печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10596/21-ц
"03" вересня 2021 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі: Самолюк Ю.Ю.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» (далі - відповідач, ТОВ «Будинок Краусса»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 року в розмірі 6 412 749,65 грн., з яких: компенсація вартості права вимоги за Договором № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 року - 4 894 474,87 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 266 659,32 грн., розрахований індекс інфляції за весь період прострочення - 823 141,32 грн., три проценти від простроченої суми - 428 473,86 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.03.2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче засідання у справі.
01.09.2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Будинок Краусса» в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 6 412 749,65 грн., які знаходяться на наступних банківських рахунках: НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Банк Кредит Дніпро»; НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Альфа-Банк».
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ціна позову складає 6 412 749,65 грн., відповідач зобов'язання за договором не виконує, що стало підставою для звернення до суду.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Як визначено у ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, право розпоряджатися своїм майном є загальним та принциповим аспектом права власності, та, визначаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини за своєю суттю є гарантією права власності. Основною метою статті 1 Першого протоколу є попередження порушень принципу безперешкодного користування своїм майном. Отже, втручання в це право особи може мати місце лише з дотриманням розумної пропорційності між використаними заходами і тією метою, на досягнення якої спрямовується відповідний захід.
Таким чином, забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивачів не встановлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В заяві про забезпечення позову представником позивача не доведено, що права позивача можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Зокрема, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих обставин про прогнозовану можливість настання незворотних наслідків у зв'язку із не вжиттям судом заходів забезпечення позову, які фактично можуть створювати блокування діяльності господарюючого суб'єкта.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 260, 261, 263, 353-355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.С. Хайнацький