінальної відповідальності він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки останні своїми показаннями викривають його у вчиненні злочину. Посилаючись на вказане слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. З метою запобігання цих ризиків слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, зважаючи на те, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 зауважив, що батько довгі роки йому заважив жити, тому і застосував до покійного фізичне насильство. Щодо запобіжного заходу поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зауважив, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має місце проживання. Вважає ризики зазначені слідчим та прокурором у клопотанні не є обґрунтованими.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у повідомленні про підозру від 09.09.2021 (а.с.13-15).
Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: показаннями підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 . Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
У ч.1 ст. 178 цього Кодексу закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуванням від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
Так, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Не одружений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, а відтак наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 під острахом отримання реального покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування, суду.
Разом із цим, розслідування кримінального провадження тільки розпочато, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Крім того, слідчий суддя враховує фактичні обставини, за яких підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характер вчинення злочину та спосіб його вчинення, а також те, що злочин спрямований проти життя та здоров'я особи.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ("Панченко проти Росії"). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ("Бекчиєв проти Молдови").
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, у їх сукупності, та те, що насильницький злочин вчинений підозрюваним проти рідного батька, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, у матеріалах клопотання відсутні, а також ризику впливу на свідків, вірогідність настання якого, є досить високою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні насильницького злочину, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а тому вчинене ним кримінальне правопорушення створило в суспільстві негативне враження, при цьому такими його діями були порушені визначені та гарантовані Конституцією України права і свободи людини і громадянина в Україні.
Встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства. Ці інтереси мають превалююче значення та виправдовують обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі вік, відсутність постійного місця роботи, обставини вчинення злочину та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.
З огляду на ці обставини слідчий суддя вважає допустимим обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: серед іншого щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, що вчинений із застосуванням насильства.
З огляду на цю обставину слідчий суддя вважає недоцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Борисполя Київської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України утримуючи його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Строк дії запобіжного заходу до 05:00 год. 07.11.2021.
Підстав для визначення розміру застави суд не вбачає.
Вручити копію ухвали учасникам процесу негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги підозрюваним, його захисником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено о 19:30 год. 10.09.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1