Справа № 758/4487/20
Категорія
10 серпня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва
в складі - головуючий суддя Ковбасюк О.О.,
за участю:
представника позивача Голубок А.В. ,
представника відповідача Мельничук І.В. ,
секретаря судових засідань Кулай О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича, державного реєстратора Прошкіна Олександра Васильовича, Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
У квітні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича, державного реєстратора Прошкіна Олександра Васильовича, Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2018 року справу було передано у провадження судді Корнілової Ж.О.
В порядку повторного авторозподілу справ між суддями 23 жовтня 2020 року справу передано судді Васильченку О.В., а в подальшому, 18 січня 2021 року - судді Ковбасюк О.О.
Згідно з ухвалою судді Ковбасюк О.О. від 15 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07 травня 2021 року у підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача та замінено первісного відповідача - Міністерство юстиції України на належного відповідача - ОСОБА_4 , у зв'язку з чим останньому надано строк для подання відзиву на позов та відкладено підготовче засідання на 10 серпня 2021 року.
Також, вказаною ухвалою прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову, відповідно до якої він просить:
1. Визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43919413 від 07 листопада 2018 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламовим Шамілем Ахмедбавшировичем та скасувати запис про право власності № 28799895 від 07 листопада 2018 року.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44023833 від 13 листопада 2018 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламовим Шамілем Ахмедбавшировичем та скасувати запис про право власності № 28897997 від 13 листопада 2018 року.
3. Визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47126160 від 30 травня 2019 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Прошкіним Олександром Васильовичем та скасувати запис про право власності № 31790660 від 30 травня 2019 року.
4. Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 331359280000) за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та визнати відсутнім право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 331359280000) у ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
У підготовче засідання 10 серпня 2021 року з'явились представник позивача - адвокат Голубок А.В. та представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Мельничук І.В.
Інші учасники справи у підготовче засідання 10 серпня 2021 року не з'явились, про дату час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином, клопотань, заяв до суду не подали, у зв'язку з чим суд ухвалив проводити підготовче засідання без їх участі.
У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Мельничук І.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Своє клопотання представник відповідача мотивує тим, що спір стосується забезпечувального договору, а саме договору іпотеки №53/15-1.2 від 01.12.2015 до кредитного договору №53/15-К від 01.12.2015, який укладено між юридичними особами ПАТ «Банк народний капітал» та ТОВ «Гарант Ойл Груп» (попередня назва ТОВ «Ю.С.А.»). А з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів віднесено справи щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, при цьому суб'єктний склад сторін забезпечувального договору не впливає на підсудність справи суду господарської юрисдикції.
Представник позивача - адвокат Голубок А.В. у підготовчому засіданні заперечив проти клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що даний спір не належить до юрисдикції господарського суду, а підлягає розгляду судом загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства, оскільки сторонами даної справи є фізичні особи, а відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів не належать спори, стороною яких є фізичні особи. Крім того, представник позивача зауважує, що предметом спору є протиправне позбавлення громадянки ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру і незаконне заволодіння та набуття права власності на квартиру громадянином ОСОБА_4 . А частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Так, за змістом п. 1 ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.
Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/1733/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18.
За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою, окремим видом якої є іпотека (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, зокрема, й шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).
З наявних у справі доказів вбачається, що 01.12.2015 року між ПАТ «Банк Народний Капітал», код ЄДРПОУ 20026740, як кредитором, та ТОВ «Ю.Є.А.», код ЄДРПОУ 25392923, як позичальником, яке в подальшому за даними ЄДРПОУ було перейменоване в ТОВ «Грант Ойл Групп», було укладено кредитний договір №53/15-к, відповідно до якого кредитор надає позичальнику поновлювальну відкличну кредитну лінію на загальну суму 2500000,00 грн., а позичальник зобов'язався повністю повернути кредитору отриманий кредит до 29 листопада 2016 року та сплачувати 24% річних (п. 1.1. договору).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №53/15-к від 01.12.2015 між ПАТ «Банк Народний Капітал», як іпотекодержателем, та ОСОБА_3 , як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки №53/15-1.2 від 01.12.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л.В. за реєстровим № 2338.
Відповідно до умов іпотечного договору, іпотекодержатель має право у випадку невиконання ТОВ «Ю.Є.А.» зобов'язань за кредитним договором №53/15-к від 01.12.2015 отримати задоволення за рахунок майна, заставленого іпотекодавцем, яке складається з трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 99,9 кв.м., загальною вартістю 2152000,00 грн. (п. 1.1.). У випадку набуття іпотекодержавтелем права стягнення стягнений на предмет іпотеки іпотекодавець передає іпотекодержавтелю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання своїх зобов'язань за кредитним договором. Сторони домовились, що з моменту прийняття іпотекодержавтелем рішення про придбання предмета іпотеки у власність іпотекодержавтель побуває право зареєструвати прано влваюсгі на предмет іпотеки. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержавтелю згоду на перехід права масності на предмет іпотеки до іпотекодержавтеля за власним одноосібним письмовим рішенням іпотекодержавтеля про придбання предмета іпотеки у власність. Іпотекодавець підписанням цього договору засвідчує, що наявність будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержавтеля про придбання предмета іпотеки у власність для реєстрації права власності іпотекодержавтеля на предмет іпотеки не вимагається. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержавтеля з дати прийняття ним письмового рішення про придбання предмету іпотеки у власність. В такому випадку це застереження, згідно ст. 37 Закону Україна «Про іпотеку», вважається договором про задоволення вимог іпотекодержавтеля (п. 6.2.1.).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі № 910/10407/18, учасником якої були, зокрема, ОСОБА_3 , ПАТ «Банк народний капітал» та ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо", встановлено наступні обставини.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 07 березня 2017 року № 127-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк народний капітал» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09 березня 2017 року № 903 «Про початок процедури ліквідації АТ «НК БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк народний капітал» з 09 березня 2017 року до 08 березня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «НК БАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Андронову Олегу Борисовичу строком на два роки з 09 березня 2017 року до 08 березня 2019 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.06.2018 №1386 «Про затвердження умов продажу активу ПАТ «Банк народний капітал» затверджено умови продажу права вимоги за кредитним договором №53/15-К від 01.12.2015, заборгованість за кредитом (станом на 01.04.2018) - 1862402,67 грн., оціночна вартість (станом на 01.04.2017) - 1088914,06 грн, початкова ціна реалізації 1862402,67 грн., шляхом продажу на відкритих електронних торгах (аукціоні).
05.07.2018 відбулися електронні торги з реалізації лоту № F15GL27284 (право вимоги за кредитним договором № 53/15-К від 01.12.2017), початкова вартість лоту була 1862402,67 грн, кількість учасників 2, переможцем яких визнано ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо" за ціною продажу лоту 1100000,00 грн.
Результати електронних торгів, оформлені протоколом електронних торгів №UA-EA-2018-06-15-000072-b від 05.07.2018.
31.07.2018 між ПАТ «Банк народний капітал» та ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо", відповідно до результатів торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2018-06-15-000072-b від 05.07.2018, було укладено договір №2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №53/15-К від 01.12.2015.
31.07.2018 між ПАТ «Банк народний капітал» та ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо" було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №53/15-1.2. від 01.12.2015, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. за реєстровим № 805.
При постановленні рішення від 17.12.2019 у справі № 910/10407/18 Господарський суд міста Києва який дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивач про визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) з продажу права вимоги за кредитним договором №53/15-К від 01.12.2015, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-06-15-000072-b від 05.07.2018, а також про необґрунтованість вимог про визнання недійсним договору № 2 від 31.07.2018 між ПАТ «Банк народний капітал» та ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо" про відступлення прав вимоги, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні позовних вимог.
З оскаржуваного запису про право власності № 28799895 від 07 листопада 2018 року вбачається, що право власності на спірну квартиру перейшло від позивача до ТОВ «Фінансова компанія ЛІБЕРО» на підставі договору іпотеки, посвідченого 01.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 2338.
Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ОСОБА_3 , як попередній власник спірної квартири, звернулась до Подільського районного суду м.Києва з позовом, зокрема, й до нового власника спірної квартири ОСОБА_4 з вимогою про визнання права власності на квартиру та скасування рішень про вчинення реєстраційних дій стосовно квартири.
Як встановлено судом, підставою для припинення права власності позивача на спірну квартиру є договір іпотеки №53/15-1.2. від 01.12.2015, відповідно до якого були вчинені оскаржувані реєстраційні дії щодо зміни власника спірної квартири.
У даному спорі сторонами кредитного договору №53/15-К від 01.12.2015, на забезпечення виконання якого було укладено договір іпотеки №53/15-1.2. від 01.12.2015, є юридичні особи, а саме: ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо", як правонаступник ПАТ «Банк народний капітал», та ТОВ «Грант Ойл Групп», як правонаступник ТОВ «Ю.Є.А.».
Тобто спір у даній справі виник у зв'язку з виконанням договору іпотеки, що був укладений на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Суд додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України пов'язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не з приналежністю сторін спору до юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців, а з тим, що сторонами основного зобов'язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Також, суд наголошує, що оскаржувані реєстраційні дії стосовно спірної квартири були вчинені на підставі договору іпотеки, яким забезпечувались зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. На цій підставі суд відхиляє доводи представника позивача про непідсудність даного спору суду господарської юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 200, 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича, державного реєстратора Прошкіна Олександра Васильовича, Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити позивачеві право звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 16 серпня 2021 року.
СуддяО. О. Ковбасюк