справа № 274/2308/21
провадження № 2/0274/1093/21
Іменем України
(заочне)
16.09.2021 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
В квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі у зазначеному будинку не проживають впродовж 15 років. Факт реєстрації відповідачів в будинку позивача заважає повноцінно ним користуватися та розпоряджатися, змушує нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.06.2021 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач звернувся до суду з письмовою заявою в якій вказав, що позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі, у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не надали, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки, які містяться в матеріалах справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили ( а.с. 25-26).
Суд, за письмовою згодою позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як передбачено ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2020 (а.с. 7).
Відповідно до довідки Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 02.04.2021 № 90 року, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 9).
Факт не проживання відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 , підтверджується актами Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 02.04.2021 (а.с. 10,11).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не являються власниками будинку АДРЕСА_1 , не проживають в ньому протягом 15 років, витрати пов'язані з утриманням майна не несуть.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачі без поважної причини не проживають за місцем своєї реєстрації більше 15 років, а тому є всі підстави визнати їх такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 405 ЦК України, ст.12- 13,76- 81,89, 141, 247,259, 263-265, 268,273,280-282,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Т.М.Вдовиченко