Провадження № 2-аз/760/18/21
Справа № 760/22933/21
про відмову у забезпеченні позову
06 вересня 2021 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рух справи
30.08.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 25.08.2021, за підписом представника позивача - адвоката Калний Д.І. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАО № 4642835 від 16.08.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.09.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2021 суддю Зуєвич Л.Л. також визначено для розгляду заяви про забезпечення позову, доданої до позовної заяви ОСОБА_1 .
В заяві про забезпечення позову в порядку ст.ст. 150-151 кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) ставиться питання про зупинення стягнення на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАО № 4642835 від 16.08.2021.
Доводи заявника
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що 16.08.2021 о 04:12:20 працівниками Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі було складено на ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 4642835.
Також, в заяві про забезпечення позову зазначено наступне.
Згідно з вказаною постановою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, та накладено на нього штраф у розмірі 3 400,00 грн.
При цьому, в самій постанові зазначено про те, що у випадку несплати штрафу протягом 15 днів, з дати її винесення, органи державної виконавчої служби повинні будуть стягнути з правопорушника штраф у подвійному розмірі - 6 800,00 грн.
І це при тому що:
- Позивач не був за кермом автомобіля та не вчиняв жодних правопорушень;
- у Відповідача відсутні будь-які докази того, що Позивач керував транспортним засобом М1, д.р.н. НОМЕР_2 ;
- Відповідач склав Постанову з грубими порушеннями вимог чинного законодавства.
Позивач дійсно не має права керування транспортними засобами категорії «В», проте вночі 16.08.2021 Позивач і не керував транспортним засобом М1, д.р.н. НОМЕР_2 , хоча і являється його власником.
В ту ніч вказаним автомобілем керувала знайома Позивача - ОСОБА_2 , яка звернулася до нього за допомогою, а саме з проханням відвезти її до цілодобової аптеки для придбання знеболюючого для неї. Позивач погодився за умови що за кермом буде ОСОБА_2 .
Після того, як Позивач зі знайомою прибули до аптеки за адресою м. Бориспіль, вул. Шевченка, 4 , зупинилися, вийшли з автомобіля, придбали ліки та повернулися до автомобіля, до них під'їхав автомобіль патрульної поліції - тобто поліцейські не бачили хто був за кермом автомобіля та не зафіксували не на відеокамеру (як того вимагає інструкція).
Поліцейські одразу вирішили що за кермом був позивач, та запідозрили його у вживанні наркотичних речовин.
Позивач пояснив що за кермом був не він та, що він не вживав наркотичних чи алкогольних засобів.
Попри це, поліцейські стали вимагати щоб позивач прослідував з ними до Бориспільської лікарні для встановлення факту вживання ним наркотичних засобів.
Позивач погодився на це, оскільки не вживав наркотичних засобів, а поліцейські, які поводилися агресивно (після того як дізналися що у 2020 році Позивача позбавили права керування ТЗ на 1 рік), погрожували забрати автомобіль позивача на штрафмайданчик.
Після того як Позивач сів у автомобіль поліцейських та вирушив з ними у лікарню, знайома позивача ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля Позивача та прослідувала за ними до лікарні.
В лікарні Позивач, без складення необхідних документів поліцейськими та медичними працівниками, пройшов тест на наявність в організмі наркотичних засобів.
Тест на наркотики виявився негативним, як і тест на алкоголь, який також пройшов позивач.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач не встановив усі обставини справи, при складенні постанови та допустив численні порушення закону, а Позивач, незважаючи на відсутність порушень закону, з свого боку виконував усі вимоги поліцейських, навіть незаконні, проте залишився винним у тому чого не робив.
Позивач зазначає, що при усіх вказаних порушеннях з боку відповідача та враховуючи те, що позивач не був за кермом автомобіля, у випадку не забезпечення позову з позивача буде стягнуто штраф у розмірі 6 800,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Мотиви суду
Суд, вивчивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову вважає за необхідна зазначити наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 299 КУпАП, яка визначає порядок звернення постанови до виконання, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно зі ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Встановлено, що предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Крім того, суд вважає, що невжиття вказаного позивачем забезпечення позову не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову позивача ОСОБА_1 у визначений ним спосіб, а тому у задоволенні заяви слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи викладене та ст.ст. 9, 150-154, 243, 248, 256 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л. Л. Зуєвич