Справа № 362/6012/19
Провадження № 2/362/323/21
09 вересня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретарів Шевченко М.В., Харченко А.В, Берковської Д.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - адвоката Нараповіч М.Ю.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером: 3221482001:01:005:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 06 травня 2016 року, застосувавши наслідки розрівняння такого договору, шляхом припинення права приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку та повернення її у власність ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму неустойки у розмірі 606,00 гривень та судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, 06 травня 2016 року з метою прискорення уведення в експлуатацію, збудованого у період 2008 - 2016 роки житлового будинку, між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки. З кадастровим номером: 3221482001:01:005:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент укладання Договору, відповідач не сплатив позивачці суму боргу у розмірі 34606,00 грн., яку останній зобов'язується сплатити як продавцю протягом року, про що надав відповідну розписку від 06 травня 2016 року ОСОБА_2 зобов'язується сплати ОСОБА_1 суму боргу за вказаним Договором протягом 1 (одного) рокуз моменту укладання Договору, що в свою чергу не суперечить вимогам пункту 2.1 Договору.
Станом на 07 жовтня 2019 року Відповідач не виконав свої зобов'язання перед Позивачем та не сплатив вказану суму боргу в розмірі 34606,00 грн., що у відповідності до приписів цивільного закону є підставою для розірвання вказаного Договору у судовому порядку.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 а.с. 13-14).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі (т. 1 а.с. 22-23).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судовго розгляду (т. 1 а.с. 220-221).
ОСОБА_1 в судовому засіданні позов просила задовольнити, оскільки третя особа прийшла на все готове до будинку, а тому вона не має права на нього.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, оскільки на даній земельній ділянці стоїть будинок, якій він побудував за особисті кошти, а третя особа нічого із коштів на нього не давала.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засідання, просила в позові відмовити, оскільки все нотаріально засвідчено, а суд вводять в оману. В суді перебуває цивільна справа за її позовом до відповідача про поділ майна подружжя, у зв'язку з цим вони хочуть розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір був вчинений під час перебування в шлюбі вона надавала згоду на купівлю земельної ділянки, з позивачкою її колишній чоловік одразу розрахувався, також подала письмові пояснення на позовну заяву (т. 1 а.с.168-171).
Представник третьої особи Нараповіч М.Ю., в позові просила відмовити, оскільки договір купівлі-продажу укладений належним чином. Відповідач придбав земельну ділянку, претензій щодо договору не було. Питання виникло тільки тоді коли була подана позовна заява про поділ майна подружжя.
Суд, заслухавши думку сторін, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 06 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1387 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221482001:01:005:0002, якій посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Носенко Г.А. та зареєстровано в реєстрі №394 (т.1 а.с. 6-7, 34-35).
Відповідно до п.2.1. договору продаж земельної ділянки, за домовленістю між Сторонами, здійснюється за 34 606 гривень, які продавець повністю одержала від покупця при підписанні цього Договору, в зв'язку з чим не має будь-яких претензій до Покупця з приводу проведеного розрахунку. За заявою продавця, вказана ціна продажу земельної ділянки визначена Сторонами за взаємним погодженням, за відсутності будь-якого примусу і не пов'язана із збігом будь-яких важких для Продавця обставин (т. 1 а.с.34).
Згідно до п.2.2. договору Своїм підписом під Цим Договором Продавець, підтверджує факт повного розрахунку за продану земельну ділянку і відсутність будь-яких претензій з цього приводу до Покупця (т. 1 а.с.34).
Відповідно до розписки від 06 травня 2016 року ОСОБА_2 зобов'язався сплатити ОСОБА_1 суму боргу за договором купівлі-продажу протягом 1 року з моменту укладання договору у розмірі 34 606 гривень (т. 1 а.с. 8).
Згідно до Довіреності від 05.07.2016 року ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_3 представляти його інтереси в органах державної влади, вирішувати питання пов'язані з отриманням декларації про початок будівельних робіт та будівельного паспорта забудови належного йому на праві власності земельної ділянки (т. 1 а.с. 32-33).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, 06 березня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб (т.1 а.с. 53).
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано (т. 1 а.с. 72-74).
03.08.2018 року ОСОБА_3 була подана позовна заява до Васильківського міськрайонного суду Київської області про поділ майна подружжя (т. 1 а.с. 75-76).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2020 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя було зупинено до набрання законної сили рішення у справі № 362/6012/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки (т. 1 а.с. 49-50).
Вимогами ч. 3 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як передбачено положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.
Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору ( ст. 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.
В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено факт істотного порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу в зв'язку з несплатою відповідачем вартості проданої земельної ділянки, що на її думку підтверджується розпискою від 06 травня 2016 року щодо не сплати їй суми боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки спростовуються змістом договору купівлі-продажу від 06 травня 2016 року в якому, зокрема, викладено, що: продаж земельної ділянки здійснюється за 34 606, 00 гривень, які продавець повністю одержала від покупця при підписанні цього Договору, в зв'язку з чим не має будь-яких претензій до Покупця з приводу проведеного розрахунку, договір вчинено за згодою дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , викладеною окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом п.5.5. договору (а.с.35). Так, договір купівлі-продажу від 06 травня 2016 року був підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та застережень щодо істотних умов договору, справжність її підпису та намірів засвідчено приватним нотаріусом, що вказує на те, що волевиявлення сторін було направлено на укладання договору купівлі - продажу земельної ділянки. В договорі не має жодного посилання на те, що вказаний договір пов'язаний з не виконанням зобов'язань ОСОБА_2 або договір укладено із розстроченням платежу.
Таким чином, укладаючи договір від 06 травня 2016 року сторони підписали його, досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним, добровільним та відповідало їхній внутрішній волі під час його укладання. Позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов, змісту спірного договору та в подальшому не визнавала його недійсним в судовому порядку з підстав фіктивності, удаваності або інших, встановлених законом підстав, а тому підстави для його розірвання відсутні.
Доводи позивача про те, що відповідач не виконав умови договору від 06 травня 2016 року не підтверджено належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 12-13, 76-81 ЦПК України.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 526, 611, 638, 651, 655, 691, 692 ЦК України, статтями 10, 12-13, 76-81, 88, 141, 213, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2021 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко