Справа № 758/8197/21
3/758/5297/21 Категорія 156
27 липня 2021 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого водієм в ТОВ "НОН-СТОП",
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2021 року серії ААБ №206964 ОСОБА_1 , керував 29 квітня 2021 року о 10 год. 40 хв. по вул. Межигірській, 76 у м. Києві автомобілем «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме мав порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагували на світло, проте від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Маховик М.В. просили закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, вказуючи на відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, а також на порушення поліцейськими вимог закону під час оформлення адміністративних матеріалів. Зокрема, ОСОБА_1 пояснив, що він, керуючи 29 квітня 2021 року транспортним засобом, здійснив зупинку у забороненому місці, за що відносно нього поліцейськими було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Тоді ж відносно нього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 визнав, що дійсно відмовився від проходження огляду на стану сп'яніння, проте така його відмова була пов'язана із тим, що на час оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП він фактично транспортним засобом не керував, оскільки вже зупинився, про що й було складено попередній протокол.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №206964 від 29 квітня 2021 року, ОСОБА_1 інкримінується те, що він керував 29 квітня 2021 року о 10 год. 40 хв. по вул. Межигірській, 76 у м. Києві автомобілем «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме мав порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагували на світло, проте від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився.
Проте, як з'ясовано судом в ході розгляду справи, за обставин, наведених у вказаному протоколі, ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Так, із пояснень ОСОБА_1 та його захисника у судовому засіданні встановлено, що на час оформлення поліцейськими матеріалів за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 фактично транспортним засобом не керував, оскільки здійснив зупинку у забороненому місці, за що відносно нього було складено відповідний протокол.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані обставини або вказували на те, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріалами справи не містять.
Зокрема, судом було досліджено доданий до протоколу відеозапис із нагрудної камери поліцейського, проте вказане відео не містить відомостей щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки під час відеофіксації ОСОБА_1 сидить у автомобілі, який не рухається.
При цьому суд виходить із того, що відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Разом з тим, чинне законодавство, у тому числі й Правила дорожнього руху, не містить визначення терміну "керування транспортним засобом".
Таке визначення було наведено у п.27 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", згідно з яким керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Судом також враховується позиція Верховного Суду, наведена у постанові Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №404/4467/16-а, у пункті 38 якої зазначено, що "само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування."
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що ОСОБА_1 було порушено пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинено правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. О. Ковбасюк