Справа № 758/6813/18
3/758/115/21 Категорія 138
17 серпня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №103054 від 13 травня 2018 року, складеним відносно ОСОБА_1 , 13 травня 2018 року о 18 год. 00 хв. на перехресті вул. Андріївська - вул. Петра Сагайдачного, буд. 29а у м. Києві ОСОБА_1 , будучи пасажиром автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , відчинила двері, що створило перешкоду автомобілю «Ford Kuga Trend», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 15.13 Правил дорожнього руху України та винила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.
У відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд також враховує положення ч.1 ст. 277 КУпАП, згідно з якими справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а також те, що в силу вимог ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не є обов'язковою.
Крім того, судом у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховуються положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, відповідно до якої кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
При цьому, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведене, суд розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази у їх повній сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №103054 від 13 травня 2018 року, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог пункту 15.13 Правил дорожнього руху України.
Зокрема, у вказаному протоколі зазначено, що вона, будучи пасажиром автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , 13 травня 2018 року о 18 год. 00 хв. на перехресті вул. Андріївська - вул. Петра Сагайдачного, буд. 29а у м. Києві відчинила двері, що створило перешкоду автомобілю «Ford Kuga Trend», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Встановлюючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом враховується наступне.
Згідно з пунктом 15.13 Правил дорожнього руху України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 13 травня 2018 року о 18 год. 00 хв. на перехресті вул. Андріївська - вул. Петра Сагайдачного, буд. 29а у м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , пасажиром якого була ОСОБА_1 , та «Ford Kuga Trend», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Факт вчинення вказаної ДТП підтверджується, зокрема, вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Вказані докази узгоджуються між собою, сумнівів щодо їх належності та допустимості у суду немає.
Разом із цим, як вбачається із висновку експерта від 123 травня 2021 року №25108/20-52 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у даній справі, в даній дорожній ситуації із технічної точки зору, пасажир автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог пунктів 5.1, 5.2.г) і 5.3.б) ПДР України.
Наявність у пасажира ОСОБА_1 технічної можливості уникнути пригоди, з причин, викладених у дослідницькій частині, свідчить про невідповідність її дій пунктам 5.1, 5.2.г) і 5.3.б) ПДР України.
Наявність у водія автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 технічної можливості уникнути пригоди, що полягало у виконанні ним вимог пунктів 2.3.д), 15.1, 15.2, 15.9.ґ) ПДР України й відсутність факторів технічного характеру, які могли б перешкоджати йому виконати ці вимоги, вказує на невідповідність дій водія вищезазначеним вимогам ПДР України, які й знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Невідповідність дій пасажира автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимогам пунктів 5.1, 5.2.г) і 5.3.б) ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Таким чином, із наявних матеріалів справи судом не встановлено факту порушення ОСОБА_1 вимог пункту 15.13 Правил дорожнього руху України, як про це зазначено у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, матеріали справи не містять.
При цьому судом також враховуються положення ст.62 Конституції України, згідно з яким обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 124, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. О. Ковбасюк