Справа № 569/7598/21
16 вересня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Семенюк Ю.О.
за участю позивача ОСОБА_1
та представника позивача - адвоката Луцик К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист гідності, честі та стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 у розмірі 1000 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 12.03.2021 року о 19.31. відповідач шляхом надсилання повідомлення через соціальну мережу «Фейсбук» та о 00.21 год зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 за допомогою програми «Вайбер» з незрозумілих позивачу міркувань надіслала на її номер телефону НОМЕР_2 повідомлення в змісті якого містилися образи та нецензурна лайка на адресу позивача. Свідком зазначених подій був чоловік позивача ОСОБА_3 . Поведінка відповідача завдала позивачу моральних переживань, дискомфорт та втрату сну. Висловлювання відповідача є образливими та мають негативний характер , виражене у зневажливій, непристойній, принизливій чи брутальній формі та принижує честь і гідність позивача.
Ухвалою суду від 27.04.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав та мотивів, які у ньому наведені.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив не подала і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що в березні 2021 року між позивачем, як його колишньою дружиною та відповідачем виник конфлікт. Зазначив, що слова у повідомленні є образливими.
Заслухавши пояснення позивача, її представника та пояснення свідка ОСОБА_3 , з'ясувавши доводи та аргументи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом досліджена копія повідомлення, з безкоштовного мобільного онлайн-додатоку для дзвінків і обміну повідомленнями «Viber», яке роздруковано позивачем та долучено до матеріалів справи шляхом знімку екрану телефонного пристрою.
Зокрема повідомлення наступного змісту «Прошмандовка і блядюга тобі ім'я живи з цим!!! Не пиши моєму чоловіку, курва! Бо я тебе знишу! @!! я тебе не проклинала. Все тобі вертаю в мене Божий захист».
Честь і гідність особи відповідно до частини першої статті 201 ЦК України є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
За змістом статі 269 ЦК України немайнові права є невід'ємною складовою кожної особи, яка може звернутись до суду за їх захистом.
Позивач звернулась за захистом своєї честі та гідності, зазначивши, що висловлювання відповідача у повідомленні є образливими та мають негативний характер, та не є оціночним судженням, виражене в зневажливій, непристойній, принизливій, брутальній формі.
Статтею 32 Конституції України, статтями 277, 297 ЦК України кожному гарантовано право на повагу до його гідності та честі, а у разі поширення інформації, яка негативно впливає на честь і гідність цієї особи, судовий захист права спростувати таку інформацію.
Відповідно до частин 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до частини 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі по тексту - Постанова Пленуму ВСУ), відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідно до положень п. 15 Постанова Пленуму ВСУ при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відповідно до абз. 5 п. 15 Постанова Пленуму ВСУ недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Пунктом 19 вказаної постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ч.ч.1.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
На дотримання встановлених ст. 2, 12, 13, 81 ЦПК України принципів змагальності сторін, диспозитивності, доведеності заявлених позовних вимог, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів, що інформація, яка зазначена у позовній заяві була поширена відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що вказані повідомлення були поширені відповідачем та надіслані власне позивачу, що є підставою для відмови у позові.
Оскільки відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою та залежить від результату вирішення основної вимоги, у задоволенні якої позивачеві відмовлено, у стягненні моральної шкоди також слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя І.О.Гордійчук