Справа № 359/8706/21
Провадження № 1-кс/359/1352/2021
10 вересня 2021 м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
затриманого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з повною відео та аудіо фіксацією клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , відносно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування тимчасового арешту,
10.09.2021 прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся з вказаним клопотанням посилається на те, що 08.09.2021 о 16 год. 40 хв. в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль», під час оформлення пасажирів рейсу №1255 сполученням «Стамбул - Київ», виявлено та затримано громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт громадянина Турецької Республіки № НОМЕР_1 , відносно якого відбулося спрацювання бази даних «Інтерпол» «Арешт», Російської Федерації, особи з метою розшуку та екстрадиції, як особи, що перебуває у міжнародному розшуку (характер завдання - затримання, арешт).
Під час проведення перевірки в порядку ч. 3 ст. 582 КПК України прокурором встановлено, що відповідно до червоного повідомлення з бази даних Інтерпол громадянин Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) перебуває у міжнародному розшуку та відносно останнього винесено рішення з метою арешту та подальшої екстрадиції до Російської Федерації, для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 п.п. «а, з» ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на умисне вбивство двох осіб, поєднане з розбійним нападом.
Згідно індивідуального звіту з бази даних Інтерпол, 09.04.2021 Ленінградським районним судом міста Калінінград Російської Федерації, видано судове рішення про затримання громадянина Турецької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Інкримінований громадянину Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) злочин за законодавством України відповідає кваліфікації, передбаченій ч. 15, ч. 2 ст. 115 КК України і є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Санкція ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Частина 4 ст. 49 КК України встановлює, що питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
Прокурор просить застосувати до ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Російської Федерації.
У судовому засіданні прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав клопотання та наполягає на його задоволенні.
Захисник особи, щодо якої вирішується клопотання - адвокат ОСОБА_5 вважає, що клопотання не підтверджене жодними належними та допустимими доказами, подані прокурором документи належним чином не оформлені. Просить відмовити в задоволенні клопотання оскільки закінчилися передбаченні законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.589 КПК України. Крім того, адвокат зауважила, що строки притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінований громадянину Турецької Республіки ОСОБА_6 злочин за законодавством Російської Федерації, становить 20 років. На даний час минуло 21 рік.
Особа, щодо якої вирішується клопотання про застосування тимчасового арешту, ОСОБА_6 на спрощену процедуру згоди не дає, заперечує з приводу задоволення клопотання прокурора, так як він не вчиняв злочин на території Росії, йому не було відомо, що він оголошений в розшук і дізнався про це під час затримання. Він неодноразово відвідував у 2020-2021 р. як територію України, так і інші європейські держави і жодного разу його ніхто не зупиняв. Вважає дії правоохоронних органів РФ незаконними у зв'язку з його принциповою позицією щодо територіальної цілісності України, яку він висловлює. Підтвердив, що з народження мав прізвище ОСОБА_9 , а коли 20 років тому набув громадянства Республіки Турції, йому змінили прізвище та ім'я на ОСОБА_6 .
Заслухавши пояснення затриманого, його захисника та думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
В судовому засіданні установлено, що 08.09.2021 о 16 год. 40 хв. в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» під час оформлення пасажирів рейсу №1255 сполученням «Стамбул - Київ», виявлено та затримано громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт громадянина Турецької Республіки № НОМЕР_1 , про що складено протокол про затримання, що підтверджується його копією (а.с.7-12).
Громадянин Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , правоохоронними органами Російської Федерації оголошений в розшук постановою від 09.04.2011 (а.с.19-20), а постановою від 21.10.2016 в міжнародний розшук, для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 п.п. «а, з» ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на умисне вбивство двох осіб, поєднане з розбійним нападом.
Статтею 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути затриманий або триматися під вартою інакше як на підставі мотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, передбачених законом.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 541 КПК України тимчасовий арешт - взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).
За ч. 1 ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 583 КПК України прокурор звертається до слідчого судді у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту. До клопотання додаються: 1) протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію); 2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави; 3) документи, що підтверджують особу затриманого; 4) письмова заява затриманої особи про згоду на її видачу (екстрадицію), в якій особа може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності (в разі наявності такої письмової заяви).
Тимчасовий арешт за своєю правовою природою є спеціальним запобіжним заходом, який застосовується виключно у межах міжнародно-правового співробітництва компетентних органів держав, що стосується видачі осіб відповідно до вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників.
Відповідно до ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957, яка підписана Україною 29.05.1997 та ратифікована 16.01.1998, у термінових випадках компетентні органи запитуючої Сторони можуть звертатися із запитом про тимчасовий арешт розшукуваної особи. Компетентні органи запитуваної Сторони вирішують це питання відповідно до свого законодавства. У запиті про тимчасовий арешт повідомляється про існування одного з документів, зазначених у пункті 2 «а» статті 12, і намір надіслати запит про видачу правопорушника. У ньому також зазначається за яке правопорушення буде запитуватися видача, де і коли таке правопорушення було вчинене, а також, у міру можливості, опис зовнішності розшукуваної особи. Запит про тимчасовий арешт надсилається компетентним органом запитуваної Сторони або дипломатичними каналами, або безпосередньо поштою або телеграфом, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол), або у будь-який інший спосіб, який дозволяє мати письмове підтвердження або який визнається запитуваною Стороною. Запитуючий орган без зволікань інформується про результати розгляду його запиту.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 582 КПК України затримана особа негайно звільняється у разі, якщо встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється.
За правилом п. 3 ч. 1 ст. 589 КПК України у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі якщо закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею особливо тяжкого злочину і до набрання вироком законної сили минуло п'ятнадцять років. Згідно з ч. 2 цієї статті перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилась від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затриманням. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Зі змісту справи у якій підозрюється громадянин Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) встановлено, що 09.03.2000 році він за попередньою змовою групою осіб. вчинив замах на умисне вбивство двох осіб, протиправні дії яких супроводжувалося розбійними намірами. Дії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) були кваліфіковані ч. 3 ст. 30 п.п. «а, з» ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на умисне вбивство двох осіб, поєднане з розбійним нападом.
Згідно з кримінальним законодавством України такий злочин кваліфікуються за ч. 15, ч. 2 ст. 115 КК України, за його вчинення передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті. За ступенем тяжкості вказане кримінальне правопорушення відноситься до особливо тяжких злочинів.
Разом із цим, згідно вимог ч. 4 ст. 68 КК України довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу.
Таким чином, керуючись вимогами кримінального законодавства України, а саме ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, тобто за злочин кваліфікований за ч. 15, ч. 2 ст. 115 КК України громадянину Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 583 КПК України при розгляді клопотання слідчий суддя перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 583 КПК України до клопотання додаються документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» розділу IX «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження» КПК України.
Згідно ст. 1 четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників, яку ратифіковано Україною із заявою та застереженнями Законом України №2090-VIII від 07.06.2017, видача не дозволяється, якщо закінчилися строки давності переслідування чи покарання особи, видача якої запитується, відповідно до законодавства запитуючої Сторони.
Сідчим суддею встановлено, що за законодавством Російської Федерації особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею особливо тяжкого злочину і до набрання вироком законної сили минуло двадцять років.
Однак, згідно вищезазначених матеріалів справи пред'явлене обвинувачення ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) вчинено у 2000 році. Станом на день його затримання минув 21 рік, тому строк притягнення затриманого до кримінальної відповідальності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України, закінчився. Ця обставина є безумовною підставою, передбаченою п. 3 ч.1 ст. 589 КПК України, для відмови у видачі ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) компетентним органам Російської Федерації.
З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави для застосування до затриманого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) тимчасового арешту відсутні, тому його належить негайно звільнити з під варти в залі суду.
Згідно з ч. 6 ст. 583 КПК України за результатами розгляду слідчий суддя постановляє ухвалу про: 1) застосування тимчасового арешту; 2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав; 3) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту; 4) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту; 5) застосування тимчасового арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію). Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду питання щодо затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), невідкладно направляється уповноваженому (центральному) органу України через відповідну регіональну прокуратуру разом із копією письмової заяви особи про згоду на її видачу (екстрадицію).
За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора.
На підставі викладеного та керуючись: ст. 29 Конституції Україні, Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 1957 року, ст.ст. 182-183, 376, 582, 583,589 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування тимчасового арешту відносно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Звільнити з-під варти громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду негайно.
Копію ухвали слідчого судді невідкладно направити уповноваженому (центральному) органу України через Бориспільську окружну прокуратуру Київської області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено о 16:00 год. 10.09.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1