Справа № 758/9602/21
3/758/5762/21 Категорія 305
м. Київ
19 липня 2021 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого столяром в Інституті нейрохірургії,
за ст. 173 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 282291 від 30 червня 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи 30 червня 2021 року о 22 год. 07 хв. за адресою АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 та погрожував їй фізичною розправою, чим принижував честь і гідність громадянки, громадську мораль та вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що між ним та ОСОБА_2 , яка є його сусідкою по квартирі, має місце довготривалий конфлікт, який виник внаслідок протиправного встановлення останньою дверей у коридорі будинку за місцем їх проживання. Між ними з цього приводу неодноразово виникали та виникають сварки та суперечки, оскільки ОСОБА_2 не бажає демонтувати встановлені нею двері, які перекривають вхід до його квартири. ОСОБА_1 також зазначив, що жодних хуліганських дій він не вчиняв та наміру порушувати громадський порядок та спокій громадян не мав, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівники поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення долучили лише протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 282291 від 30 червня 2021 року та письмові пояснення ОСОБА_2 від 30 червня 2021 року.
При цьому, у протоколі зазначено, що до нього також додається відео із камери №АА-00153.
Однак в матеріалах справи будь-який відеозапис відсутній, як і відсутні будь-які інші докази, крім вищезазначеного протоколу та письмових пояснень.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції також не відібрано пояснень від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із урахуванням наведеного, суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів, у розумінні ст.251 КУпАП, які б поза розумним сумнівом вказували на вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення визначається такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення
Крім того, судом враховується, що згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу. Особа, яка скоїла дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 282291 від 30 червня 2021 року не вказано чи наявний у ОСОБА_1 хуліганський мотив, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення.
Таким чином, в ході розгляду справи судом не встановлено наявності у діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, а також факту порушення ним громадського порядку і спокою громадян.
При цьому, судом також приймаються до уваги положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 173, 245, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. О. Ковбасюк