Справа № 136/933/21
провадження № 2/136/215/21
"30" серпня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), з вимогою визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставність вимог позивач обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач приходиться їй колишньою невісткою, у зв'язку із чим її місце проживання було зареєстроване у належному їй будинку. Шлюб між сином та невісткою розірвано, відтак остання перестала бути членом її сім'ї, значний час не проживає за місцем реєстрації, не несе витрати по утриманню нерухомого майна та будь - яких зобов'язань, що перешкоджає їй як власнику здійснювати свої правомочності щодо належного їй майна, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідач не направила до суду відзиву.
Ухвалою суду від 14.06.2021 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором дарування від 31.08.2005, посвідченим Приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Кобзар С.В. та зареєстрованим в реєстрі за №2068 (а.с. 4 на звороті).
Як убачається із записів вчинених у Домовій книзі житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.7-8), місце проживання відповідача ОСОБА_2 було зареєстровано 06.03.2018 у вищевказаному житловому будинку.
Відповідно до Акту складеного 19.05.2021 депутатом Липовецької міської ради Юкало Ю.А. за участі сусіда ОСОБА_3 та затвердженого в.о. міського голови м. Липовець Назаренко О.О. (а.с.5(, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак не проживає там більше 3 років.
Позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування належним їй об'єктом нерухомості.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідач проживала у спірному будинку в якості члена сім'ї (невістки), отож набула право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
З аналізу вказаної норми слідує, що при розгляді питання про припинення права користування колишнього члена сім'ї власника житла, суди мають приймати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 406 ЦК України, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін. Однак встановлення сервітуту презюмується на підставі статті 402, частини першої статті 405 ЦК України.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, відповідач спільним побутом із позивачем не пов'язана, жодних зобов'язань по утриманню будинку не несе, більше трьох років не проживає за зареєстрованою адресою проживання, тому суд вважає, що її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України, у зв'язку з чим позов слід задовольнити у повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РОНКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя С.В.Шпортун