Справа № 758/8503/21
3/758/5350/21 Категорія 208
18 серпня 2021 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , дата народження та місце проживання не встановлено, керівника ТОВ «МІРУС ТРЕЙД», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 594/26-15-04-15-22 від 01 червня 2021 року керівник ТОВ «МІРУС ТРЕЙД» ОСОБА_1 допустила ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що відображено в акті перевірки від 19 травня 2021 року № 39815/Ж5/26-15-04-15-18/42455672 за березень 2021 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Клопотань про розгляд справи у її відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, вона не надсилала.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 594/26-15-04-15-22 від 01 червня 2021 року, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у ньому відсутні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, які є необхідними для встановлення особи, а саме дата його народження, місце реєстрації та проживання.
У протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «МІРУС ТРЕЙД».
Разом із цим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження повноважень останнього, що, відповідно, позбавляє можливості суд перевірити чи є останній суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, зокрема, чи несе він відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а з огляду на санкцію ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - стягнення якого саме розміру має бути щодо нього застосовано.
Частиною першою статті 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення визначається такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення, в тому числі і в даному конкретному випадку.
До матеріалів справи додано лише протокол про адміністративне правопорушення, копію акту за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «МІРУС ТРЕЙД», копію запрошення ОСОБА_1 на підписання протоколу про адміністративне правопорушення, копію актів неявки ОСОБА_1 та неможливості вручення протоколу, супровідний лист про направлення протоколу.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а також доказів того, що вона є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 163-1, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. О. Ковбасюк