20.09.2021 Справа № 756/13844/21
Справа №756/13844/21
Провадження № 1-кс/756/2356/21
16 вересня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10.09.2021 року, зареєстрованою у журналі єдиного обліку за № 48140, зобов'язання визнати потерпілим та вручити пам'ятку про процесуальній права та обов'язки потерпілого, передати кримінальне провадження за підслідністю,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10.09.2021 року, зареєстрованою у журналі єдиного обліку за № 48140, зобов'язання визнати потерпілим та вручити пам'ятку про процесуальній права та обов'язки потерпілого, передати кримінальне провадження за підслідністю.
Скарга обґрунтована тим, що 10.09.2021 заявник звернувся до Оболонського УП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення старшим слідчим Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366 та ч.1 ст. 367 КК України.
Станом на 13.09.2021 Оболонським УП ГУНП у м. Києві відомості до ЄРДР за вказаною заявою не внесені, що, на думку заявника, є бездіяльністю.
У зв'язку з чим, заявник просить зобов'язати посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою від 10.09.2021; розпочати досудове розслідування по вказаному факту за попередньою кваліфікацією, зазначеною в його заяві; визнати його потерпілим та видати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого; надати йому можливість давати додаткові свідчення в порядку, передбаченому п.6 ч.1 ст. 56 КПК України; передати кримінальну справу за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань; повідомляти про кожну дію в ході досудового розслідування письмово, а також провести досудове розслідування у встановлений законом строк.
Заявник у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив скаргу задовольнити з викладених у ній підстав.
Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва у судове засідання не з'явилася, надіслала суду заяву про розгляд скарги за її відсутності, не заперечувала проти задоволення скарги.
Представник Оболонського УП ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.
Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.09.2021 ОСОБА_3 звернувся до Оболонського УП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення старшим слідчим Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366 та ч.1 ст. 367 КК України.
Станом на день розгляду вказаної скарги інформація щодо внесення вказаних відомостей згідно з вимогами ст. 214 КПК України до ЄРДР відсутня.
На підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 4 статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В заяві ОСОБА_3 викладено обставини, що, на його думку, свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Наявність або відсутність події кримінального правопорушення та складу злочину в діях особи може бути встановлено лише в ході проведення досудового розслідування, згідно з розділом ІІІ КПК України.
Доказів внесення вказаного повідомлення про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчому судді не надано. Стадія його перевірки поза межами досудового розслідування законодавством не передбачена.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим вирішенням питання про порядок здійснення досудового розслідування або закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що на час розгляду даної скарги процесуальне рішення з приводу викладених у заяві від 10.09.2021 фактів не прийняте, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги частково та зобов'язання уповноважених посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві ОСОБА_3 від 10.09.2021 року, зареєстрованої в журналі єдиного обліку за № 48140.
Щодо інших вимог скарги слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
При цьому, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про злочин або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КПК України).
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Правилами частини 5 статті 55КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, для визнання потерпілим у кримінальному провадженні необхідна наявність відповідних підстав - фактичних і юридичних. Фактичними підставами є заподіяння або замах на заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди, а юридичними - подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, коли у особи виникають права і обов'язки потерпілого, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (з отриманням особою відповідного документа, що підтверджує факт звернення із заявою та її реєстрації).
Разом з тим, виникнення прав і обов'язків потерпілого у особи не є свідченням набуття нею відповідного статусу потерпілого, оскільки набуття певного процесуального статусу повинно відбуватись в рамках кримінального провадження, а не поза ним. Особа набуває передбачені законом права учасника процесу лише тоді, коли про це буде прийнято відповідне процесуальне рішення. Момент визнання особи потерпілим не може передувати початку досудового розслідування. Подання заяви особою і внесення її до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є одночасною дією. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається, за виключенням проведення у невідкладних випадках огляду місця події. Тільки після цього можливим є остаточне вирішення питання щодо надання особі відповідного статусу в рамках кримінального провадження.
Таким чином, надання особі статусу потерпілого у кримінальному провадженні є результатом прийняття відповідного процесуального рішення, яке слідчий, прокурор приймають у формі постанови, а слідчий суддя, суд - у формі ухвали, коли реально створюються відповідні умови і особі забезпечується можливість реалізації передбачених законом прав.
Враховуючи те, що на час розгляду скарги не внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , досудове розслідування не розпочато, останній не визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що вимоги скарги в частині зобов'язання посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві видати ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, надати йому можливість давати додаткові свідчення в порядку, передбаченому п.6 ч.1 ст. 56 КПК Україниє передчасними та задоволенню не підлягають.
Що стосується вимоги скаржника про зобов'язання розпочати досудове розслідування, то відповідно до норм КПК України слідчий суддя не уповноважений керувати ходом досудового розслідування, а згідно ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, отже дані вимоги виходять за межі повноважень слідчого судді, визначених ч.2 ст.307 КПК України, тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Частиною 1 статті 216 КПК України передбачено, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, зокрема: вчинених працівником правоохоронного органу.
Згідно п.п.3,9 ч.2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, частиною 2 статті 214 КПК України передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проте, відомості, викладені в заяві ОСОБА_3 від 10.09.2021 року, станом на день розгляду вказаної скарги до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, тобто досудове розслідування по вказаному факту ще не розпочато, тому вимоги скарги в частині зобов'язання передати кримінальну справу за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань; повідомляти про кожну дію в ході досудового розслідування письмово, а також провести досудове розслідування у встановлений законом строк задоволенню не підлягають як передчасні.
Керуючись ст.ст. 2, 214, 306, 307, 336 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10.09.2021 року, зареєстрованою в журналі єдиного обліку за № 48140, зобов'язання визнати потерпілим та вручити пам'ятку про процесуальній права та обов'язки потерпілого, передати кримінальне провадження за підслідністю, задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 10.09.2021 року, зареєстрованій у журналі єдиного обліку за № 48140, про що надати заявнику відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 20.09. 2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1